Інформація 24.06.2020 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

376 Переглядів

Карантин триває. Як змінилися терміни введення РРО для фізичних осіб-підприємців?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що до 1 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), як альтернативу класичним РРО.

Крім того, до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – «єдинниками» другої, третьої та четвертої групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.

Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обов’язково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють:

-  реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-  реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня до 1 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» другої, третьої та четвертої груп зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обсягу доходу.

До них належать:

-  реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-  продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

-  продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет;

-  реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

-  роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах;

-  діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;

-  діяльність туристичних агентств та операторів;

-  діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

-  реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.

Таким чином, до 1 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.

Нагадую, що ФОП – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують.

 

Застосування програмних РРО розпочнеться з 01 серпня 2020 року

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 17 березня 2020 року №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» було відтерміновано:

з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності;

з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.

Звертаю увагу платників на переваги застосування програмних РРО.

Перш за все, реєстрація програмних РРО буде відбуватися в режимі онлайн, в електронному кабінеті, а користування РРО стане простішим та дешевшим, а також  швидшим для бізнесу, адже користувачам програмних РРО буде забезпечено виключно онлайн реєстрацію та онлайн передачу (отримання) даних. Передбачено автоматичний режим створення Z-звіту, що унеможливить ризик  його не створення та загрозу застосування штрафних санкцій до платника.

З’являється альтернатива класичним РРО, обслуговування яких коштує щонайменше 200 грн. щомісяця для кожного РРО.

Можливість використовувати замість традиційних (класичних) РРО спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет: ноутбук, планшет чи  смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання, – безкоштовним буде не тільки завантаження самої програми, але і її підтримка.

Використовувати програмні РРО можна буде з 01 серпня 2020 року.

Акцентую увагу, що нові правила застосування РРО не стосуються спрощенців І групи, річний обсяг доходу яких не перевищує 1,0 млн.грн. та фізичних осіб, які продають на ринках вживані речі та продукцію власних підсобних господарств.

 

Податок на прибуток підприємств. Зміни до ПКУ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Зміни до ПКУ, запроваджені законом Закон України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

– розширюється коло податкових агентів:        

  • на юридичних та фізичних осіб – «спрощенців», а також фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України,

  • на юридичних осіб – «спрощенців» – щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії;

– не нараховується амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією;

– вводиться окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

– уточнюється порядок врахування процентів, що сплачуються за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (тонка капіталізація), щодо:

  • розповсюдження обмеження по врахуванню таких процентів щодо кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, отриманих як від пов’язаних, так і непов’язаних осіб резидентів та нерезидентів;

  • визначення одного критерію для застосування зазначеного порядку та збільшення фінансового результату до оподаткування – за умови того, що загальна сума нарахованих процентів за такими зобов’язаннями перевищує 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того ж звітного (податкового) періоду;

– запроваджуються нові різниці, які зменшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:

  • нарахованих доходів у вигляді дивідендів на користь платника від контрольованої іноземної компанії;

  • нарахованих на користь платника доходів у вигляді дивідендів та від участі (не менше 10%) в капіталі нерезидентів, які не входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;

  • визнаних доходів від визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

  • від’ємного значення об’єкта оподаткування (на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу) платника податку, що реорганізується (шляхом приєднання, злиття, перетворення або поділу, виділу) у платника податку – правонаступника, якщо такі платники були пов’язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття);

– вводяться нові різниці, які збільшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:

  • 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), реалізованих на користь нерезидентів, які входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;

  • частини скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційної частці, якою володіє або яку контролює юридична особа, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39-2 Кодексу;

  • витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети;

– уточнюються та доповнюються різниці, які застосовуються для збільшення фінансового результату до оподаткування, щодо сум штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства;

– уточнюється порядок та особливості оподаткування нерезидентів в частині доповнення переліку доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню, зокрема:

  • прибутком від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі;

  • доходами від відчуження прав нерезидента на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України.

– збільшуються з 6 тис. грн до 20 тис. грн сума, яка використовується при визначенні основного засобу (пп. 14.1.138 ПКУ);

– збільшується межа з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування податку на прибуток підприємств можна не коригувати на фінансові різниці;

– запроваджується прискорена амортизація основних засобів на період 2020-2030 р.р.

 

Зміни щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законами України від 20 вересня 2019 року №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та №129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон №129) запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО):

1. Суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо). Програмний РРО за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

Слід зазначити, що для уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

2. Передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»).

Так, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має змогу отримати з бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано з порушенням вимог чинного законодавства.

Механізм «Кешбек» запроваджується, в першу чергу, для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки.

3. Передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами.

Крім того, перед цим передбачається впровадження обов’язку застосування РРО для фізичних осіб – підприємців (платників єдиного податку другої та третьої груп), які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках).

4. За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. При цьому ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) не встановлюється.

5. Також Законом № 128 передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (до цього було тільки для пального).

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128 і Закону № 129.

Так, відповідно до пп. 4 та 5 розділу І Закону № 533 набрання чинності Законами  №№ 128 та 129 відтерміновується:

з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності;

з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.

 

Зміни щодо податку на доходи фізичних осіб

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Зміни до ПКУ, запроваджені законом Закон України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Зміни щодо податку на доходи фізичних осіб

– визначення порядку оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній;

– оподаткування за основною ставкою 18 відс. доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості (транспортних засобів) (перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5 відсотків);

– уточнення переліку витрат для фізичних осіб – підприємців в частині витрат на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів;

– скасовується сплата податку на доходи фізичних осіб з пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;

– звільняється від сплати 5% ПДФО під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.

 

Зміни до ПКУ, щодо адміністрування податку на додану вартість

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Зміни до ПКУ, запроваджені законом Закон України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Зміни щодо податку на додану вартість

– запровадження для звітності з ПДВ єдиного звітного періоду – календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку) з метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності та їх відображення в інформаційних системах ДПС;

– визначення бази оподаткування для операцій з постачання електричної енергії, виходячи з ціни, яка склалася на ринку електричної енергії без необхідності донарахування податкових зобов’язань з ПДВ, якщо така ринкова ціна електричної енергії менша за ціну її придбання;

– визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України (договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації);

– забезпечення можливості формування податкового кредиту платниками, які застосовують касовий метод податкового обліку у випадку, якщо оплата придбаних товарів/послуг здійснюється більше ніж через 1095 календарних днів;

– врегулювання питання врахування у системі електронного адміністрування податку суми коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку відповідно до ст. 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях;

– продовження граничного терміну реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних з 15 до 20 числа місяця;

– встановлення тимчасової пільги з ПДВ для операцій з передачі транспортних засобів малозабезпеченим верствам населення, а також органам спеціального призначення (швидка медична допомога та центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки) для оперативного виконання задач, направлених на захист та збереження здоров’я населення;

  • відновлення застосування нульової ставки ПДВ до операцій з експорту сої та ріпаку (до внесення змін до операцій з експорту сої та ріпаку застосовувався режим звільнення від оподаткування ПДВ, який виключав можливість декларування до відшкодування сум ПДВ за такими операціями);

  • уточнено, що касовий метод податкового обліку з ПДВ поширюється у т.ч. на підрядників та субпідрядників;

– забезпечено розповсюдження пільги ПДВ на ввезення племінних чистопородних тварин на сільськогосподарського товаровиробника. 

 

Облік платників податків. Зміни до ПКУ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Зміни до ПКУ, запроваджені законом Закон України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Облік платників податків. Зміни до ПКУ

– змінюються критерії належності платника податків до великих платників (сплата виключно податкових платежів – 1,5 млн ЄВРО (було 1 млн податкові та митні платежі));

– встановлюється порядок обліку в контролюючих органах нерезидентів (іноземних компаній, організацій) (взяття їх на облік в контролюючих органах здійснюється після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу, або до отримання нерезидентом майнових прав на нерухомість або землю в Україні, або до відкриття рахунків в банках України. У разі акредитації на території України відокремленого підрозділу, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік і його відокремленого підрозділу);

– вдосконалюється порядок реєстрації платниками податку на додану вартість;

– забезпечується облік фізичних осіб підприємців з ознакою провадження «незалежної професійної діяльності».

 

Зміни до ПКУ в частині адміністрування місцевих податків

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Зміни до ПКУ, запроваджені законом Закон України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Місцеві податки

– збільшується податок для житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку) – 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт нерухомості;

– змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення;

– контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

– встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година» для визначення бази справляння туристичним збором.

– встановлюється можливість визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

– уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.

 

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо акцизного податку

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Зміни до ПКУ, запроваджені законом Закон України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Акцизний податок

– норми Кодексу приводяться у відповідність до Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині:

  • виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії;

  • уточнення визначення платника акцизного податку – виробника електричної енергії;

– виключаються із об’єктів оподаткування акцизним податком операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства електричної енергії виробленої на об’єктах електроенергетики;

– доповнюється перелік підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;

– надається визначення термінів електронна сигарета та рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Встановлено ставку акцизного податку на рідини, що використовується в електронних сигаретах (3000 гривень за 1 літр) та визначено порядок їх оподаткування, також запроваджено маркування ємності (упаковки) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, марками акцизного податку.

 

Зміни в ПКУ щодо податкового аудиту

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Зміни до ПКУ, запроваджені законом Закон України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

– зупиняються строки давності для визначення органом ДПС грошових зобов’язань у випадках, якщо він не може провести перевірку у зв’язку з відсутністю платників за місцезнаходженням, недопуском платником до перевірки, оскарженням наказів на проведення перевірки протягом тривалого часу, вилученням документів правоохоронними органами, законодавчими заборонами на проведення перевірок (мораторії на проведення перевірок) або рішеннями судів про заборону проведення перевірок;

– удосконалюється порядок оформлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень, зокрема в частині наведення в них обґрунтування виявлених порушень та детального розрахунку штрафних санкцій;

– удосконалюється порядок розгляду заперечень платників податків та винесення ППР шляхом запровадження їх винесення на розгляд комісій з питань розгляду заперечень контролюючого органу, однією з функцій якої буде дослідження питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину платника податків у вчиненні правопорушення;

– виключаються з підстав для проведення позапланової перевірки рішення суду (слідчого судді);

– надається право податковому органу під час перевірки отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників та/або осіб праця, яких використовується без документального оформлення (пп. 20.1.47 ПКУ);

– надається право податковим органам проводити позапланові перевірки вже перевірених періодів у випадку отримання від іноземних державних органів інформації, яка свідчить про наявність порушень (пп. 78.1.21 ПКУ);

– передбачається можливість зупинення перевірок всіх категорій  платників податків, а не лише великих;

– обмежується можливість контролюючих органів вносити зміни до плану-графіка проведення документальних планових перевірок (буде допускатися внесення змін не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі відповідного року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок);

– встановлюється, що акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків;

– збільшено з 3 до 5 років строк проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати.

 

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Зміни до ПКУ, запроваджені законом Закон України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Загальні зміни, запроваджені цим Законом:

– усуваються технічні та логічні помилки у Податковому кодексі України (далі – Кодекс);

– норми Кодексу приводяться у відповідність до положень законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про публічні закупівлі», «Про заставу», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги»Кодексу України з процедур банкрутства тощо;

– упорядковуються функції та визначення контролюючих органів у зв’язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України;

– впроваджуються норми щодо єдиної  юридичної  особи в структурі ДПС України;

– усуваються проблеми подвійного оподаткування шляхом запровадження процедури взаємного узгодження;

– вдосконалюються деякі питань функціонування електронного кабінету, зокрема:

  • розширення переліку документів, які можуть бути отримані платником податків за допомогою електронного кабінету (повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, деякі документи за результатами перевірок, індивідуальні податкові консультації тощо);

  • уточнення порядку доставки документа в електронній формі до платника через електронний кабінет;

  • надання платникам можливості подавати в електронному вигляді повідомлення (з документальним підтвердженням фактів) для виправлення неточної, неповної або застарілої інформації про себе, доступ до якої надається йому через електронний кабінет;

  • врегулювання організаційних процесів, пов’язаних з формуванням та прийманням звітності поданої засобами електронного зв’язку в електронній формі;

– вирішуються проблемні питання визначення дати сплати податкового зобов’язання, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день (день, що настає за вихідним або святковим днем);

– визначаються чіткі вимоги до оформлення випадків втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платником;

– збільшено строк, на який може бути продовжено термін надання індивідуальної податкової консультації з 10 до 15 днів;

– надається можливість поновлення строку на подання платником скарги в адміністративному порядку, якщо не пройшло 6 місяців з моменту отримання рішення;

– надається можливість нерезидентам оскаржити певні рішення у контролюючого органу, який їх виніс;

– запроваджуються нові умови оплати праці державних службовців контролюючих органів.

 

Наслідки для платника у разі несвоєчасної сплати податків

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що не завжди платник податків вчасно їх сплачує. Причин може бути декілька: недостатність коштів, “прорахунки” у строках сплати, банкрутство банку та інше.

У зв’язку з цим Головне управління ДПС у Львівській області повідомляє, що при несвоєчасній сплаті платежів до бюджету виникає податковий борг.

Слід зазначити, що податковий борг – це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання. Іншими словами, структура податкового боргу незмінно складається із грошових зобов’язань, штрафних санкцій і пені.

При цьому, нагадуємо, що у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність.

  1. Несплата узгодженої суми грошового зобов’язання (крім передбачених випадків) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах (п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (далі ‒ ПКУ):

  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

  • при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

  1. Порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання (акцизний податок), такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20% суми такого грошового зобов’язання (п. 126.2 ст. 126 ПКУ).

  2. Нарахування пені розпочинається (п. 126.1 ст. 126 ПКУ):

  • при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ;

  • при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження;

4. Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти НМДГ (ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення). На суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується у разі несплати:

- при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом.

Водночас виключенням для нарахування пені є несплата самостійно нарахованої і задекларованої платником податків або податковим агентом суми податкового зобов’язання протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Одним із найсуттєвіших моментів податкових змін є те, що для розрахунку суми пені запроваджено різні відсотки річної облікової ставки Нацбанку України, а саме: для самостійно нарахованих сум податкових зобов’язань —100%, а для грошових зобов’язань, нарахованих контролюючими органами, — 120 %.

Також порядок розрахунку суми пені змінився у частині використання величини річної облікової ставки Нацбанку України. Так, раніше застосовувалася більша з величин, що діяла або на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення. Відтепер для розрахунку пені використовуватиметься величина річної облікової ставки Нацбанку України, що діє станом на кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення податкового боргу.

Крім того, раніше нарахування пені здійснювалося на суму податкового боргу, а відтепер – на суму грошового (податкового) зобов’язання, включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені.

ПРИКЛАД.

Підприємство несвоєчасно сплатило зазначені в декларації з ПДВ за листопад 2019 р. податкові зобов’язання на суму 50000 грн. (граничний строк сплати – 30.12.2019 року). При цьому податкові зобов’язання було сплачено:

1) на суму 20000 грн. – 08.01.2020 (у межах 30 календарних днів);

2) на суму 30000 грн. – 03.02.2020 (після спливу 30 календарних днів).

Рішення. У такому випадку нарахують штраф згідно з п.126.1 ст.126 ПКУ в розмірі:20000грн.x10%+30000грн.x20% =2000 грн.+6000грн.=8000грн.

Відповідно, сума податкового боргу збільшиться на 3000 гривень.

Враховуючи зазначене, підприємствам слід відповідально відноситись до своєчасної сплати податків, в першу чергу до самостійно задекларованих зобов’язань, так як при такій несплаті збільшується сума боргу, а відповідно і загроза неплатоспроможності такого платника, що у свою чергу породжує нехватку обігових коштів для ведення господарської діяльності.

На закінчення слід наголосити, що при виникненні податкового боргу до підприємства застосовується податкова застава на таку суму боргу та іде стягнення коштів з рахунку згідно з судовими рішеннями, що в свою чергу ще більше призводить до некомфортного ведення бізнесу.

 

Про зміни щодо плати за землю з фізичних осіб у 2020 році

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, щодо плати за землю з фізичних осіб.

Змінена редакція пункту 281.4 статті 281 Кодексу, а саме, якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 Кодексу, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 статті 281 Кодексу, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Доповнено пункт 281.5 статті 281 Кодексу, яким визначено, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 Кодексу, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Зазнав змін пункт 284.1 статті 284 Кодексу, а саме, абзац другий виключено, а абзац третій викладено в новій редакції: нові зміни до рішень щодо наданих пільг зі сплати земельного податку надаються відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельно) ділянки до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Пункт 286.1 статті 286 Кодексу доповнено абзацом третім такого змісту:

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Пункт 286.2 статті 286 Кодексу викладено у новій редакції, а саме: платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Також у новій редакції викладений пункт 286.5 статті 286 Кодексу:

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 цієї статті Кодексу;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, слід зазначити, що з 1 липня 2020 року платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності по податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (підпункт 4 пункту 297.1  статті 297 Кодексу).

 

Про зміни щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2020 році

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, згідно з внесеними змінами не є об’єктом оподаткування:

- об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках (пункт «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу в новій редакції);

- будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (пункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу в новій редакції).

Зважаючи на те, що зміни до Кодексу в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (внесені Законом №466), набрали чинності в 2020 році, викладена редакція підпунктів «е» та «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу буде враховуватись при обчисленні податку фізичним особам за базовий податковий (звітний) 2020 рік та наступні звітні періоди починаючи з 2021 року.

Також, підпункт 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 Кодексу доповнено абзацом другим, а саме: у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

У редакції Закону №466 підпункт 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу набув наступного змісту, зокрема:

«Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС).

Об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого 2020 року включно.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність».

Крім того, пунктами 58-59 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, якими доповнено Кодекс, установлено, що у 2020 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування, населених пунктів на лінії зіткнення про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Кодексу, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4 підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

У разі якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм Кодексу із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

 

Нововведення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі Закон № 466) передбачено наступні зміни щодо податку на доходи фізичних осіб (далі ПДФО):

– визначення порядку оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній (набирає чинності з 1 січня 2021 року);

– оподаткування за основною ставкою 18 відсотків доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості (транспортних засобів). Тобто, дохід, отриманий платником податку від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкта рухомого майна оподатковується за ставкою 5%, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18% ПДФО;

– уточнення переліку витрат для фізичних осіб – підприємців в частині витрат на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів;

– скасовується сплата податку на доходи фізичних осіб з пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;

– звільняється від сплати 5% ПДФО під час продажу об’єкта незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.

 

Щодо перенесення терміну подання заяви для обрання спрощеної системи оподаткування

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що для новостворених фізичних осіб – підприємців, у яких 10-ий день з дня їх державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплати ПДВ, переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розд. XIV «Спеціальні режими оподаткування» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Слід зазначити, що ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.

Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦКУ).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята п. 254.5 ст. 254 ЦКУ).

 

Платники податку на прибуток мають право застосувати прискорену амортизацію, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» підрозділ 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01.01.2020 до 31.12.2030 платники податку на прибуток підприємств мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

► четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки;

► третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 5 років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

◄ введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

◄ не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

● збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

● зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п.138.3 ст.138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Слід зазначити, що у разі застосування положень п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 ст.138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за цей період.

 

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття контролюючим органом електронного документа

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.

Згідно з абзацом другим п.12 розділу ІІ Порядку №557 друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

Разом з тим, відповідно до п.п.49.11.1 п.49.11 ст.49 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу засобами електронного зв’язку податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців першого – третього п. 49.4 ст.49 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання.

Згідно з п.49.15 ст.49 ПКУ податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм підпунктів 48.3 і 48.4 ст.48 ПКУ, абзаців першого – третього п.49.4 ст.49 ПКУ та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року №851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.

Враховуючи вищевикладене, у разі недотримання платником законодавчих норм щодо подання податкової декларації, у другій квитанції зазначаються реквізити неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа.

 

Для отримання допомоги по частковому безробіттю до центру зайнятості необхідно подати довідку про сплату єдиного внеску

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення» із змінами, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №306 затверджено Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок).

Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам – підприємцям (далі – роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП), які є застрахованими особами, – у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності внаслідок карантину (п. 2 Порядку).

Відповідно до п.4 Порядку допомога надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

ФОП, яка є застрахованою особою, допомога надається із розрахунку двох третин бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). База нарахування розраховується виходячи із середнього розміру місячної бази нарахування єдиного внеску за рік, що передує року звернення, відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами.

Для ФОП, які є застрахованими особами, та відповідно до частини 4 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон №2464) звільнені від сплати єдиного внеску, допомога надається з розрахунку двох третин розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Сума допомоги надається роботодавцям, у тому числі ФОП, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину в разі сплати роботодавцем або ФОП, який є застрахованою особою, єдиного внеску протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності (п.5 Порядку).

ФОП, яка є застрахованою особою та звертається за отриманням допомоги, подає відомості щодо себе за формою згідно з додатком 2 до Порядку, де зазначає середній розмір місячної бази нарахування єдиного внеску відповідно до Звіту (абз.2 п.п.3 п.9 Порядку).

Для отримання допомоги роботодавець подає до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску довідку про сплату єдиного внеску за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, на підставі звітних відомостей, що надаються до Пенсійного фонду України, крім ФОП, які є застрахованими особами та відповідно до частини 4 ст. 4  Закону № 2464 звільнені від сплати єдиного внеску (п.п.4 п.9 Порядку).

 

З 01.07.2020 надсилається вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску відповідно до норм Податкового кодексу України

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з 01.07.2020 набере чинності оновлена частина 4 ст.25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464), відповідно до якої надсилання платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску здійснюватиметься в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Так, платники, які подають звітність в електронному вигляді та пройшли ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, будуть отримувати і вимогу про сплату єдиного внеску в Електронному кабінеті.

Зазначені зміни внесено Законом України від 26 лютого 2020 року №465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

 

Визначення частини чистого прибутку та строку його сплати

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Порядок нарахування та сплати дивідендів на державну частку для господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, встановлено п. 5 ст. 11 Закону України від 21 вересня 2006 року №185-V «Про управління об’єктами державної власності» із змінами.

За підсумками 2019 року господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, мають визначити платіж, який підлягає сплаті до бюджету.

Так, господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 01 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 % чистого прибутку на виплату дивідендів.

Дивіденди нараховуються у розмірі базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 %, пропорційно до розміру державної частки (акцій) у статутному капіталі господарського товариства та сплачуються до Державного бюджету України у строк не пізніше 01 липня року, що настає за звітним.

Разом з тим господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету не дивіденди на державну частку, а частину чистого прибутку (доходу) у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 %, до 01 липня року, що настає за звітним.

Базовий норматив відрахування дивідендів на державну частку встановлюється окремою постановою Кабінету Міністрів України на кожний звітний рік. Так, базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2020 року №328 із змінами.

Тобто основною умовою щодо визначення платежу, який необхідно сплатити до бюджету суб’єкту господарювання, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави за підсумками 2019 року, є прийняття у строк до 01 травня 2020 року рішення про відрахування не менше 30 % чистого прибутку на виплату дивідендів.

Враховуючи наведене вище, у разі прийняття господарським товариством рішення про нарахування дивідендів у встановлений термін – таке товариство сплачує до державного бюджету дивіденди на державну частку, а у разі неприйняття такого рішення у встановлений законом термін – частину чистого прибутку (доходу).

При цьому і відрахування до бюджету дивідендів на державну частку, і сплата до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за підсумками 2019 року здійснюються господарськими товариствами в один строк – до 01.07.2020.

 

Про пільги зі сплати земельного податку для учасників АТО (ООС)

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Норми визначені ст.269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.281.1.4 ст.281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551) із змінами.

Так, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни (ст. 4 Закону №3551).  

Учасники антитерористичної операції – це особи визнані учасниками бойових дій (п. 19 ст. 6 Закону №3551).

Враховуючи вищевикладене, від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які брали участь в антитерористичній операції (в операції об’єднаних сил), та відповідно до норм Закону № 3551 визнані ветеранами війни.

При цьому, звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема:

► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як  2 гектари;

► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Для звільнення від сплати земельного податку, особі, яка має підстави для отримання пільг, необхідно надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення «Учасник бойових дій».

 

Як отримати податковий номер для дитини

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/422650.html повідомила наступне.

Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини можна наступним чином.

1. Шляхом подання документів до контролюючого органу

Згідно з п.70.5 ст.70 Податкового кодексу України та п.1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 №822 із змінами (далі – Положення №822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР (далі – Облікова картка №1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Пунктом 4 розділу VII Положення № 822 передбачено, що Облікові картки №1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишились без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення №822 громадяни України документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, – до будь-якого контролюючого органу.

Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки №1ДР.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці №1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до 10 робочих днів.

За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків (додаток 3)), відповідно до порядку, визначеного Положенням №822.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів з дня звернення до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи та може бути продовжено до п’яти робочих днів у разі звернення до іншого контролюючого органу.

2. Шляхом подання документів в електронній формі

На сьогодні Облікову картку №1ДР та копії документів необхідних для реєстрації у Державному реєстрі можна подати в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.

Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет). Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита приватна частина Електронного кабінету, яка містить режим «Допомога», де розміщено інструкцію користувача з кожного режиму Електронного кабінету.

3. В рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко»

Здійснити реєстрацію дитини у Державному реєстрі можна також в рамках реалізації експериментального проєкту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини та відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691, з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, зокрема:

- за бажанням батьків дитини чи одного з них здійснювати реєстрацію дитини у Державному реєстрі під час державної реєстрації її народження;

- особам віком від 14 до 18 років, які не зареєстровані у Державному реєстрі, за їх бажанням під час оформлення паспорта громадянина України вперше.

 

Про відповідальність за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету України

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138 із змінами визначено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі – Порядок №138).

Пунктом 2 Порядку №138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства (п.3 Порядку №138).

Контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.113.3 ст.113 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України.

Зокрема, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених ст.126 ПКУ.

Крім того, у разі погашення узгодженого грошового зобов’язання після закінчення встановлених ПКУ строків на суму податкового боргу нараховується пеня згідно з нормами ст.129 ПКУ.

Також згідно зі ст.1632 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-X зі змінами та доповненнями неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб.

 

Терміни застосування програмних РРО перенесено на 01.08.2020

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» було внесено зміни до Закону України від 20 вересня 2019 року №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами.

Відповідно до внесених змін впровадження застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) перенесено з 19.04.2020 на 01.08.2020.

З вищезазначеної дати запроваджується низка новацій у сфері застосування РРО, зокрема, суб’єкти господарювання мають можливість при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких використовується будь-який пристрій – смартфон, планшет, комп’ютер тощо. Такий пристрій за допомогою спеціального програмного забезпечення буде фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

Важливо, що відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

 

У разі сплати податкового боргу чи недоїмки з єдиного внеску необхідно правильно вказувати реквізити

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно дотримуватись вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 із змінами.

Зокрема, звертаю увагу на обов’язкове зазначення відповідних кодів сплати.

Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) необхідно зазначати відповідний код виду сплати, а саме:

140 – Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;

145 – Надходження розстрочених (відстрочених) сум;

147 – Стягнення в межах виконавчого провадження;

149 – Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;

117 – Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство;

Крім того, при заповненні документів на переказ з метою сплати податкового боргу (недоїмки з єдиного внеску) необхідно зазначати:

1 – службовий код «*»;

2 – код виду сплати;

3 – код ЄДРПОУ/РНОКПП/серія, номер паспорта;

4 – інформація про призначення платежу.

Звертаємо увагу, що за правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків.

 

До уваги самозайнятих осіб – платників єдиного внеску!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) Законом України від 13 травня 2020 року №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) доповнено п. 915.

Вищезазначеним пунктом встановлено, що підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом №592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом  №592:

а) платниками – фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст.6 Закону №2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п.7 частини 11 ст.25 Закону №2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону №2464 не підлягають поверненню.

Норми набули чинності 03.06.2020.

 

З 1 липня оновлюються ознаки доходів для форми № 1ДФ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 01.07.2020 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 «Про внесення Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.2020 за № 514/34797 (далі – Наказ № 241).

Наказом №241 внесено зміни до додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Додаток). При цьому зміст форми №1ДФ не зміниться.

Так, у Розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатку чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність до норм Податкового кодексу України, а саме:

► ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розділено на дві:

● 153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;

● 197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку»;

► розділено види доходів з ознаки 106:

● 106 «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;

● 195 «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;

● 196 «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».

► зі змісту ознаки доходу 125 видалено інформацію про внески за договорами довгострокового страхування життя;

► викладено у новій редакції ознаку доходу 128.

Під цією ознакою будуть зазначатися сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів. Під цієї ознакою також потрібно буде зазначати допомогу по вагітності та пологах.

 

Як платнику податків отримати електронні довірчі послуги в органі ДПС

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.

При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.

З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

 

Пільги з податку на нерухомість застосовуються і до дачних та садових будинків

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (п.п.14.1.129 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Базою оподаткування податком на нерухомість є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПКУ).

Підпунктами «б» та «в» п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухомість, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухомість, зокрема:

► для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

► для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника цього податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Порядок надання пільг встановлено п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ).

Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухомість, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п.266.4 ст.266 ПКУ.

 

Реалізуєте підакцизну продукцію – з 01.08.2020 зобов’язані у фіскальному чеку зазначати код УКТ ЗЕД!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що суб’єкти господарювання з 01.08.2020 зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) чи програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) для підакцизних товарів. На сьогодні у фіскальному чеку, який видається покупцеві, передбачено зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД лише щодо пального.

Відповідні зміни внесено до п.п. 11 п. 5 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 265).

За порушення вищезазначеної норми п. 7 ст. 17 Закону №265 передбачена відповідальність.

Так, у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нагадую, що згідно із ст.215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать:

● спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

● тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

● пальне;

● автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

● електрична енергія.

 

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) у частині тимчасового звільнення за бажанням платника (фізичної особи – підприємця, особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, та члена фермерського господарства) від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) лише за себе.

При цьому змін у порядку нарахування та виплати заробітної плати, нарахування та сплати єдиного внеску, зокрема щодо найманих працівників, працівників, які працюють за трудовими договорами, не відбулось.

Так, відповідно до абзацу другого частини 8 статті 9 Закону №2464 платники, зазначені у п. 1 частини 1 ст.4 Закону №2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону №2464, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464).

Тому незмінними залишились і положення ст. 24 Закону №2464 у частині контролю банками платників єдиного внеску на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавіруснбї хвороби (СОVID-19).

При цьому на період запровадження надзвичайної ситуації ДПС рекомендує отримати адміністративну послугу, зокрема з погодження довідки-розрахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.09.2013 за №602/24134 (далі – Порядок) (пункт 3 Порядку) в електронній формі.

Для отримання такої послуги платник єдиного внеску за допомогою Електронного кабінету може надіслати до відповідного органу ДПС скан-копію належним чином оформленої довідки-розрахунку у форматі pdf (обмеження 2 МБ); скан-копія, погоджена невідкладно податковим органом, направляється на адресу електронної пошти заявника (оригінал платник зможе отримати після закінчення карантину).

 

Рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2020 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що ДПС України, керуючись, зокрема нормами Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020, листом від 11.06.2020 № 9203/7/99-00-04-03-01-07 (далі – Лист № 9203) надала рекомендації щодо особливостей адміністрування у 2020 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).

Так, Законом № 466:

1. Викладено у новій редакції п.п.252.4.1 п.252.4 ст.252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо переліку видів використання надр, при здійсненні яких не виникає об’єкт оподаткування Рентною платою.

Зокрема, встановлено, що виключення із об’єкту оподаткування Рентною платою поширюється виключно на корисні копалини, які видобуті домогосподарствами для забезпечення власних потреб. При цьому, незалежно від глибини гірничих виробок видобуті з них обсяги торфу та підземних вод включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою.

2. Уточнено вимоги до обсягів газу (метану) дегазації вугільних родовищ, які не включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою (п.252.4.8 п.252.4 ст.252 ПКУ).

Зокрема, встановлено, що вказані обсяги газу (метану) дегазації вугільних родовищ не включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою виключно у випадку, коли при провадженні господарської діяльності з видобування такого газу надрокористувач забезпечив дотримання умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими при виконанні державної геолого-економічної експертизи кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування.

3. Запроваджено систему варіативних ставок Рентної плати для руд заліза в залежності від середньої у звітному (податковому) періоді вартості руд із вмістом металу у 58 відсотків.

4. Ставку Рентної плати для чорних металів, кольорових та легувальних металів, крім руд заліза, встановлено у розмірі 6,25 відсотків вартості товарної продукції гірничого підприємства.

5. Уточнено умови застосування та величини коригуючих коефіцієнтів, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати:

а) коригування податкових зобов’язань на підставі виконання надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин здійснюється із застосуванням коефіцієнта 0,95 виключно у разі дотримання надрокористувачем умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування. При цьому, припинено застосування коригуючого коефіцієнту на підставі виконання надрокористувачем державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин для таких видів корисних копалин, як: нафта та конденсат;

б) припинено застосування коефіцієнтів для обсягів корисних копалин, що видобуті на ділянках надр із запасами корисних копалин, які результатами державної геолого-економічної оцінки віднесено до категорії позабалансових для таких видів корисних копалин, як: нафта та конденсат.

6. Новою умовою доповнено порядок регулювання зменшення об’єкту оподаткування Рентною платою за видобування природного газу.

Зокрема, передбачено, що відповідний «Перелік та порядок визначення розмірів нормативних виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування…» має бути затвердженим (встановленим) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (станом на дату поширення інформаційного листа вказаним органом вважається Міністерство енергетики та захисту довкілля України (п. 1 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня   2015 року №32, із змінами)).

Лист №9203 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74595.html

 

З 01.07.2020 виробництво спирту можуть здійснювати суб’єкти господарювання незалежно від форми власності за наявності відповідної ліцензії

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/422369.html проінформувала про наступне.

Законом України від 03 грудня 2019 року №318-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового» (далі – Закон №318) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами (далі – Закон № 481).

Метою зазначених змін є скасування державної монополії на виробництво спирту та сприяння детінізації ринку спирту та лікеро-горілчаної продукції, а також становлення в Україні цивілізованого конкурентного ринку спирту та лікеро-горілчаних виробів.

Зазначені зміни, зокрема, передбачають:

◄ скасування державної монополії на виробництво спирту;

◄ надання можливості суб’єктам господарювання будь-якої форми власності здійснювати діяльність з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії;

◄ повну лібералізацію експорту спирту з України.

Для захисту вітчизняного товаровиробника Законом № 318 також передбачено, що імпорт спирту до 01 січня 2024 року зможуть здійснювати лише уповноважені Кабінетом Міністрів України державні підприємства.

З 01 липня 2021 року дозволяється введення в експлуатацію та надання дозволів на будівництво нових підприємств з виробництва спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового.

З 01 липня 2020 року виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу може здійснюватися суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Крім цього, з 01 липня 2020 року:

► експорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на виробництво такого спирту. Імпорт та оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом. Оптова торгівля спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі може здійснюватися за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим закладами охорони здоров’я та суб’єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форми власності. Порядок ведення реєстру зазначених закладів охорони здоров’я та суб’єктів господарювання (організацій) зооветеринарного постачання встановлює Кабінет Міністрів України;

► суб’єкт господарювання, який є одночасно виробником спирту етилового та алкогольних напоїв та отримав ліцензію на виробництво спирту етилового, ліцензії на виробництво алкогольних напоїв і ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями, має право реалізувати спирт власного виробництва для виробництва зазначених алкогольних напоїв на підставі ліцензії на виробництво спирту;

► річні обсяги спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, що імпортуються суб’єктами господарювання – виробниками спирту етилового, не можуть перевищувати 10 відсотків від річного обсягу вироблених спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового такими суб’єктами господарювання – виробниками спирту етилового;

► суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) – виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію на експорт за наявності ліцензії на виробництво спирту етилового;

► суб’єкти господарювання – виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим.

Порядок видачі ліцензій на виробництво та оптову торгівлю спиртом встановлено Законом № 481. При цьому ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у ліцензії або відкликання ліцензії.

Варто зазначити, що згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, зокрема з виробництва та оптової торгівлі спиртом.

Суб’єкти господарювання можуть подати документи для отримання відповідних ліцензій на розгляд до органу ліцензування – ДПС за адресою: 04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8.

 

До уваги платників єдиного внеску!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» внесено зміни до п. 911 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Так, згідно з приписами вищезазначеного пункту тимчасово штрафні санкції, визначені частиною 11 ст. 25 Закону №2464, не застосовувались за такі порушення, вчинені у періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року:

► несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);

► неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

► несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом №2464, до податкових органів.

При цьому абзаци другий та третій п. 7 частини 11 статті 25 Закону №2464 щодо такого порушення, вчиненого у періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року, не застосовувались.

Також протягом періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховувалась пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягала списанню.

Водночас, згідно з внесеними Законом України від 13 травня 2020 року №591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» до п. 911 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, продовжено період незастосування штрафних санкцій за порушення законодавства про єдиний внесок, а саме:

◄ за порушення, вчинені протягом періоду з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину;

◄ продовження періоду ненарахування пені по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину.

З огляду на зазначене Закон № 2464 надає можливість, зокрема, роботодавцям на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не виконувати своєчасно або в повному обсязі обов’язки платників єдиного внеску в частині сплати такого внеску та подання обов’язкової звітності.

При цьому слід зауважити, що банки відповідно до ст.24 Закону №2464 виконують покладені на них обов’язки щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.

Так, банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у п. 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України та центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення (частина 2 ст. 24 Закону № 2464).

 

Підвищився вартісний критерій річного доходу для незастосування податкових різниць платниками податку на прибуток підприємств

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) внесено зміни до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 млн грн до 40 млн гривень. Норми набули чинності 23.05.2020.

Також Законом №466 внесено зміни до п.137.5 ст.137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду. Ці норми наберуть чинності з 01.01.2021.

Отже, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн гривень:

► зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III ПКУ, у декларації за 2020 рік;

застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств. Водночас, у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.

 

Новації податкового законодавства 2020 року у разі продажу фізичною особою об’єкта незавершеного будівництва

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до пунктів 172.1 та 172.2 ст.172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо оподаткування доходу від продажу об’єктів незавершеного будівництва. Норма діє з 23.05.2020.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному для об’єктів нерухомого майна.

Так, дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року об’єктів незавершеного будівництва, за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки, не оподатковується ПДФО.

Отже, до переліку об’єктів нерухомого майна, продаж (обмін) яких не обкладається ПДФО, за виконання умов п. 172.1 ст. 172 ПКУ, включено об’єкти незавершеного будівництва.

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості – незавершеного будівництва, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, а саме 5%.

 

Платникам ПДВ про зміни, запроваджені Законом України №466

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, акцентую увагу платників ПДВ на основних змінах, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IV «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), які стосуються правил оподаткування ПДВ.

1. Зміни щодо періодичності подання звітності

Законом № 466 внесено зміни до ст. 202 ПКУ, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників ПДВ (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.

2. Зміни, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності платників ПДВ

Встановлено окремий порядок визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України

Законом № 466 ст. 189 ПКУ доповнено п. 189.17, згідно з яким базою оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.

Змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку

Законом № 466 з підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ виключено п. 63, яким тимчасово звільнялися від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.

Врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин

Згідно з п. 197.18 ст. 197 ПКУ з 23.05.2020 операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками звільняються від оподаткування ПДВ.

3. Зміни в частині формування податкового кредиту

Тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій визначено як підставу для формування податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України

Відповідних змін зазнав п.198.6 ст.198 ПКУ.

Змінено правила формування податкового кредиту для платників ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ

Так, відповідно до оновленого абзацу шостого п.198.6 ст.198 ПКУ платники ПДВ, що застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, які починаючи з 23.05.2020 здійснили розрахунок (сплату, інший вид компенсації) за операціями з придбання товарів/послуг, що були їм поставлені більше ніж 1095 днів до такого розрахунку, мають право включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних, складених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту.

Право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати (надання іншого виду компенсації).

4. Зміни щодо терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ

Пункт 201.10 ст.201 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого для податкових накладних/розрахунків коригування, складених за операціями, зокрема, здійсненими у травні 2020 року відповідно до п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПКУ, граничним терміном реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних є 20 червня 2020 року.

 

Про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що ДПС України листом від 09.06.2020 №9109/7/99-00-05-05-01-07 (далі – Лист №9109) повідомила про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, внесені законами України від 16 січня 2020 року №465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №465) та №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466).

Пунктом 7 Закону №465 були внесені зміни до Закону України від 21 вересня 2006 року №185 «Про управління об’єктами державної власності» із змінами (далі – Закон №185), які набули чинності 27 лютого 2020 року.

Так, відповідно до змін, внесених до ст. 2 Закону № 185, Податковий кодекс України (далі – ПКУ) є складовою законодавства про управління об’єктами державної власності.

Уточнено повноваження Кабінету Міністрів України у сфері управління об’єктами державної власності.

Так, Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об’єктами державної власності, визначає порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) не тільки державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а ще і господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним.

Змінами до частини п’ятої ст.11 та частини третьої ст.111 Закону №185 передбачено подання господарськими товариствами з державною часткою у статутному капіталі та державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до контролюючого органу розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку у порядку та строки, встановлені ПКУ. При цьому господарські товариства з державною часткою у статутному капіталі подають до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку один раз на рік.

Також для платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку передбачена відповідальність у порядку, передбаченому ПКУ, за неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) цих платежів.

Змінами до ст.16 Закону №185 на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також стягнення зазначених платежів до бюджету у разі їх несплати у порядку, встановленому ПКУ.

23 травня 2020 року набрали чинності зміни до ПКУ, передбачені положеннями Закону № 466 щодо адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку. 

Уточнено та доповнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ.

До п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПКУ внесені зміни, якими поняття «грошове зобов’язання платника податків» доповнено словами «інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи» та словом «пеня». Тобто зобов’язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку є грошовим зобов’язанням платника.

Розширено функції, які виконують контролюючі органи, відповідно до ст. 191 ПКУ.

На контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету:

► частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність (п.п.191.1.51 п.191.1 ст.191 ПКУ);

► дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить  100 відсотків (п.п. 191.1.52 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).

Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством

Уточнено порядок самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством (зміни до підпунктів 54.3.2 та 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ), зокрема, якщо:

► дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, заявлені у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;

► контролюючий орган згідно з іншим законодавством є особою, відповідальною за нарахування сум іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації

Внесено зміни до ст.46 ПКУ, якими, зокрема, було розширено поняття «податкова декларація», визначене п.46.1 ст.46 ПКУ, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Так, податковою декларацією, розрахунком є – документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (абзац другий п. 46.1 ст. 46 ПКУ).

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій п.46.2 ст.46 ПКУ).

Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (абзац шостий п.46.2 ст.46 ПКУ).

Визначено базовий звітний (податковий) період для складання та подання до контролюючих органів Розрахунку.

Пункт 46.2 ст. 46 ПКУ доповнено абзацом п’ятим, згідно з яким для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Крім того, Законом № 466 підпункти 49.18 та 49.19 ст.49 ПКУ доповнено новими положеннями.

Так, для платників частини чистого прибутку (доходу) встановлено податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному: кварталу, півріччю, трьом кварталам, року.

Також п.п.49.18.7 п. 49.18 ст.49 та абзацом третім п.49.19 ст.49 ПКУ встановлено базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, для платників дивідендів на державну частку (господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.

Більш детальніше про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку можливо ознайомитись у Листі №9109, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74591.html

 

Про особливості заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html листом від 04.06.2020 №8939/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 8939) повідомила про особливості заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітні періоди 2020 року.

Так, змінами, внесеними Законом №466 до п.п.133.1.1 п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (набрали чинності 23.05.2020), уточнено, що юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.

Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п.137.5 ст.137 ПКУ (набирають чинності з 01.01.2021) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік Декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку на прибуток.

Змінами, внесеними Законом №466 до п.46.2 ст.46 ПКУ, передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

► разом з податковою Декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;

► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст.120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).

Враховуючи, що вищезазначені зміни до п.46.2 ст.46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання Декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

Тобто платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

► разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період (2020 рік) звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;

► річну фінансову звітність за 2020 рік разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

Більше інформації про особливості подання Декларації за звітні періоди 2020 року у Листі №8939, який розміщено на офіційному вебпорталі за зазначеним вище посиланням.

 

Закон України № 466: порядок адміністрування плати за землю удосконалено

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), внесено зміни та доповнення до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими удосконалено порядок адміністрування плати за землю.

Так, пункт 286.1 ст.286 ПКУ доповнено нормою, яка передбачає, що у разі подання платником земельного податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні в базах даних інформаційних систем податкової служби, сплата земельного податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником такого податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Також змінами, внесеними Законом №466 до ПКУ, уточнено порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам податкових повідомлень-рішень із сумами плати за землю.

 

Податкові консультації: нові правила

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).

Так, зокрема:

► визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набирають чинності з 01.07.2020);

► надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі.

Запит на ІПК та ІПК в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

► збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.

Тобто загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений ПКУ, складає не більше 40 днів.

Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.

З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п.112.8 ст.112 ПКУ і продовжать діяти.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/422093.html

 

Електронний спосіб подання податкової декларації про майновий стан і доходи – це безпека здоров’я та економія часу платника

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що до завершення деклараційної кампанії 2020 року залишилось менше місяця.

Відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

● особисто або уповноваженою на це особою;

● надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації (п.49.5 ст.49 ПКУ);

● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Платник ПДФО зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 ПКУ).

Нагадуємо, що при направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника ПДФО, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Для подання податкових Декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДПС необхідно:

1. Отримати електронний ключ, який видається Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС та іншими надавачами електронних довірчих послуг, з переліком яких можна ознайомитися у відкритій частині Електронного кабінету;

2. Авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;

3. Отримати відомості про отримані доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

4. Після отримання відповіді від ДПС у розділі «вхідні/вихідні документи», перейти до заповнення на основі даних ДПС у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».

Наголошуємо, що подання Декларації у режимі on-line не тільки економить час платника, а і забезпечує запобігання поширення коронавірусу.

 

Повідомлення за ф. №20-ОПП мають подавати всі платники податків

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що подача повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (далі – повідомлення за ф. №20-ОПП) передбачена п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до якої встановлено обов’язок платників податків стати на облік в органах державної податкової служби, а також обов’язок повідомляти податкові органи про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням;

Порядок здійснення такого повідомлення про об’єкти оподаткування визначений наказом Міністерство Фінансів України від 09.12.2011 №1588, яким передбачено, що повідомлення ф. №20-ОПП до податкового органу подається за місцем знаходження такого об’єкта.

Повідомлення за ф. №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Повідомлення за формою №20-ОПП мають подавати всі платники податків – як юридичні, так і фізичні особи – підприємці у разі наявності, виникнення, зміни типу об’єкта оподаткування.

Об’єктами оподаткування або об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Однак, такі об’єкти повинні визначатися для кожного податку окремо, виходячи з норм відповідних розділів ПКУ.

Тобто, у повідомленні за ф.№20-ОПП зазначають усі приміщення, якими підприємство користується, а саме: усі види транспорту, заправки, скважини, котли, сховища, земельні ділянки тощо. Включаючи також об’єкти, які здаються в оренду та орендується у інших осіб.

Перевірити подані відомості про об’єкти можна в особистому кабінеті платника податків Електронного кабінету.

Отже, повідомлення за формою №20-ОПП запроваджене з метою отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об’єкти оподаткування, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають: використовуються, не використовуються (у тому числі тимчасово).

 

Закон України № 466: нові норми в оподаткуванні реалізації транспортних засобів

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до ст.173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регулює порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна.

Так, п.173.2 ст.173 ПКУ доповнено новим абзацом, який встановлює, що дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником ПДФО від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується  за ставкою 18 % .

Норма набрала чинності з 23.05.2020.

 

Для платників єдиного податку

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн у 2020 році), другої групи – у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (4723 грн у 2020 році), третьої групи – 3 та 5 відсотків до доходу. Варто зазначити, що для першої та другої групи ставки встановлюються з врахуванням  розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня року податкового року.

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10% розміру прожиткового мінімуму              ( 2102 грн – 210,2 грн);

2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати (4723 грн – 944,60 грн).

Рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX, який набрав чинності 2 квітня 2020 року, надано органам місцевого самоврядування у 2020 році право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.

Звертаю увагу, що кожен орган місцевого самоврядування встановив різний термін дії знижених ставок для платників єдиного податку на визначений період. Тому з метою ознайомлення з рішеннями органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів платник податку має можливість звернутися до контролюючих органів за його місцезнаходженням або до відповідних органів місцевого самоврядування.

 

Нова форма Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2019 №550 „Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.02.2020 за №213/34496, оприлюдненим у Офіційному віснику України 13.03.2020 року, затверджено нову формуДекларації.

Декларація за новою формою у редакції наказу №550 складається за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення, тобто за другий квартал 2020 року і, відповідно, має подаватися з 01.07.2020.

 

 

 

 

Транспортний податок – хто і скільки сплачуватиме у 2020 році?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що у 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), вартість яких становить понад 1 771 125 гривень.

Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на сайті Мінекономіки та містить такі дані: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року(пп.267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі ПКУ).

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пп.267.2.1 ст.267 ПКУ(п.267.4 ст. 267 розділу ХІІ ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені пп. 267.8.1 ст. 267 ПКУ, а саме:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (пп.267.7.1 ст.267 розділу ХІІ ПКУ).

 

Програмні РРО: про терміни впровадження

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 17 березня 2020 року №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами перенесено терміни набуття чинності законодавчих норм щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Так, відтерміновується:

● з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

● з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які проводять ризикові види діяльності;

● з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.

Отже, суб’єкти господарювання мають можливість підготуватися до набрання чинності вимог законів.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Березень 2024
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Інтерв'ю з письменником

                                      «Час минає й слідів[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]
Новини податкової

Інформація 10.02.2022-3

Навчальний семінар з актуальних питань[...]

Інформація 10.02.2022-2

На «гарячій лінії» у Львівській[...]

Інформація 10.02.2022-1

У Львівській ДПІ відбувся семінар -[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
4 Гостей
Рекомендуємо!