Федір Сенькович | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

4029 Переглядів

Федір Сенькович (?-1631)
Один з провідних художників львівської малярської школи.

Народився в с Щирці в родині маляра, 1602 року переселився до Львова. Підтримував тісні стосунки зі Львівським Успенським братством. З осені 1616 року почав працювати над іконостасом і плащаницею Успенської церкви, які завершив у період від осені 1628 року до весни 1630 року. До першого етапу праці Ф. Сеньковича належить «Воскресіння — Зішестя до пекла», до другого — «В’їзд до Єрусалима», «Воскресіння Лазаря» (обидві зроблені в Успенській церкві), а також храмове «Успіння», «Благовіщення» й «Стрітення» в церкві у Великих Грибовичах біля Львова.
Крім робіт для Львівського братства, виконував замовлення для львівського цеху золотарів (корогва 1617 року), магістрату (ікони для міських воріт 1628 року), львівського старости Станіслава Боніфація Мнішка, підканцлера Томаша Замойського, луцького греко-католицького єпископа Єремії Почаповського. 1617 року Ф. Сенькович був радником під час перебудови та оздоблення міської ратуші. Його учнями були Микола Муха, Гаврило Слонь (Кузьмич), Андрій Попович (Калатайко) і, можливо, Іван Корунка.

Сенькович творив упродовж тривалого часу, починаючи від датованої і підписаної ікони “Богоматір Одигітрія з пророками” (1599), с Рипнів Львівської області. Над П’ятницьким й Успенським іконостасами він працював з Лавренті-єм Пухальським і Миколою Петрахновичем.
П’ятницький іконостас, вірогідно, створено на зламі XVI-XVII ст., у межах 1600-1610 pp., де тривалі пошуки композиційно-конструктивної системи досягли класичного виразу. Іконостас — унікальний зразок ренесансного мистецтва, зберігає чітку симетричність, горизонтальний поділ, декоративне стильове обрамлення, рівновагу і гармонійну цілісність. Його тематична програма стала незаперечним взірцем для майже обов’язкових повторень, як і цілісний імпозантний вигляд, подібний до розкішних фасадів ренесансної архітектури. Іконостас складається з п’яти ярусів: 1) намісний — з царськими та дияконськими дверима; 2) празничний — з “Тайною вечерею”; 3) дегсусний (або апостольський); 4) пасійний; 5) пророчий. Завершенням іконостаса є розп’яття з пристоячими.
Ця система повторена в Успенському (Львів) та Святодухівському (Рогатин) іконостасах, створених у першій половині XVII ст.

Хоча за стилістичним і живописним втіленням усі зображення П’ятницького іконостаса близькі між собою, все ж таки участь Сеньковича слід вбачати у намісних іконах Спаса та Богородиці, частині празничків і апостолів, у пасій-них сценах. У них не стільки виявлене прагнення до традиційного декоративізму (спостерігається певний відхід від художньої системи XVI ст. внаслідок введення елементів реального оточення), скільки панує естетична засада реальних кольорових співвідношень, цікавість до півтонів, а, отже, до врахування середовища, зокрема архітектурного, що спонукало до пізнання перспективи (сцени “Різдво Богородиці”, “Благовіщення”, “Стрітення”). Інтер’єри й екстер’єри празничкового і пасійного рядів іконостаса заповнені ренесансними мотивами порталів, колон, арок, галерей, але нові явища Сенькович трактував подекуди за традиційними художньо-естетичними нормами та й кольорову гармонію ще розумів як протиставлення попарно контрастуючих барв: білий з червоним або зеленим, блакитний з червоним або пурпуром, білий з чорним при обов’язковій присутності золотого тла.
У малярській спадщині українського мистецтва найпримітнішим явищем стали апостоли П’ятницького іконостаса. їх по-готичному видовжені постаті з виразними головами сповнені гідності й глибокого духовного зосередження. Ці люди поєднані великою ідеєю, якій вони повністю віддані, бо вона становить мету їхнього життя. Проте кожен з них окреслений як видатна й індивідуалізована особистість зі своїми внутрішніми якостями, — це вже були яскраві намітки до створення характерів. Увагу привертає і трактування прегарних шат, що затримують у кольоровому виразі ще середньовічний потяг до коштовності. Однак віртуозне розроблення бганок, ефектно освітлених, було навіяне реальністю, а ще глибше — поезією. Федір Сенькович мав душу великого поета. Його мистецтво зверталось до почуттів і було позбавлене драматичних і динамічних ситуацій. Художник віддавав перевагу всьому спокійному, тихому, радісному. За ту просвітлену гармонію, витончену поетичність сучасники називали ікони Сеньковича “умиленними” (зворушливими).
Так Сенькович формами і кольором, переборюючи готичні традиції, виражав дух нового часу. Він пішов новою дорогою, що вела в майбутнє. Його мова набувала більшої м’якості, форма — округлості, укрупнялися бганки драперій, колір став радіснішим, що пояснюється гуманістичною атмосферою, яка складалася насамперед у Львові впродовж другої половини XVI—першої половини XVII ст.
Повніше нові мистецькі якості художника виявилися в Успенському іконостасі, замовленому Ставропігійським братством для новозбудованої церкви (1629). Однак іконостас згодом був понищений пожежею (ліва частина). Сенькович не брав участі в його поновленні — він помер всередині 1631 р.
Поновив іконостас із добавленням ще двох рядів — апостольського та пасійного — Микола Петрахнович, який успадкував після смерті вчителя його будинок та художню майстерню.

Помер у Львові.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Листопад 2017
П В С Ч П С Н
« Жов    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930  
Стрічка новин

Вільна боротьба

Всеукраїнський меморіал тренера Богдана Степановича Сцібайла  17-19[...]

Вільна боротьба

  Медалісти на Чемпіонаті області  4-5 листопада[...]

Співпраця Щирець-Ґуденсберґ

Українсько-німецька зустріч у Щирці В рамках[...]

Щирецька селищна рада повідомляє

ІНФОРМАЦІЯ про результати громадського обговорення питання «Перепоховання[...]

Щирецька ДПК діє

Разом гасимо палаючі торф’яники 19[...]

Кікбоксинг

Міжнародний турнір з єдиноборств 8 жовтня[...]
Новини податкової

Інформація 15.11.2017-2

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 15.11.2017

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]

Інформація 13.11.2017

Основні питання щодо реєстрації податкових[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
2 Гостей, 2Роботів
Рекомендуємо!