Якось, дитиною в журналі «Трамвай», я прочитав статтю про позіхання. Не безглузду вирізку з книги рекордів Гіннеса про те, ніби якийсь талановитий хлопець зі східноамериканського штату Каліфорнія не припиняв позіхати протягом трьох років, аж доки не побив попередній рекорд і на тому досягненні віддав богові душу. А досить цікаву науково-популярну публікацію. В ній зазначалося, що позіхання, хоч і з’являється в ті моменти, коли людина хоче спати або їй доволі нудно, але є фізіологічним процесом, що позитивно впливає на роботу мозку. Позіхання не сприяє засинанню, а навпаки активізує організм. Через те вчителям не радили сварити учнів, що позіхають на їх уроках.Продовження →