Герої не вмирають. | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

1944 Переглядів

Герой Небесної сотні – Богдан Ільків.

У понеділок, 24 лютого спочатку у рідному Щирці, а потім
у Львові десятки тисяч людей прощалися з Героєм України,
52-річним Богданом Ільківим, який помер від отриманих
ран 22 лютого в одній із лікарень Києва. Ця смерть
сколихнула всіх щирчан, всіх жителів району, міста Львова.

Це була його чергова поїздка на Майдан. Їхав зі своїми колегами по роботі. Поїзд, яким добиралися в столицю, затримали. Кілька годин він стояв, поки силовики шукали в ньому вибухівку. Та все ж приїхали, хоч із великою затримкою.
Це випадок чи доля? Ввечері, коли Богдан вийшов останній раз з дому, зустрів його. Він стояв біля магазину, чекаючи на своїх друзів.
Ми привіталися, потиснули один одному руку. Як виявилось – востаннє…
Звістка про його поранення миттєво облетіла Щирець.
При розмовах, зустрічах лише про це говорили. Кожен в душі щиро молився, аби він одужав. Два дні життя боролося зі смертю. Вранці, 22 лютого, він був ще живий. А близько одинадцятої години відійшов до Небесної сотні. Дружина Ольга, сестра Оксана весь цей час були поряд з ним. Вірили і надіялися, просили в Бога порятунку для дорогої людини…
З ним прощалися побратими на Майдані . Він лежав у труні і дивився в небо України. Постійно скандували «Герой!», «Слава герою! », «Герої не вмирають». Сусід, депутат районної ради Андрій Кваснікевич зі сцени тужливо розповідав про свого односельчанина: «Це була добра, віруюча людина. Щонеділі й в усі свята ходив до церкви. Переживав за долю України, тому у важкий для неї час не міг сидіти вдома». Депутат закликав майданівців, лідерів політичних сил і депутатських фракці й знайти тих, хто стріляв в українського патріота, хто давав наказ стріляти.

Bogdan_Il'kiv2Bogdan_Il'kiv1
Вже близько третьої ночі із суботи на неділю біля хати Героя почали збиратися люди. Особливо багато було молоді. Падав дощ. Небо плакало. З обох боків дороги були запалені лампадки. На межі Щирця труну витягли з машини і на руках несли до хати.
Священик УГКЦ отець Богдан оголосив початок процесії. Люди продовжували скандувати «Герою слава!». Вдома дорогу людину зустрічали мати, донька Наталя і Марія, батьки дружини, близька родина. У всіх на очах сльози.
Двічі за Богданом відправлялись поминальні панахиди на обійсті та у церкві, на які прийшли не лише щирчани, а й люди з навколишніх і віддалених сіл.
Остання, прощальна для Героя Літургія у церкві розпочалася о 10 годині. Храм і прибудови не могли всіх помістити, довелося стояти на подвір’ї і за межами. Труна вкрита прапором України. Люди зі сумом, не стримуючи сліз, схиливши низько голови, проходять повз неї, прощаючись з Героєм.
Усі сумуємо за Богданом, – говорив настоятель УГКЦ Святої Трійці Богдан Когут. – Він був добрим, щирим парафіянином. Завжди поспішав до церкви, часто прислуговував і при потребі допомагав. Він віддав своє життя за нас, за Україну, за її майбутнє. Щирець гордився Григорієм Мацейком, який вернувся у наші серця, ожив і воскрес. Тепер маємо нового Героя, нового славного сина українського народу.

Bogdan_Il'kiv3Bogdan_Il'kiv4
Честь і слава всім, хто стояв на передових позиціях на Майдані, хто був на цій Голгофі життя – сказав отець Андрій Афтанас. – Ми молимося, плачемо, у кожного болить душа, розривається серце від болю, від печалі, яку переживає вся Україна. Та немає пролитої крові, немає держави, немає смерті зерна, немає паростку і немає врожаю. Сьогодні співчуття треба висловити тим, хто душу свою згубив, хто повністю продався сатані й дияволу, перетворивши цінності свого життя в ніщо, вибравши владу і гроші. Церква вистояла у важкі часи. І ми вистоїмо. Церкву не здолати. Не здолати і український народ, який проявив моменти героїзму, якого ще не бачили. Богдан разом з Небесною сотнею навіки залишиться в наших серцях, душах кожного з нас, наших дітей, онуків, правнуків, майбутнього.
Після поховального обряду труну винесли на площу біля церкви, повністю заповнену людьми. Ескорт машин та автобусів вирушив до Львова. Майже вздовж усього шляху люди. Особливо багато в Пустомитах, вийшли й учні шкіл. Віддаючи шану Герою, у Наварії стояли на колінах.
Близько 14-ої години процесія з тілом приїхала до пам’ятника Степану Бандері. Тут вже багатолюдно. С вященики відправили панахиду. Звідси на руках несли труну до Личаківського кладовища, до вічного спочинку Богдана.
До поховального походу приєднувалося все більше людей. Біля собору Святого Юра похорон зустрів єпископ-помічник Львівської архієпархії Владика Венедикт зі священиками та семінаристами. Читав Євангеліє. Семінаристи співали сумну лемківську пісню «Плине кача». Наступна зупинка процесії біля пам’ятника Івану Франку. Тут вже чекали сотні студентів Франкового вузу на чолі з Іваном Вакарчуком. Майже у всіх – лампадки. Постійно чути вигуки «Слава Герою!», «Герої не вмирають!»
Біля пам’ятника Тарасу Шевченку ще багатолюдніше. Тут відправили панахиду. Дружина Ольга розповіла, що чоловік Богдан був християнином, українцем. Він не помер, а відійшов у вічність. Нам потрібно докласти всіх зусиль, щоб бути єдиними і не допустити більше кровопролиття.
В останні години свого життя Богдан думав про дружину, сім’ю. Будучи пораненим у живіт кулею крупного калібру зі зміщеним центром, він ще встиг їй подзвонити, просив не переживати і запевнив, що все буде добре.
Поволі процесія підійшла до Личаківського цвинтаря, до Алеї Героїв, де відправили панахиду. Владика Венедикт промовляє:
«Новітній Герой України Богдан Ільків не був байдужим, не вважав, що його «хата скраю». Своїм вчинком показав, що у кожного з нас живе герой. Але кожен з нас плекає в собі героя, або не плекає. Богдан розвив у собі героїчні властивості, йшов за правдою. Героями не народжую ться, ними стають. Пробуймо і ми крок за кроком бути відважними, небайдужими. Цього Господь від нас хоче».
Прийшов попрощатися з Богданом відомий український поет, політв’язень, дисидент Ігор Калинець, який сказав: «Ми ховаємо великого Героя, який навічно буде в пам’яті нашого народу. І будемо сподіватися, що на цьому мученицька і жертовна смерть наших синів припинеться. І Україна стане такою, про яку мріяв Шевченко».
Спи спокійно, Богдане. Нехай тобі українська земля буде пухом. Поховали Героя України на Алеї Героїв, поряд з побратимами, які загинули на Майдані: Юрієм Вербицьким зі Львова, Андрієм Дигдаловичем зі Сокільник. Довго не розходились люди, скандуючи «Слава Герою!», «Герої не вмирають!». Тим часом могила вкрилась вінками та квітами.
Гімн України став прощальним в цей день для учасника Небесної сотні.

Сумуємо, молимось, пишаємось, пам’ятаємо…

Р.Скочиляс.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Травень 2017
П В С Ч П С Н
« Кві    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
Стрічка новин

Вільна боротьба

XIII Всеукраїнська Універсіада  17-19 травня  2017[...]

Вільна боротьба

Кубок Дністра 20 травня 2017 року[...]

«Четвертий гріш» у Щирецькому війтівстві

Податки – «четвертий гріш» у[...]

Великого бажайте! (Анонс)

З’їзд християнської молоді у Щирці. 28[...]

Чемпіонат України

Вільна боротьба 10 - 13 травня[...]

Вільна боротьба

Турнір «Чорне море» 5-6 травня 2017[...]
Новини податкової

Інформація 24.05.2017

Легалізація заробітної плати – головна[...]

Інформація 23.05.2017-3

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 23.05.2017-2

Кому та коли слід подавати[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
1 Гість, 1 Робот
Рекомендуємо!