145-та річниця з дня народження | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

1436 Переглядів

Людина, яка відчувала пульс життя українського народу

7 серпня минає 145 років з дня народження Осипа Куриласа зі Щирця. Його називають співцем Січового Стрілецтва, зачинателем модерного українського сакрального мистецтва, майстром мініатюри поштових листівок, людиною, “яка весь час була на вістрі подій і відчувала пульс життя українського народу”.

 kurylas

– Бог щедро наділив Осипа талантом і відміряв йому багато літ творчої праці, включається у розмову дослідник творчості цієї видатної людини, автор книги “Осип Курилас“ щирчанин Андрій Крижанівський. – Свого дару наш краянин не змарнував, не ”закопав його у землю“, а за біблійними канонами, рясно примножив.

– Андрію Львовичу, ви написали об’ємну книгу про Осипа Куриласа…
– Збір матеріалів йшов роками. Доводилося тижнями сидіти в бібліотеках різних міст. Аналізувати. Співставляти факти. Перечитати тисячі сторінок різноманітної літератури. Було складно і важко. Але про це не шкодую. Отримував від цього задоволення. Навіть не сподівався, що книжка буде на 280 сторінках. Назбиралось вдосталь матеріалів. Переживав, аби щось не пропустити, забути.
– Щирець знаний на відомі імена. Чому зупинились саме на цій людині?
– Про Осипа Куриласа все більше почали дізнаватися в роки незалежності України. У радянський період навіть у Львівському інституті прикладного мистецтва не згадувалася його творчість. На нього було накладено табу. За кордоном навпаки – українці з Європи, США, Австралії ставили його у приклад професіоналізму, у якого все виходило довершено й досконало. І не вина митця, а наша трагедія, що знищили його найкращі твори.
– Як сталося, що почали займатися О. Куриласом?
– Одного дня на початку 2000-х роках колекціонери з «вернісажу», що біля театру ім. М. Заньковецької, запропонували мені купити архів Осипа Куриласа – три туго перев’язані папки. На той час я досить довго цікавився підбіркою старих фото, документів з історії електрифікації, збирав квитанції по оплату за електроенергію з різних часів, прилади, тощо, за якими згодом був створений музей електрифікації Львова. Крім того, я займався нумізматикою. Досліджував монети львівського монетного двору. Їздив по музеях колишнього СРСР, України, Польщі, Молдови. То ж колекціонери мене добре знали.
Все ж пропозиція купити архів Куриласа застала мене зненацька. Сумніви пропали, коли я заглянув у папки – там були особисті нотатки митця, його детальна біографія, копія переписки з замовниками картин. Стало шкода, що ці матеріали розпорошаться і пропадуть безслідно. Художник не мав дітей, тому його надбання «розійшлося» між людьми. Вже тоді в мене визрів задум написати про нього. Почалися важкі робочі будні – писав одночасно три книги, і це крім основної роботи. Вечори і вихідні для мене були тоді годинами праці над ними, проте я не жалкував за часом відпочинку. Діставав неймовірну насолоду від самого доторкання до подій минулого, яке з кожним новим документом все чіткіше поставало переді мною. Найбільше сторінок написав під час відпусток. У 2006 р. вийшла друком «Історія електрифікації Львова», у 2007 р. «Львівський монетний двір у XIV-XV ст.», а ще за рік – у 2008 р. – книга «Осип Курилас». Об`їздив багато церков з його образами. Про них дізнався з його записок і листування. Шляхом особистих контактів з колекціонерами і працівниками музеїв, в тім і за кордоном, з котрими я познайомився при дослідженні монет. Отримав фотографії картин митця. Найбільше їх збереглося у збірці Національного музею ім. А.Шептицького у Львові. Цьому музею я й передав придбаний архів Осипа Куриласа.
– Яким за життя був Осип Петрович?
– Напрочуд скромною людиною. Нечасто про нього згадували у друкованих виданнях та періодиці того часу. Найбільше про митця розповідають його твори. Формування його світогляду та громадянина відбувалося під впливом закликів Івана Франка до щоденної виснажливої праці задля підвищення освіти народу. Будучи глибоко віруючою людиною, він одним з перших започаткував малювання образів з використанням народної орнаментники, багато з яких, розтиражовані з благословення Митрополита Андрея Шептицького, прикрашали стіни галицьких домівок.
– Андрію Львовичу, торкнемося життя, народження Осипа Курилася, адже в деяких книгах вказано різні села…
– Погоджуюся з вами. Тож поставимо в цьому крапку. У ці роки майже всі мешканці Галичини старанно зберігали вдома по одному примірнику біографії, щоб за потреби не сплутати якихось дат. Наведемо перші рядки з автобіографії, написаної ним особисто: “Я, Курилас Йосип Петрович, народився 7 серпня 1870 року у місті Щирці-Острові, повіту Львівського…”
З радянських часів згідно з новою орфографією почав називати себе Йосипом. Його батько був дяком у місцевій церкві Святої Трійці. Вважався освіченою людиною. Знав русинську, польську та німецьку мови. Майже напам’ять знав Псалтир й чимало церковних книг.
– Чому місцем народження Осипа Куриласа вказується ще село Никонковичі… Це помилка?
– У батька було 12 дітей: п’ятеро від першої дружини та семеро від другої. Від великої кількості дітей сім’я зубожіла. Батькам довелося залишити Щирець і переїхати жити у Никонковичі, де вони купили понад 4,5 га поля. Осип успішно закінчив навчання у дяківській бурсі в Щирці, сам навчився грати на сопілці. Його рисунки та малюнки захоплювали ровесників та старших осіб. Зразкове мав й письмо. Батько був проти аби син займався малярством. Та любов до малювання перемогла. Після закінчення школи Осип поступив навчатись у Львівську гімназію. – Доля і надалі йому усміхалася…
– Наполегливість, обдарованість Осипа зауважили. За навчання й працю винагороджували. Йому посипалися різноманітні замовлення на модні тоді, побільшені портрети з фотографій. Також малював рекламні вивіски для крамниць. Початкуючим аматорам приділяв уроки рисунку та малюнку.
– Сім’я була небагатою. За які ж кошти навчався за кордоном?
– З’явився покровитель – двоюрідний брат Михайло. Це брат по батькові від першої дружини. Батьки у 19-річному віці віддали його до війська. У Щирець після служби в армії не повернувся. Осів у Хорватії. Доробився до непоганих статків. Лише через 16 років перебування за кордоном написав до батька. Дізнався про талант малювання брата Осипа, вирішив йому допомогти. Щомісячно офірував на навчання 40 гульденів. Треба зазначити, що навчання у Краківській академії красних мистецтв було вершиною мрій і сподівань самого щирчанина. Викладати предмет у цьому закладі запрошували найвідоміших польських і європейських художників. Для нього кожен день в Академії був немов би свіжим ковтком повітря, від чого розпрямлялися крила творчості, а вразлива, спрагла нових вражень натура молодого талановитого митця, отримувала черговий поштовх до самовираження та впевненості у власних силах. За неповних шість років в Академії був відзначений п’ятьма срібними медалями і 19 конкурсними нагородами.
– Чи збереглися картини з першого періоду творчості митця?
– Їх обмаль. І знаходяться не лише в музеях України, а й в Польщі, Литві. А ще в приватних колекціях.
– Торкнемося приватного життя видатного щирчанина…
– Одружився досить пізно, у віці 36 років. Його дружина – Валерія Скорхан. Родом із Кракова, була римо-католичкою. Проте шлюб, за наполягання Осипа Курилася, брали у грекокатолицькій церкві в Кракові. Ходив на богослужіння і до церкви, і до костелу. Однак всюди наголошував на своєму українському походженні. Після Другої світової війни не виїхав, як більшість тоді львівської інтелігенції, яка мала хоча б якісь польські кровні зв’язки, на постійне проживання до Польщі, а залишився у Львові.
– Осип Курилас був серед молоді, яка піднялася на боротьбу за створення на розвалинах Австро-Угорської імперії нової Української держави…

Kurylas
– Влітку 1915 року художник із дружиною повернувся у Львів. Був мобілізований в одну із військових частин австрійської армії. Тут його й розшукав комендант Збірної станції УСС М.Волошин і запропонував перейти до легіону Січових Стрільців. Митець одразу дав згоду. Спілкуючись з романтично налаштованою патріотичною молоддю, 45-річний Осип Курилас переживав другу молодість. Його скерували до мистецької групи, головним завданням якої було підняти бойовий дух стрільців. Особливо популярним серед них був гумористичний журнал “Самохотник “, який витримав 40 видань. Справжніми витворами мистецтва у журналі були дружні карикатури Осипа Куриласа на оточуючих, навіть і найближчих соратників, виконані дуже дотепно і майстерно, в яких видно мягкий гумор і елегантний почерк. Вони пробуджують до сміху навіть того, з кого глузують. Вершиною творчості Осипа Курилася й основна заслуга у висвітленні історії Українських Січових Стрільців
– його живописні роботи: “Бій на Маківці”, “Битва на Лисоні”, “Прощання”, “Поранений”, “Чуєш, брате мій”. Безцінними для нащадків були портрети старшин. Гриця Коссака, Василя Дідушка, Семена Горука, Никифора Гірняка, видатних діячів цієї епохи Лева Лепкого, Олени Степанівни та ін. Осип Курилас змальовував все, що в майбутньому свідчило б про героїчні події Легіону. Це була важка праця в складних умовах війни. Займався також проектами одностроїв, шапок та відзнак.
– Нашого земляка вважають також одним із зачинателів українського модерного релігійного мистецтва…
– Це насправді так. Осип Курилас разом з Юліаном Панькевичем, Антіном Монастирським першими серед українських художників почали використовувати місцевий колорит у релігійному мистецтві. Осип Курилас створив два чудові образи Ісуса Христа і Богородиці з елементами української вишивки на ризах. З благословення Андрея Шептицького фірма “Достава” випустила ці образи для широкого вжитку. Взагалі Осип Курилас виконав багато образів. Митрополит Андрей Шептицький високо цінував його талант. Художник був популярним і мав замовлення на оформлення церков Львівщини.
Великою популярністю користувалися і його поштові листівки, особливо з українськими піснями.
Важко переоцінити заслуги Осипа Курилася в оздобленні підручників цікавими ілюстраціями. Вершиною творчості в оформленні дитячих підручників був “Буквар”.
– Як жилося митцеві за радянської влади?
– Ніби відчуваючи наближення важких випробувань і злиднів, художник написав заповіт, в якому єдиною спадкоємницею свого майна призначив свою дружину – Валерію Курилас. На початку Другої світової війни бомба зруйнувала його помешкання у Львові. Довелося переїжджати у Щирець. Викладав у Державній мистецько-промисловій школі. З приходом нової влади йому виділили приміщення у Львові. У 1944 році став членом Спілки художників України. Був нагороджений медаллю “За трудову доблесть“. Змушений був малювати картини на замовлення комуністичної влади. Роботою був незадоволений. Сонячних днів у повоєнному житті митця, старшої вже людини, було незрівнянно менше від похмурих. В останні роки життя довелося пережити багато принижень. Злидні, голод і холод переслідували художника. Доля не дала Осипу Куриласу дітей, які могли б підтримати його, тому помирав розбитий відчаєм в серці при повному забутті, витрачаючи рештки своїх сил на нерівну боротьбу з берієвською системою нищення національно свідомих митців.
25 червня 1951 року Осипа Куриласа не стало. Багато його картин після смерті було спалено.
– Чи після виходу книжки вдалося дізнатися щось більше про художника?
– Так, знайшов декілька фотографій митця, які не увійшли у монографію.
Дізнався і про нові образи пензля Курилася у церквах, деякі вже встиг побачити і сфотографувати. Думаю, що сакральна творчість Осипа Куриласа заслуговує на окреме дослідження та публікацію. Адже всі його твори є суто індивідуальними – як і релігійні твори інших визначних художників. Яскравим прикладом цьому є образ «Покрови Пресвятої Богородиці», поміщений у книжці, де замість прийнятої традиції зображення Богородиці, яка тримає омофор над мурами обложеного турками Константинополя. Курилас під її покровом помістив Львів – собор Св. Юра і Львівський університет. Або картина «Втеча святого Сімейства», на якій св. Йосиф та Пресвята Богородиця вдягнені у кожухи, а навколишній український сільський зимовий пейзаж аж ніяк не нагадує біблійний Єгипет. На жаль, не встигла попасти у книгу фотографія образу «Успіння Пресвятої Богородиці» з однієї з підльвівських церков незвичної композиції: над ложем з тілом Богородиці стоять апостоли. Святий апостол Петро схилив у скорботі голову над її ногами, а над всіма Ісус Христос розпростер свої руки. Й цій же церкві є чудовий образ «Благовіщення Пресвятої Богородиці».
Дуже цікавим є цикл його поштових карток з ілюстраціями до молитви «Отче наш». Мені, на жаль, вдалося зібрати і опублікувати зображення лише до чотирьох віршів цієї молитви, решту два – дотепер невідомі. Це ілюстрації віршів «Хліб наш насущний дай нам сьогодні» та «І не введи нас у спокусу». До слова, на ілюстрації дослів «Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє» зображено дітей, які моляться біля щирецького костелу (ще до його перебудови у 1910 році), а над ним у сліпучому сяйві, крізь хмари сяє лик Господній. Такі ілюстрації були розтиражовані в поштових картках у двох, очевидно, наборах – з підписами українською і польською мовами. З відомих мені карток три мають вірші українською, а один польською мовами.
Р. Скочиляс.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Листопад 2017
П В С Ч П С Н
« Жов    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930  
Стрічка новин

Вільна боротьба

Всеукраїнський меморіал тренера Богдана Степановича Сцібайла  17-19[...]

Вільна боротьба

  Медалісти на Чемпіонаті області  4-5 листопада[...]

Співпраця Щирець-Ґуденсберґ

Українсько-німецька зустріч у Щирці В рамках[...]

Щирецька селищна рада повідомляє

ІНФОРМАЦІЯ про результати громадського обговорення питання «Перепоховання[...]

Щирецька ДПК діє

Разом гасимо палаючі торф’яники 19[...]

Кікбоксинг

Міжнародний турнір з єдиноборств 8 жовтня[...]
Новини податкової

Інформація 15.11.2017-2

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 15.11.2017

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]

Інформація 13.11.2017

Основні питання щодо реєстрації податкових[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
5 Гостей, 2Роботів
Рекомендуємо!