Інформація 28.07.2020 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

28 Переглядів

Кампанія декларування – актуальні питання!

Про актуальні питання кампанії декларування 2020 в інтерв’ю розповів начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області Кобільник Андрій Степанович.

Яким чином діти до 14 років мають можливість отримати відомості про джерела і суми виплачених їм доходів?

Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п.63.5 ст.63 ПКУ).

Згідно з частиною другою ст.14 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року №2947-III зі змінами та доповненнями якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника.

Порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі, а також порядок отримання відомостей з Державного реєстру, регулюється Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення №822).

Фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР (далі – Облікова картка №1ДР) (додаток 2 до Положення №822), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство) (п.1 розділу VII Положення №822).

Облікові картки за формою №1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) (п.4 розділу VII Положення №822).

Згідно з п.4 розділу Х Положення №822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення №822).

Таким чином, для отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми доходів, які виплачені малолітнім дітям (до 14 років), їх батькам (усиновителям, опікунам, піклувальникам) необхідно звернутися особисто до контролюючого органу за податковою адресою (місцем проживання) дитини або до будь-якого контролюючого органу (у разі тимчасового перебування за межами населеного пункту проживання) та подати Заяву за формою № 10ДР. Така Заява подається за наявності документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), та свідоцтва про народження дитини.

У Заяві за формою №10ДР зазначаються, зокрема:

► у графі «Особисті дані заявника» – реєстраційний номер облікової картки дитини та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) згідно з даними свідоцтва про народження дитини;

► у графі «Адреса реєстрації місця проживання» – адреса реєстрації місця проживання дитини;

► у графі «Документ, що посвідчує особу» – реквізити свідоцтва про народження дитини (назву документа, серію (за наявності), номер, дату видачі та орган, що видав документ);

► у графі «Контактна інформація» – мобільний або домашній телефон одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);

► у графі «Інформація щодо представника (якщо Заява подається такою особою)» – реєстраційні дані та дані документа, що посвідчують особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

При отриманні молодіжного житлового кредиту. Чи є право на податкову знижку?

Підпунктом 166.3.1 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема частину суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ.

Так, платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).

Тобто, повернення ПДФО може здійснюватися лише у межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника ПДФО у звітному році.

Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки у частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку.

При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник ПДФО не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Яким чином сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо будинок перебуває у власності неповнолітньої особи?

Відповідно до ст.6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року №2947-III зі змінами та доповненнями правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п. 99.2          cт.99 Податкового кодексу України).

Студент отримує стипендію. Чи підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором сума стипендії, яка виплачується студентові за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та юридичною особою?

Відповідно до ст.53 Закону України від 05 вересня 2017 року №2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями студенти мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати стипендій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року №882 «Питання стипендіального забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Порядок №882).

Пунктом 1 Порядку №882 визначено коло осіб, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету.

Водночас п. 2 Порядку №882 передбачено, що учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, слухачам, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, аспірантам і докторантам, які навчаються згідно з угодами, укладеними між навчальними закладами та фізичними або юридичними особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеної угоди.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.163.1 ст.163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст.165 ПКУ.

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.

Так, згідно з п.п.165.1.26 п.165.1 ст.165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п.169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ: сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2020 році – 2 940 грн на місяць (2 102 грн. х 1,4)).

Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ, тобто 18 %.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст.167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Слід зазначити, що доходи, визначені ст.163 ПКУ, є об’єктом оподаткування також військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п.1.3 п. 161  підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 ПКУ (п.п.1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, сума стипендії, яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та юридичною особою, не підлягає оподаткуванню ПДФО у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (у 2020 році –              2940 грн.), а сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Які заклади відносяться до вітчизняних закладів з метою отримання податкової знижки за навчання?

Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п 164.6 ст.164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ) .

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року                  №2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2145) та спеціальні закони України:

◄ від 22 червня 2000 року №1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями;

◄ від 11 липня 2001 року №2628-III «Про дошкільну освіту»;

◄ від 16 січня 2020 року №463-ІХ «Про повну загальну середню освіту»;

◄ від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та доповненнями;

◄ від 01 липня 2014 року №1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.

Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність (ст.22 Закону №2145).

Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом №2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.

Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями ліцензія – це право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Отже, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами.

 

Право на отримання податкової знижки за 2019 рік

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку та порядок її отримання визначений ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Отже, право на податкову знижку мають фізичні особи – резиденти, які не є суб’єктами господарювання, та отримують дохід у вигляді заробітної плати.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються платнику ПДФО на підставі відносин трудового найму згідно із законом (п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п.166.2.1 п.166.2              ст.166 ПКУ).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п.166.3 ст.166 ПКУ.

До витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за 2019 рік, належать такі:

► частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п.166.3.1 п.166.3            ст.166 ПКУ);

► пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п.166.3.2 п. 166.3 ст.166 ПКУ);

► сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ;

► сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ);

► сума витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ);

► cума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива            (п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ);

► сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п.166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п.166.3.9 п.166.3 ст.166 ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

Таким чином, фізична особа – платник ПДФО для отримання податкової знижки за 2019 рік подає декларацію протягом 2020 року, тобто по 31.12.2020 включно.

Звертаю увагу, якщо платник ПДФО до кінця 2020 року, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2019 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3                 п.166.4 ст.166 ПКУ).

Форма Декларації з додатками до неї затверджена наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 02.10.2015 №859 у редакції наказу МФУ від 25.04.2019 №177.

 

Несвоєчасно подали податкову декларацію про майновий стан і доходи – законодавством передбачена відповідальність

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до контролюючих органів за місцем проживання податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Податкова Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Звертаю увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строки подання Декларації за 2019 рік і сплати податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначених у такій Декларації, відтерміновано.

Граничний строк подання Декларації за 2019 рік без застосування штрафних санкцій у 2020 році перенесено на 30.06.2020.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п.15.1 ст.15 ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV ПКУ, згідно з п.162.1 ст.162 якого платником ПДФО, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Обов’язки платника податків визначені ст.16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Одночасно п.179.1 ст.179 ПКУ передбачено, що платник ПДФО зобов’язаний подавати податкову Декларацію відповідно до ПКУ.

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п.49.2 ст.49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 340 грн.  за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, громадянин України (платник ПДФО – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування ПДФО та військовим збором, зобов’язаний подати податкову Декларацію (крім випадків, передбачених п.179.2 ст.179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання згідно з ПКУ.

Таким чином, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової Декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст.1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-X із змінами і доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Нововведення Закону №466: зміни до оподаткування доходів фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до оподаткування доходів фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Зокрема, скасовується сплата податку на доходи фізичних осіб з пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму (виключено підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі –ПКУ)).

Попередня редакція цього підпункту передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року,  у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Також, звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб продаж об’єкта незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три року (пункт 172.1 статті 172 ПКУ)                   (у попередній редакції продаж об’єктів незавершеного будівництва підлягав оподаткуванню).

Зазнав змін підпункт 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПКУ яким виключаються з переліку об’єктів, які не підлягають амортизації, вантажні авто фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування. (попередня редакція не передбачала можливості амортизувати вантажні авто).

 

Нововведення Закону №466: Що змінилося для платників податку на додану вартість?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що зміни по ПДВ, запроваджені Законом №466-ІХ стосуються, зокрема порядку реєстрації платників ПДВ, звітних періодів для платників ПДВ.

Так, якщо раніше для деяких платників звітним періодом міг бути квартал, то тепер звітний період єдиний для усіх платників ПДВ ( і для платників єдиного податку теж) і складає календарний місяць.

Щодо порядку реєстрації платників ПДВ: якщо раніше реєстраційна заява при реєстрації особи платником ПДВ подавалась за 20 календарних днів до початку податкового періоду, то тепер строки зменшилися до 10 календарних днів до початку такого періоду.

Для зміни ставки ЄП платниками єдиного податку 3 групи (неплатників ПДВ) змінилися також строки: якщо раніше було 15 днів до початку кварталу, тепер 10 календарних днів до початку місяця, в якому застосовуватиметься ставка ЄП, що передбачає сплату платником ПДВ.

Якщо раніше заяву про реєстрацію платником ПДВ можна було подати у паперовій або електронній формі, то тепер передбачено лише електронна форма подачі такої заяви.

Детальніше: Закон України №466-ІХ зі змінами до Податкового кодексу України

 

Податкові консультації: нові правила

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).

Так, зокрема:

- визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набрали чинності з 01.07.2020);

- надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі.

Запит на ІПК та ІПК в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

- збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.

Тобто загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений Кодексом, складає не більше 40 днів.

Звертаю увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п.53.1 ст.53 Кодексу) діють до 31.12.2020.

З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону №466 переносяться до п.112.8 ст.112 Кодексу і продовжать діяти.

 

Уряд затвердив постанови про функціонування програмних РРО

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що на засіданні уряду 22 липня затверджено низку постанов, якими визначаються вимоги до програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) та приведено до вимог чинного законодавства діючі акти Кабміну, що регулюють сферу застосування РРО.

По-перше, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року №199, якою затверджено Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, дія яких поширюється на ПРРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Вимогами визначено основні режими роботи ПРРО (режим попереднього програмування, режим реєстрації та режим звітування), умови блокування роботи ПРРО тощо.

По-друге, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №149. Відповідні зміни визначають вимоги щодо реалізації фіскальних функцій ПРРО, що застосовуються під час здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, та під час здійснення операцій з приймання готівкових коштів для подальшого переказу через програмно-технічні комплекси самообслуговування.

По-третє, змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 №601 збільшено час з трьох діб до трьох робочих днів, протягом яких виконуються роботи з введення РРО в експлуатацію центрами сервісного обслуговування з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера РРО, що виключає необхідність суб’єктам господарювання – користувачам РРО повторно подавати заяву й ініціювати реєстрацію РРО у разі подання заяви в останній робочий день тижня – п’ятницю або в період пікових навантажень обробки документів ДПС.

По-четверте, відповідно до змін, внесених до постанов від 27.12.2010 № 1224 та від 23.08.2000 №1336, норми цих нормативно-правових актів будуть застосовуватися не лише до класичних РРО, а й до ПРРО.

Окрім того Урядом прийнято постанову «Про затвердження Переліку текстилю, під час реалізації якого (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) застосовуються реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та Переліку деталей та приладдя до автотранспортних засобів, під час реалізації яких застосовуються реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій».

Постановою затверджено:

- Перелік текстилю, під час реалізації якого (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) застосовуються РРО та / або ПРРО;

- Перелік деталей та приладдя до автотранспортних засобів, під час реалізації яких застосовуються РРО та / або ПРРО.

Постанова набирає чинності з 01 січня 2021 року.

Нагадую, що ПРРО було запроваджено законами України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Використання РРО, для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців, стане обов’язковим вже з 1 січня 2021 року. А з 1 серпня 2020 року фіскальний додаток для програмного РРО буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатній основі.

Запровадження програмного РРО є важливим кроком до детінізації економіки та створення рівних умов ведення підприємницької діяльності. Програмне забезпечення «РРО в смартфоні» стане зручним і необтяжливим функціоналом для сумлінних платників податків.

Джерело: https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_postanovi_pro_funktsionuvannia_programnikh_rro-22

 

Нововведення Закону №466: порядок оскарження рішень органів ДПС

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вносяться зміни до статті 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо оскарження рішень контролюючих органів.

Звертаю увагу, що термін на адміноскарження рішення ДПС, як і раніше, становить 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення (далі – ППР), або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Однак, тепер у платників податків, що пропустили цей термін з поважних причин, з’явилась змога подати клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копії підтверджуючих документів поважності причин такого пропуску (за наявності).

Подати таке клопотання можна протягом 6-ти місяців з дати закінчення пропущеного строку для подання скарги. Скарги на рішення територіальних органів ДПС подають до центрального органу ДПС.

Крім того, ст.56 ПКУ доповнена новим п.56.31, за яким до контролюючого органу, який прийняв оскаржувальні рішення відносно нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, можуть бути подані скарги щодо:

- рішення про взяття на податковий облік нерезидента;

- ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому п.п.141.4.2 п.141.1 ст.141 ПКУ;

- ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому п.п.117.1 та 117.4 ст.117 ПКУ;

- ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання, передбаченого п.133.3 ст.133 ПКУ.

У разі прийняття контролерами рішення про відмову у задоволенні скарги щодо нерезидентів, платник може оскаржити рішення територіального органу ДПС, звернувшись до контролюючого органу вищого рівня.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Серпень 2020
П В С Ч П С Н
« Лип    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31  
Стрічка новин

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]

Вільна боротьба

Пам’яті Олекси Довбуша У місті Коломиї[...]

Наказ про призов громадян

НАКАЗ  Військового комісара Пустомитівського районного військового комісаріату[...]
Новини податкової

Інформація 27.07.2020

Новації РРО!!!  Уряд затвердив постанови про[...]

Інформація 24.07.2020

Нововведення Закону №466: зміни в[...]

Інформація 08.07.2020

З початку року до місцевого[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
5 Гостей
Рекомендуємо!