Морошка.

Морошка (лат. Rubus chamaemorus).

Багаторічна трав’яниста рослина роду Rubus (Малина), сімейства Рожеві. Морошкою називається як сама рослина, так і її плід – соковиту збірну кістянку (ягоду). Як тільки не називали на Русі цю ягоду: північний апельсин, арктична малина, очі болотяного, болотяний страж, болотяний бурштин, мохова смородина і т.д. В деяких місцях на півночі Росії її досі називають “царською ягодою”. І це не випадково, оскільки ще в Стародавній Русі морошку заготовляли на півночі і поставляли спеціально до царського двору обозами з сьомгою, хутром і самоцвітами. На вигляд ягода дійсно схожа на малину, тільки жовтого і помаранчевого кольорів, а ось сама рослина з малиною не має схожості. Морошка – трав’яниста рослина з повзучим або прямостоящим стеблом заввишки всього до 30 см. Цвіте морошка в червні-липні, а плоди дозрівають вже через 40-45 днів після цвітіння, причому майже незалежно від погодних умов.

Навіть в найхолодніше літо урожай морошки може бути не гірше “середнього”. Саме тому морошка росте і плодоносить навіть в субарктичному поясі (до 78-й паралелі). У той же час спеки і посухи вона не переносить. Зростає морошка як в лісі, так і на заболочених ділянках лісу. Найбільша врожайність зустрічається на сфагнових верхових болотах і в тундрі. Ягода морошки у міру дозрівання кілька разів змінює свій колір: під час росту плода ягода блідо-зеленого кольору, потім, ближче до моменту дозрівання, вона червоніє, а коли остаточно дозріває – стає жовтою або помаранчевою. Недоспіла ягода морошки (червона) в темному місці сама дозріває і за всіма своїми якостями нітрохи не поступається ягодам, дозрілим на рослині. Урожайність морошки в окремі роки може досягати 1 тонни з гектара. Головною умовою високої врожайності є відсутність сильних вітрів і дощів під час цвітіння, оскільки квітка морошки дуже ніжна і легко руйнується під впливом зазначених несприятливих факторів. В останні роки морошку навчилися культивувати. 

Морошка корисні властивості.
Морошка – джерело вітамінів, біологічно активних речовин і мікроелементів. В ягодах міститься 6% цукру, 0,8% білка, клітковина, органічні кислоти (лимонна і яблучна). За вмістом вітаміну C морошка не поступається малині і смородині (до 200 мг%), і в 3 рази перевершує апельсини. Тому з морошкою ніяка цинга не страшна. У великих кількостях містяться вітаміни групи В, а також PP (0,15 мг%), А (більше, ніж у моркві). Мінеральні речовини: дуже багато калію, фосфору, заліза, кобальту. Висновок: морошка – відмінний загальнозміцнюючий засіб при недокрів’ї, після тривалої хвороби. Серед біологічно активних речовин особливо слід виділити антоціани (для профілактики раку), дубильні і пектинові речовини (виводять токсини з організму). Ягоди використовують в лікувальному і дієтичному харчуванні при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи. Завдяки великому вмісту токоферолів дуже рекомендується до вживання під час вагітності. Чудовий смак морошки (солодкий, трохи терпкий) з неповторним ароматом дозволяє її вживати в сирому вигляді, а також у вигляді варення, повидла, компоту, джему. Морошковий лікер – делікатес у всіх країнах. Морошка є також відмінним медоносом. Протипоказань у морошки небагато: не рекомендується її вживати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки в гострій фазі. При гастриті з підвищеною кислотністю вживання обмежене (не більше 100 грамів). Морошка як рослина має й інші корисні властивості. Крім ягід в народній медицині використовуються також пагони морошки, але особливо цінуються чашолистки, зібрані під час дозрівання плодів. З них готують відвар і п’ють як потужний відхаркувальний засіб. Листя морошки мають ранозагоювальну, кровоспинну, в’яжучу, протизапальну та сечогінну дію. Їх відвар також застосовується при циститі, водянці, проносі, подагрі і порушеннях обміну речовин.
Як зберегти ягоди морошки в свіжому вигляді до весни.
В суху чисту скляну банку (найкраще – стерилізовану) укладають ягоди, потім їх небагато приминають. Після цього ягоди прикривають марлею, складеною в чотири шари і змоченою горілкою, закривають капроновою або поліетиленовою кришкою і ставляться в холодне темне місце.