Інформація 27.08.2020 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

363 Переглядів

Закон України №466: підприємці «загальносистемники» мають право включати до складу витрат амортизаційні відрахування

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) внесено зміни, зокрема, до статті 177 Податкового кодексу України у частині оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).

Так, підпунктом 177.4.3 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість ФОП, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю ФОП.

Законом №466 п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України викладено у новій редакції відповідно до якої ФОП на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.  

При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення поточного ремонту; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

При цьому не підлягають амортизації такі основні засоби: земельні ділянки; об’єкти житлової нерухомості; легкові автомобілі.

 

До уваги комунальних некомерційних підприємств ‒ неприбуткових організацій

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що у листі від 21.07.2020 № 1103/4 Міністерство фінансів України роз’яснило питання правомірності перебування у Реєстрі неприбуткових організацій комунальних некомерційних підприємств закладів охорони здоров’я у разі отримання та розподілу орендної плати за оренду майна таких підприємств, закріплених за ними на праві оперативного управління.

Так, відповідно до підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) неприбуткові підприємства, установи та організації ‒ це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

Пунктом 133.4 статті 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Щодо Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, то його встановлює Кабінет Міністрів України (підпункт 133.4.5 пункт 133.4 статті 133 Кодексу).

Слід зазначити, що такий Порядок встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 N440. Відповідно до пункту 3 цього Порядку визначено, що створення і ведення Реєстру здійснюється Державною податковою службою.

Слід зазначити, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу).

Тож обов’язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства в статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Отже, спрямування комунальним некомерційним підприємством частини надходжень за оренду майна, закріпленого за ним на праві господарського відання або оперативного управління, до відповідних місцевих бюджетів або органів місцевого самоврядування ‒ засновників таких підприємств, є розподілом отриманих доходів.

 

Електронний кабінет – це зручно!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що значно спрощує та покращує спілкування платників податків з податковими органами використання Електронного кабінету.

Вхід до Електронного кабінету платники податків можуть здійснити за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний портал ДПС (tax.gov.ua).

У приватній частині Електронного кабінету платнику надано можливість:

  • відправити до будь-якого контролюючого органу листа в електронному вигляді (меню «Листування з ДПС»);

  • доступу до особистої інформації, зокрема реєстраційних та облікових даних (меню «Облікові дані»), даних інтегрованих карток (меню «Стан розрахунків з бюджетом»), переліку отриманих документів та поданої звітності платника податків (меню «Вхідні/вихідні документи»);

  • переглянути стан розрахунків з бюджетом (меню «Стан розрахунків з бюджетом»);

  • отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС, надіславши запит на його отримання;

  • отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

  • надіслати запити на отримання інформації, заяви на реєстрацію платником окремих податків, отримати витяги з реєстрів;

  • створювати та надсилати електронні документи: податкової та статистичної звітності, звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

  • скористатися іншими електронними сервісами та отримати корисну інформацію.

Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливість:

  • доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

  • доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

  • подання декларації про майновий стан і доходи;

  • отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

 

Закон України №466: особливості підтвердження витрат для отримання податкової знижки

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» уточнено перелік документів, які підтверджують витрати, які включаються до складу податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Також встановлено, що копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України. Зазначені зміни внесені до підпунктів 166.2.1 та 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Отже, фізичні особи-платники податку на доходи фізичних осіб, які з метою реалізації права на податкову знижку будуть подавати податкові декларації після 23 травня 2020 року, зобов’язані разом з податковою декларацією також надати копії документів, що підтверджують витрати, що включаються до складу податкової знижки.

Також, відповідно до змін, внесених Законом №466-IX, до п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв’язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірки платника податків свідчать про завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку, заявлену у податковій декларації.

 

До уваги платників податків міста Львова!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що для отримання послуг у Центрі обслуговування платників у м.Львові (за адресою вул.Стрийська,35) можна здійснити реєстрацію онлайн за посиланням:

http://queue.qsolutions.com.ua:22102/index

До переліку послуг, для яких доступний попередній запис, включені наступні послуги:

  • видача картки платника податків;

  • видача відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків;

  • реєстрація платника єдиного податку, надання витягу з реєстру платників єдиного податку;

  • реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат;

  • видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи;

  • видача довідки про сплату податкових зобов’язань платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання;

  • видача довідки про доходи для фізичних осіб-підприємців;

  • видача довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) фізичним особам;

  • підтвердження статусу податкового резидента України – фізичної особи;

  • включення неприбуткового підприємства (установи, організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

  • реєстрація РРО, КОРО, РК;

  • видача/переоформлення ліцензій;

  • видача довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до ЄДР місць зберігання.

 

31 серпня 2020 року останній термін для подання заяви про списання недоїмки з єдиного соціального внеску

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до Закону України від 13 травня 2020 року №592-IX ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників” 31 серпня 2020 року останній термін для подання заяви про списання недоїмки з єдиного соціального внеску (далі  ЄСВ) за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року фізичним особам – підприємцям (далі ФОП) (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність.

Скористатись правом на списання заборгованості з ЄСВ можуть платники податків, якщо:

1) відповідними платниками за означений період не отримано дохід від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб (далі ПДФО);

2) протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (тобто до 31 серпня 2020 року включно) платники подали такі документи:

від ФОПів (крім єдинників):

- державному реєстратору за місцезнаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

- до податкового органу – звітності відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року.

від осіб, які провадять  незалежну професійну діяльність:

- до податкового органу – заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ  за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року.

ФОПи та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть не подавати звітність з ЄСВ за 2017– 2020 роки, якщо вони вже її подавали.

 

Закон України №466: для виробників сільгосппродукції відновлено особливий річний податковий період

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» для виробників сільгосппродукції відновлено особливий річний податковий період, який починається 1 липня минулого року і закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 п.137.4 ст. 137 Податкового кодексу України).

Сільгосппродукція (сільгосптовари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1–24 УКТЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільгосппродукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільгосппродукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 % загальної суми доходу.

Отже, цьогоріч виробники сільгосппродукції, які застосовують загальний річний податковий період, мають право подати декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати річний період – з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року.

Що стосується квартальних платників податку на прибуток, обсяг доходу яких за рік перевищує 20 млн. грн., то вони також можуть обрати річний податковий період із 1 липня 2020 року. Адже річний період установлено для всіх виробників сільгосппродукції незалежно від обсягу їхнього річного доходу.

 

Закон України №466: вдвічі збільшено штраф за порушення термінів зберігання первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених Податковим кодексом України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Податковим кодексом України, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень  (раніше штраф становив 510 гривень).

Зміни передбачено Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень (раніше було 1020 гривень).

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням – термін зберігання становить 2555 днів.

У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів ‒ не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів ‒ не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів ‒ для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

 

Для громадян – платників майнових податків

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що громадяни – платники податку на нерухоме майно, плати за землю, транспортного податку можуть пройти звірку щодо проведення нарахувань в ЦОПах Державних податкових інспекцій за місцем реєстрації. Платники міста Львова мають змогу звернутись в ЦОП за адресою м. Львів, вул. Стрийська,35 до фахівців, які здійснюють прийом у віконечках №2 (Личаківський і Шевченківський райони), №5 (Галицький і Сихівський райони), №7 (Залізничний і Франківській райони).

Нагадую, що на час дії карантинних заходів вхід у приміщення ЦОП обмежений, згідно з попереднім записом. Виключення складають платники податків, які мають потребу у звірці зі згаданих платежів. Такі громадяни можуть увійти у приміщення ЦОП входом, розміщеним зліва від центрального, без попереднього запису, пред’явивши паспорт.  Також при собі рекомендуємо мати довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера), копії документів, що засвідчують право власності чи відчуження майна.

Наголошую – платники податків відвідують приміщення ЦОП тільки у захисній масці та при відсутності ознак інфекційних захворювань.

 

У ДПС затверджено HR-стратегію для проведення цілісної та систематичної реформи у сфері управління персоналом

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що для визначення рівня емоційної залученості, задоволеності умовами державної служби, потреб у професійному розвитку персоналу в органах ДПС, у Державній податковій службі України проведено опитування посадових осіб апарату ДПС та її територіальних органів, до якого долучилися понад 14 тис. співробітників.

Департаментом кадрового забезпечення та розвитку персоналу за участі експертів EU4PFM з питань HR проведено аналіз результатів опитування, на підставі яких визначено пріоритетні напрями дій та затверджено Програму управління людськими ресурсами Державної податкової служби України (HR-стратегія) для проведення цілісної та систематичної реформи у сфері управління персоналом ДПС.

 252480

HR-стратегія ДПС визначає мету, цілі, пріоритети і стратегічні напрями, на реалізацію яких має бути спрямована діяльність управління персоналом ДПС та її територіальних органів, і передбачає залучення висококваліфікованих фахівців, впровадження сучасних технологій управління персоналом, створення умов для розвитку людського потенціалу, професійний розвиток кадрів.

 252479

Реалізація HR-стратегії дозволить досягти оновлення кадрового потенціалу ДПС шляхом залучення молодих і креативних кадрів для виконання першочергових завдань та впровадження перспективних змін у ДПС, отримати оптимальний баланс процесів оновлення, збереження та розвитку кількісного та якісного складу персоналу ДПС, а також побудувати високоефективну корпоративну культуру та команду професіоналів у сфері державної податкової справи.

За матеріалами пресслужби Державної податкової служби України.

 

Закон України №466: зміни щодо періодичності подання звітності з ПДВ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з 23 травня 2020 року набрали чинності зміни, внесені законом Закону України від 16 січня 2020 року №466-XI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466-ІХ) відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників податку (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з податку на додану вартість (даді ‒ ПДВ) скасовується.

Таким чином, останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде ІІ-й квартал 2020 року. Починаючи з податкової звітності за липень 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно. При цьому від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в податкових деклараціях з ПДВ за ІІ-й квартал 2020 року, переноситься до декларацій за липень 2020 року.

Платники податку, які до внесення змін Законом №466-ІХ подавали звітність щоквартально та до скасування квартального звітного періоду не подали звітність (квартальну) у визначені Податковим кодексом України терміни, після переходу на місячний звітний період подають за такі попередні звітні періоди, які дорівнювали календарному кварталу, квартальну звітність.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди, за які платники податку, до внесення змін Законом №466-ІХ, подавали квартальну звітність з ПДВ, також подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.

 

До уваги фінансових агентів!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що для інформування фінансових агентів з питань надання звітності про підзвітні рахунки, на виконання Закону України від 29.10.2019 № 229-IX «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги  до іноземних рахунків» (FATCA)», на офіційному вебпорталі ДПС створено банер «FATCA» (https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/).

У банері можна ознайомитись з нормативно-правовими актами, інструкцією користувача МСОД та відповідями на питання.

Для отримання відповідей фінансові агенти можуть направляти питання на адресу електронної пошти info­_FATCA@tax.gov.ua.

За матеріалами пресслужби Державної податкової служби України.

 

Для списання боргу з єдиного соціального внеску заяву ФОПам, які не отримували доходи, слід подати не пізніше 31 серпня 2020 року

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників” (далі – Закон № 592) внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема розділ VIII ,,Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 доповнено п. 9 прим. 15, який набрав чинності з дня, наступного за днем опублікування, тобто з 03.06.2020 року.

Відповідно до п. 9 прим. 15 розділу VIII „Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

а) платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичними особами – підприємцями, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (особами, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Станом на 12.08.2020 зазначеною вище категорією платників подано низьку кількість заяв на списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки.

 

Доступ до публічної інформації: затверджено Порядок

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 11.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 року за № 717/35000 (далі – Наказ).

Наказом затверджено:

Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації;

Форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби.

Передбачено, що дія цього Наказу не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень під час здійснення ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України „Про звернення громадян” та Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” відповідно.

Визначено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:

публічна інформація надається у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.

Порядком визначено електронну адресу, на яку до ДПС направляються запити на інформацію: publicinfo_dps@tax.gov.ua.

За матеріалами пресслужби Державної податкової служби України.

 

 

 

Інформаційний лист №15. Cплата частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку:

Закон України № 466

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що темою 15-го інформаційного листа від ДПС стали новації щодо сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, передбачені Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», а також Законом України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

- Які повноваження мають контролюючі органи щодо адміністрування сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку?

- Яку звітність мають подавати до контролюючих органів платники частини чистого прибутку (доходу) та платники дивідендів на державну частку?

- Які звітні (податкові) періоди визначені Кодексом для подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та за якою формою він подається?

- Як господарські товариства з державною часткою у статутному капіталі повинні сплачувати грошові зобов’язання за звітний рік?

Відповіді на ці та інші питання читайте в інформаційному листі, який можна скачати тут.

За матеріалами пресслужби Державної служби України.

 

Закон України №466: облік платників податків

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі ‒ Закон) передбачено низку змін до Податкового кодексу України, які стосуються обліку платників податків.

Так, зокрема:

- змінюються критерії належності платника податків до великих платників податків (сплата виключно податкових платежів − 1,5 млн. євро (був 1 млн. євро податкових та митних платежів);

- встановлюється порядок обліку в контролюючих органах нерезидентів (іноземних компаній, організацій) (взяття їх на облік в контролюючих органах здійснюється після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу, або до придбання нерезидентом нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, або до відкриття рахунків в банках України. У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної кампанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента);

- вдосконалюється порядок реєстрації платниками податку на додану вартість (спрощення процедури реєстрації для новостворених суб’єктів господарювання, збільшення часу для добровільної реєстрації, проведення деяких процедур перереєстрації без подання заяви платником ПДВ, запровадження автоматичного анулювання реєстрації платників ПДВ на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру про припинення або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ);

- встановлюється, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Звертаю увагу, що законодавчі норми Закону набрали чинності 23 травня 2020 року.

 

Інформаційний лист № 14. ПДВ і нові коди УКТ ЗЕД відповідно до нового Закону України «Про Митний тариф України»

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що черговий, 14-й випуск інформаційного листа присвячений змінам в адмініструванні ПДВ, пов’язаним з набуттям чинності Закону України «Про Митний тариф України» від 4 червня 2020 року № 674-IX, з урахуванням вимог Податкового кодексу України.

У листі ви дізнаєтеся: на що звернути увагу при застосуванні норм закону; як складати податкову накладну та розрахунок коригування до неї починаючи з 3 липня 2020 року; на які коди УКТ ЗЕД посилатися для цілей звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 64 підрозділу 2 розділу XX Кодексу для ввезення та постачання електромобілів.

Інформаційний лист можна скачати тут.

 

РРО: як працюватиме механізм «Кешбек»

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що серед низки законодавчих новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»).

Отже, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має змогу отримати з бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано з порушенням вимог чинного законодавства.

Механізм «Кешбек» запроваджується, в першу чергу, для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки.

Нагадую, що за незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій.

 

Нововведення Закону№466: оподаткування спрощеної та загальної системи оподаткування

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що інформує щодо змін, внесених до Податкового кодексу України, запроваджених Законом України від 16 січня 20020 року №446-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» щодо оподаткування на спрощеній та загальній системах оподаткування. Так, відповідно до Закону №466-IX:

– виключено вантажні авто з об’єктів, які не підлягають амортизації фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування;

– зменшено з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% + 20% ПДВ;

– обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;

– визначено, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень.

 

10 серпня граничний термін для подання, зокрема, таких звітів за II квартал 2020 року

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Детальніше про звітні періоди у пункті 49.18 ПКУ

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року

49.18.5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

49.18.6. календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

49.18.7. календарному року для платників дивідендів на державну частку (у тому числі господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним) для розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку – до 1 липня року, що настає за звітним;

49.18.8. якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

49.19. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду, крім податкової декларації з податку на прибуток та розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, які розраховуються наростаючим підсумком за рік.

Для платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені пунктом 49.18.2 статті 49 цього Кодексу (крім платників, визначених підпунктом 49.18.7 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу).

Для платників дивідендів на державну частку (господарські товариства, корпоративні права яких частково належать державі, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків), податковими (звітними) періодами є календарний рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю до 1 липня року, що настає за звітним.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, подають один раз на рік до 1 липня року, що настає за звітним, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, складений за підсумками року, що передує звітному.

Для цілей цього Кодексу під терміном “базовий звітний (податковий) період” слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

49.20. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

49.21. Якщо згідно з відповідним розділом цього Кодексу з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов’язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом цього Кодексу.

 

Банківський сервіс з приймання безконтактних платежів на смартфон інтегрується з сервісом ДПС

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що у рамках Меморандуму про співпрацю, укладеного між Державною податковою службою України і компанією Visa, та за підтримки Ощадбанку, здійснюється інтеграція сервісу ОщадPAY з безкоштовним програмним рішенням «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та з АРІ фіскального сервера контролюючого органу (Єдине вікно подання електронної звітності).

Мобільний додаток ОщадPAY можна буде використовувати під час проведення розрахункової операції з використанням смартфону, на який встановлено ПРРО. Для цього смартфон має підтримувати операційну систему Android. Додаток дає можливість здійснювати розрахунок за отримані товари (послуги) за допомогою безконтактних платежів.

«ДПС продовжує інтеграцію програмного рішення ПРРО з банківськими сервісами. Мобільний додаток «ОщадPAY», що інтегрується з ПРРО,– це ще один крок у розвиток безготівкової економіки. Підприємці зможуть встановити додаток на свій смартфон та проводити безконтактні платежі. Це зручний вид розрахунків, який на сьогодні стає все більш популярним серед  споживачів. Більше того, така система розрахунків не потребуватиме зайвих витрат від платника», – повідомила заступник Голови Державної податкової служби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.

Про переваги безконтактних платежів та зручність сервісу ОщадPAY розповіли і представники Ощадбанку та компанії Visa.

«ОщадPAY на базі технології VisaTaptoPhone перетворює смартфон на POS-термінал. Зручніше не буває. Не потрібно сплачувати за оренду терміналу та встановлювати додаткове обладнання. Це практичне та дієве рішення, особливо для малого бізнесу. Його можна використовувати на ярмарках, виставках, фестивалях, у доставці замовлень кур’єрськими службами або в таксі», – розповів Андрій Пишний, голова правління Ощадбанку.

У свою чергу старший Віце-президент Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи Віра Платонова назвала новий сервіс інноваційним проектом, який робить процес оплати з видачею електронного чеку легким та безкоштовним для всіх учасників.

«Ми представляємо рішення, переваги якого дозволять торговцям не інвестувати кошти у придбання додаткового обладнання і водночас створити у покупців позитивний досвід зручної сплати. Оплати за допомогою VisaTaptoPhone – це швидко, безпечно і вигідно. Маємо надію, що новий сервіс отримає чимало прихильників і багато в чому працюватиме на збільшення кількості безконтактних платежів в цілому», – прокоментувала Віра Платонова.

На початку року Державна податкова служба України і компанія Visa підписали Меморандум про співпрацю з метою покращення розвитку безготівкової економіки в Україні, а також підтримки розробки та спільної реалізації проектів для просування цифрового бізнесу та електронної комерції.

Запуск нового для України сервісу ОщадPAY в масову експлуатацію став можливим після успішного пілотного проекту Visa та Ощадбанку, який розпочався минулого року вперше в країнах Близького Сходу, Африки, Центральної та Східної Європи включно з Україною.

Інтегрований у смартфон торговця ОщадPAY забезпечує приймання безконтактних платежів картками та іншими NFC-пристроями – смартфонами, смарт-годинниками, NFC-каблучками та ін.

Отримати більше інформації та зареєструватись в ОщадPAY можна за посиланням: https://www.oschadbank.ua/ua/oschadpay

За матеріалами пресслужби Державної податкової служби Украни.

 

Удосконалено функціонування електронного кабінету та спрощено роботу ФОПів, – підписано Закон № 786-ІХ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Президент підписав Закон №786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», який Верховна Рада України ухвалила 14 липня 2020 року.

Законом розширюється функціонал електронного кабінету, спрощується ведення обліку для фізичних осіб, вносяться зміни до окремих норм Податкового кодексу України щодо адміністрування податків.

Так, скасовано договір про визнання електронних документів для реєстрації в електронному кабінеті платника податків та передбачено, що в кабінеті відображатимуться податкові повідомлення-рішення, винесені контролюючими органами. Також запроваджена можливість зміни уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися електронним кабінетом.

Для фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, законом передбачена можливість вести облік доходів і витрат у зручній для них формі – паперовій та/або електронній, у т.ч. через електронний кабінет.

Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначається Міністерством фінансів.

Внесено зміни і до процедури проведення перевірок. Виключено норми, які надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування.

На період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків.

Для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок та застосують квартальний звітний період, першим місячним звітним періодом визначено липень 2020 року.

Також зменшено розмір штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН:

- у разі відсутності реєстрації – 2,5 % (було 5 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень);

- у разі несвоєчасної реєстрації – 1 % (було 2 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше  510 гривень (було 1 020 гривень).

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування, крім деяких змін, які набирають чинності через 3 місяці з дня опублікування закону та з 1 січня 2021 року.

За матеріалами пресслужби Державної податкової служби України.

 

Декларацію для отримання податкової знижки можна подати протягом усього 2020 року

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що якщо у Вас є підстави для нарахування податкової знижки, то декларацію можна подати в період до 31 грудня 2020 року.

Звертаю увагу, що податкова знижка надається виключно фізичним особам, які не є суб’єктами господарювання. Фактично, це документально підтверджена сума витрат громадянина у зв’язку з придбанням товарів, робіт або послуг упродовж одного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного у вигляді заробітної плати.

Витрати мають бути підтверджені платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо.

Для отримання податкової знижки особа має бути громадянином України, мати офіційне працевлаштування та отримувати «білу» заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб.

Податкова знижка ‒ це, по суті, повернення з бюджету частини сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб.

У випадку, якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

 

Як змінили права та завдання для податківців?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 29.07.2020 набрали чинності зміни передбачені Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Положення про Державну податкову службу України” від 27.07.2020 № 643, яким відкориговані норми постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227.

Постанова передбачає зокрема, розширення прав податкової для виконання покладених на неї завдань.

Відповідно до змін ДПС для виконання покладених на неї завдань, крім іншого, має право також:

- аналізувати фінансовий стан платника, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу заставою;

- користуватися у службових справах засобами зв’язку, що належать платникам (з їх дозволу);

- залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів, застосовувати під час здійснення податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом, фотозйомку та відеозапис;

- одержувати безоплатно для ведення ЄРПН, ЄРАН, формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб – платників податків від платників податків, а також Нацбанку та його установ необхідні відомості про суми доходів, виплачених фізособам, та утриманих з них податків, зборів, платежів; від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб’єктів, видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, – про державну реєстрацію та видачу ліцензій суб’єктам господарської діяльності; від органів, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, – про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього; від органів державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли; а також одержувати безоплатно інформацію, необхідну для забезпечення реєстрації та обліку платників податків, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

- безоплатно одержувати від органів статистики дані, необхідні для використання під час проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;

- надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та реєстру страхувальників органам державної влади, Пенсійному фонду та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- одержувати безоплатно від органів, що забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, необхідну для здійснення повноважень контролюючими органами щодо забезпечення погашення податкового боргу платника, у встановленому законом порядку;

- приймати рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великих платників податків, зняття їх з обліку та переведення до територіального органу ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків (його структурних підрозділів), та інших територіальних органів ДПС;

- під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, зокрема щодо провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації;

- одержувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок стану дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (зокрема без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, зокрема внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.

Крім цього, ДПС відповідно до покладених на неї завдань:

- має інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

- здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність, а також стягнення заборгованості із зазначених платежів до бюджету в порядку, встановленому Податковим кодексом України;

- здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків.

Постанова набирала чинності з 29.07.2020, за винятком окремих змін, які набирають чинності з 01.01.2021.

https://officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/428568.html

 

Нововведення Закону №466: Змінено визначення основних засобів в ПКУ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з 23.05.2020 року Законом України №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) змінено вартісний поріг для віднесення матеріальних активів до основних засобів, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) — з 6000 грн. до 20000 грн.

Детальніше

пп. 14.1.138 статті 14 ПКУ

« основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)».

 

ФОП: торгуєте лише канцтоварами, чи побутовою хімією? – РРО можна не застосовувати до 1 квітня 2021 року

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що фізичні особи – підприємці другої, третьої та четвертої груп єдиного податку, які не здійснюють перелічених в Законі № 129-IX видів діяльності та не досягли обсягу продажу в 1000000 грн., можуть не застосовувати РРО чи ПРРО до 1 квітня 2021 року.

Детальніше: Закон №129-IX

“61. До 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку”.

 

До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з метою створення комфортних та сприятливих умов для платників у частині надання електронних сервісів ДПС розроблено новий сервіс – запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису.

За допомогою вищезазначеного сервісу платники можуть отримати інформацію щодо:

- відповідальних осіб, яким делеговано право підпису податкової звітності, накладних, заяв, запитів на отримання інформації; 

- типів підписів (директор, бухгалтер, печатка, уповноважена особа, технологічний сертифікат);

-  термінів дії сертифікатів відкритих ключів.

Для отримання інформації необхідно використовувати такі електронні форми документів: J/F1391501 Запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису.

За матеріалами пресслужби Державної податкової служби України.

 

Програмні РРО

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з 1 серпня 2020 року запроваджено програмні реєстратори розрахункових операцій – це перший етап змін, передбачених законодавством щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг.

Вже на сьогодні програмне рішення (ПРРО) ДПС стало доступним і на безкоштовній основі запропоноване для використання всім зацікавленим суб’єктам господарювання.

ПЕРЕВАГИ

  • Вільний вибір для СПД

  • Відсутність посередників (еквайєра, ЦСО)

  • Відсутність експертизи для комерційних ПРРО

  • Пристосованість для будь якого пристрою, що підтримує операційну систему WINDOWS.ANDROID

  • Онлайн реєстрація в контролюючому органі

  • Виключно електронний документообіг

  • Безкоштовність (програмне рішення ДПС)

На сьогодні в ДПС організовано надання інформаційної підтримки (допомоги) платникам податків – користувачам ПРРО та АРІ фіскального сервера.

Для цього продовжено роботу кол-центру ДПС до 20 год. 00 хв., організовано роботу центрів обслуговування платників та кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у територіальних органах ДПС.

Підтримуються в актуальному стані матеріали банеру «Програмні РРО», створеного на веб-порталі ДПС, в якому розміщено інформацію, пов’язану із запровадженням, реєстрацією та застосуванням ПРРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).

Зокрема, в банері розміщено перелік посадових осіб для взаємодії з платниками під час впровадження безкоштовного програмного рішення ДПС та перелік посадових осіб територіальних органів ДПС, відповідальних за надання консультацій щодо застосування та впровадження ПРРО,  форми ПРРО та покрокова інструкція щодо заповнення цих форм.

ДПС у Львівській області звертає увагу платників на те, що  впровадження ПРРО не виключає застосування класичних касових апаратів. Це альтернатива, яка дозволяє з 1 серпня бізнесу обирати той пристрій, який є більш зручним для проведення розрахункових операцій – класичний та/або програмний РРО.

Другий етап впровадження нових правил проведення розрахункових операцій розпочнеться з 1 січня 2021 року. Саме з цього часу РРО застосовуватимуть суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері Інтернет-торгівлі, ресторанного господарства, ювелірній галузі, торгівлі побутовою технікою, медичних послуг, туризму, готелів, секонд-хенду.

Третій етап стартує з 1 квітня 2021 року, коли РРО використовуватимуть фізичні особи – підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування і є платниками II, III та IV груп єдиного податку.

Тобто норми щодо обов’язкової фіскалізації наберуть чинності поступово – з 01.01.2021 та з 01.04.2021, тому  суб’єкти господарювання, які на сьогодні ще не мають обов’язку застосовувати РРО/ПРРО, можуть долучитись до тестування ПРРО та  можуть взяти участь у апробації роботи ПРРО та АРІ, оцінити їх функціонал та набути досвід щодо використання ПРРО.

Здійснити реєстрацію програмного РРО можна, подавши реєстраційну заяву в електронній формі, скориставшись засобами Електронного кабінету, чи через Єдине вікно подання електронної звітності, використовуючи будь-яке наявне у платника податків програмне забезпечення, придатне для подання електронного документу до ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку.

 

COVID-19: з вересня припиняється виплата тимчасової допомоги на дітей ФОПів

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що у Мінсоцполітики повідомили, що  з квітня по липень цього року 83 тисячі фізичних осіб-підприємців отримали 554 млн грн державної допомоги на дітей віком до 10 років.

Виплати надавалися підприємцям, які працюють за спрощеною системою оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку.

«В умовах жорстких карантинних обмежень державну підтримку насамперед потребували фізичні особи-підприємці, оскільки їх діяльність була тимчасово обмежена. Найбільш уразливими стали сім’ї з дітьми», ‒ сказала міністр соціальної політики України Марина Лазебна.

Всього в рамках тимчасової державної програми вже забезпечено виплату допомоги на понад 107 тисяч дітей віком до 10 років.

Послаблення карантинних обмежень дало змогу більшості фізичних осіб-підприємців відновити свою діяльність. Про покращення умов провадження підприємницької діяльності свідчить також збільшення кількості громадян, які зареєструвались фізичними-особами підприємцями. Так, у червні – першій половині липня поточного року чисельність фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, збільшилась майже на 5 тисяч.

Тому Кабінет Міністрів відповідною постановою № 641 від 22 липня прийняв рішення припинити виплати тимчасової допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям з вересня цього року.

«Держава піклується про громадян. У період жорстких карантинних обмежень тимчасова державна програма допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям виявилася ефективною і успішною. Ми реально допомогли сім’ям підприємців з дітьми у складний період і підтримуємо зараз, ‒ сказала Марина Лазебна. ‒ У зв’язку з покращенням умов підприємницької діяльності ця тимчасова державна програма завершується у вересні».

http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100019248-fop-yedinnik-stav-zagalnosistemnikom-i-povtorno-zareyestruvavsya-yedinnikom-scho-z-rro-1

 

Нововведення Закону №466: Здаєте склад в оренду? Доведеться сплачувати податок на нерухоме майно

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що ЗакономУкраїни від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  внесено зміни до ПКУ, зокрема, щодо питання сплати податку на нерухоме майно.

З 23.05.2020 з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» Державного класифікатора, що використовуються у діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

У попередній редакції ця норма ПКУ виключала з об’єктів оподаткування податком на нерухомість всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати пільгу щодо об’єктів, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.

 

Фінансові санкції за порушення Закону про РРО (з 01.08.2020 р.)

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО або ПРРО, невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, невидача відповідного розрахункового документа (в паперовому чи електронному вигляді) передбачають застосування фінансової санкції у розмірі:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за перше порушення;

50 відсотків – за кожне наступне порушення.

З 01.01.2021 р. ця фінансова санкція  зросте відповідно до 100 та 150 відсотків.

Інші фінансові санкції:

50 нмдг (850 грн.) – якщо у випадках, визначених цим Законом, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;

30 нмдг (510 грн.)  -  у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або ПРРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;

5 нмдг (85 грн.) – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;

300 нмдг (5100 грн.) – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

20 нмдг (340 грн.)  – у разі порушення встановленого пунктом 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

300 нмдг (5100 грн.) – у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

30 нмдг (510 грн.)   - у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.

 

Запровадження програмних РРО з 1 серпня 2020 року

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що правові підстави для реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» набирають чинності з 01.08.2020.

Нагадую, що реєстрація програмних РРО здійснюється на підставі реєстраційної заяви, форма та інструкція щодо заповнення якої розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/.

Тестування безкоштовних програмних рішень ДПС та АРІ фіскального сервера ДПС буде завершене 31.07.2020 о 23 год. 59 хв.

01.08.2020 з 0 год. 00 хв. до 8 год. 00 хв. будуть проведені регламентні (технічні) роботи.

01.08.2020 з 9 год. 00 хв. здійснюватиметься фактична реєстрація ПРРО та фіскалізація розрахункових операцій.

З цього часу дані про зареєстровані ПРРО, зареєстровані (фіскалізовані) розрахункові операції, будуть збережені в ІТС ДПС та вважатимуться даними, наданими суб’єктом господарювання про ПРРО та фактично проведені розрахункові операції.

За матеріалами пресслужби Державної податкової служби України.

 

Програмні РРО працюють

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 01.08.2020 суб’єкти господарювання розпочали застосовувати програмні РРО під час здійснення розрахункових операцій.

У реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій станом на 10 годину зареєстровано 6,5 тис. ПРРО.

Фіскальний сервер забезпечує фіскалізацію чеків в он-лайн режимі з програмними РРО.

Тобто для фіскалізації розрахункових операцій як альтернативу касовим апаратам можна застосовувати програмні РРО, які встановлені на гаджети.

ДПС запропоновані бізнесу безкоштовні програмні РРО, які розміщені на вебпорталі ДПС у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланнями:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

Передача даних від ПРРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/.

Для надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, які розпочинають застосовувати програмні РРО, роботу Контакт-центру ДПС подовжено до 20 год. 00 хв. У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007. Зауваження/пропозиції щодо функціоналу Фіскального сервера, його АРІ та безкоштовних ПРРО можна направляти на адресу: prro@tax.gov.ua. Окрім того консультацію щодо роботи програмних РРО можна отримати в центрах обслуговування платників.

Інформую також, що незважаючи на те, що тестовий період завершився, розробники програмних РРО та суб’єкти господарювання, можуть здійснювати тестування ПРРО та/або АРІ фіскального сервера, використовуючи тестових платників та їх ключі, перелік яких наданий у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/perelik/.

 

Фіскальний додаток пРРОсто інтегрується з сервісами безготівкових розрахунків від Mastercard

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Державна податкова служба працює над розширенням функціоналу програмних рішень, призначених для здійснення онлайн-фіскалізації розрахункових операцій з використанням мобільних додатків. Зокрема, це стосується інтеграції з безкоштовним програмним рішенням «Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія)» платіжних сервісів, які надає компанія Mastercard.

«Співпраця податкової служби з компаніями-розробниками та платіжною системою Mastercard для проведення розрахункових операцій сприяє не тільки покращенню сервісів для платників податків, а й розвитку безготівкових розрахунків, спрощенню процедур проведення розрахункових операцій, оптимізує час та витрати суб’єктів господарювання. Це ще один захід для цифровізації економіки», – зазначила заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.

За її словами, інтеграція сервісів дасть можливість впровадити низку рішень, які дозволять приймати у безготівковій формі оплату за продані товари/надані послуги платіжною картою на засобах зі встановленим фіскальним додатком пРРОсто без застосування додаткового обладнання (платіжних пристроїв).

«Використовуючи свій багаторічний досвід та технологічні розробки, Mastercard виступає надійним партнером для бізнесу і держави у побудові прозорої безготівкової економіки. Разом з партнерами ми реалізуємо низку інноваційних сервісів для розвитку кешлес-оплат, і сьогодні важливим кроком є розробка і запуск рішень, які допоможуть малому і середньому бізнесу здійснювати необхідну фіскалізацію оплат в онлайн-режимі, а крім того нададуть МСБ можливість зручного прийому безготівкових платежів просто у мобільному додатку», – підкреслила Інга Андреєва, генеральний директор Mastercard в Україні та Молдові.

Версія фіскального додатку пРРОсто, яка забезпечуватиме функціонал проведення безготівкових розрахунків із застосуванням електронних платіжних засобів без встановлення платіжних пристроїв, наразі знаходиться на етапі розробки та буде запропонована до експлуатації у ІІІ-IV кварталі 2020 року.

За матеріалами пресслужби Державної служби України.

 

Нововведення Закону №466: Фізична особа та амортизаційні відрахування

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до внесених змін до ПКУ, запроваджені Законом України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» ФОП на загальній системі оподаткування має право на амортизацію вантажних автомобілів, а також на амортизацію витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Детальніше:

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до пп. 177.4.6, 177.4.6 ст. 177, щодо включення до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування амортизаційних відрахувань (набрали чинності з 23.05.2020 року).

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (пп. 177.4.6 ст. 177 ПКУ).

При цьому амортизації підлягають: – витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; - витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: - проведення поточного ремонту; – ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби: – земельні ділянки; – об’єкти житлової нерухомості; - легкові автомобілі.

 

Удосконалено порядок надання форми 20-ОПП

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Мінфін наказом від 24.06.2020 № 323  затвердив зміни до Порядку обліку платників податків і зборів. Зокрема удосконалено порядок подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Уточнено, що у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, які є власними, орендованими або переданими в оренду. Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за ф. № 20-ОПП як узагальнена з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування».

Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі.

У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється.

Відомості, зазначені в повідомленні за ф. № 20-ОПП, вносяться контролюючим органом до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб:

► не пізніше наступного дня після отримання повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі;

► не пізніше 10 робочих днів від дня надходження до контролюючого органу в паперовій формі повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету.

Наказ № 323 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник» від 17.07.2020 № 55 року і набирав чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.

 

Що слід знати про електронний фіскальний звітний чек, створений програмним РРО

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що визначення «електронний фіскальний звітний чек, створений програмним реєстратором розрахункових операцій» надано у Законі України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набирає чинності 01.08.2020.

Так, електронний фіскальний звітний чек – документ, створений програмним реєстратором розрахункових документів, що містить дані денного звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою.

Детальніше з роз’ясненнями ви можете ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (https://zir.tax.gov.ua) (категорія питання 109 «Порядок реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій»).

 

Нововведення Закону №466: зміни до оподаткування доходів фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до оподаткування доходів фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Цей закон набрав чинності з 23 травня 2020 року.

Зокрема, скасовується сплата податку на доходи фізичних осіб з пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму (виключено підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Попередня редакція цього підпункту передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Також, звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб продаж об’єкта незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (пункт 172.1 статті 172 ПКУ) (у попередній редакції продаж об’єктів незавершеного будівництва підлягав оподаткуванню).

Зазнав змін підпункт 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПКУ, яким виключаються з переліку об’єктів, які не підлягають амортизації, вантажні авто фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування (попередня редакція не передбачала можливості амортизувати вантажні авто).

 

Надання фізособою в оренду нерухомості: сплата до бюджету ПДФО юрособою – податковим агентом

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що стаття 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регулює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету.

Згідно з п. 168.4 ст. 168 ПКУ ПДФО, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до частини другої ст. 64 БКУ ПДФО (крім податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

ПДФО, нарахований, зокрема податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (абзац п’ятий частини другої ст. 64 БКУ).

Отже, податковий агент (юридична особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі за надання нею в оренду нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби.

 

Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

 

Закон України № 540: за які звітні місяці 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, зокрема, п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.

Так, відповідно до п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені ст. 50 ПКУ, та штрафні санкції згідно з вимогами п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.

Отже, платникам плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, необхідно було сплатити податкове зобов’язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

 

Затверджено порядок здійснення автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального та показників обсягів обігу спирту етилового

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 18.08.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року № 715 (далі – Постанова №715), якою затверджено Порядок здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі – Порядок).

Нормативним актом встановлюється порядок зіставлення у розрізі кодів   УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів:

► обсягів обігу та залишків пального за показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП СЕ) та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників;

► обсягів обігу спирту етилового за показниками СЕАРП СЕ та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Інформація за результатами зіставлення розміщується для платників в Електронному кабінеті, а для контролюючого органу формується електронний Журнал результатів зіставлення.

Відповідні результати зіставлення допоможуть платникам акцизного податку контролювати та вчасно усувати розбіжності між показниками. У свою чергу контролюючі органи зможуть використовувати результати зіставлення при проведенні перевірок.

Постановою № 715 встановлено, що до 30.09.2020 (включно) автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюється у тестовому режимі.

Постанова № 715 опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 18.08.2020 № 158.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Березень 2024
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Інтерв'ю з письменником

                                      «Час минає й слідів[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]
Новини податкової

Інформація 10.02.2022-3

Навчальний семінар з актуальних питань[...]

Інформація 10.02.2022-2

На «гарячій лінії» у Львівській[...]

Інформація 10.02.2022-1

У Львівській ДПІ відбувся семінар -[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
7 Гостей
Рекомендуємо!