243 Переглядів
Своєчасна сплата єдиного соціального внеску
гарантує громадянам право на соціальний захист
На цьому зробила акцент начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування Щур Наталія під час брифінгу для представників засобів масової інформації.
Право громадян на соціальний захист, зокрема, на соціальні виплати на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення гарантує своєчасна сплата єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі ЄСВ).
На жаль, є такі платники податків, які протягом тривалого періоду не сплачують єдиний внесок. Це перешкоджає економічному розвитку регіону. Роботодавці, не виконуючи норми Закону, не лише порушують платіжну дисципліну, спричиняючи нестачу коштів для виплати пенсій нинішнім пенсіонерам, а і позбавляють осіб, які у них працюють, права на соціальний захист при настанні страхового випадку.
Із внесенням змін до законодавства про пенсійне забезпечення вагомого значення набув страховий стаж. Саме наявність необхідних років страхового стажу визначає право особи на пенсійне забезпечення. За нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у страховий стаж для вирахування розміру пенсії включаються періоди, за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій мінімального страхового внеску. Тільки після повного розрахунку роботодавця, ці місяці будуть зараховані до страхового стажу застрахованої особи.
Період, за який наявна заборгованість з єдиного соціального внеску, не буде зарахованим до страхового стажу до повного погашення боргу.
Слід звернути увагу громадян на такий важливий аспект: законодавством не передбачено механізму, яким працівник міг би, навіть як би хотів, самостійно сплатити заборговану по його зарплатні суму ЄСВ. Це може зробити лише роботодавець в однакових частках для усіх робітників підприємства.
На противагу найманим працівникам, за яких сплачує ЄСВ та звітує роботодавець, підприємцям необхідно самостійно дбати про зарахування періоду діяльності до страхового стажу щоб не позбавити себе майбутньої пенсії та інших соціальних гарантій.
З 1 вересня 2020 року збільшився розмір мінімальної заробітної плати
Начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування Щур Наталія зазначила, що Законом України від 25.08.2020 №822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який набув чинності 01.09.2020 року, встановлено, що з 1 вересня 2020 року мінімальна заробітна плата становить у місячному розмірі – 5000 грн, у погодинному розмірі – 29,20 грн.
Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ).
Зокрема, підвищаться:
- мінімальний розмір ЄВ з заробітної плати та доходів ФОП, самозайнятих осіб та членів фермерського господарства. Нагадаємо, що відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до бази нарахування. Отже, з 01.09.2020 року він становитиме 1100 грн (5000 х 22%), замість 1039,06 грн (4723 х 22%);
- максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок - 75000 грн. Відповідно, максимальний розмір ЄВ, який дорівнює 22% від 15 розмірів мінімальної зарплати. Тобто, з 01.09.2020 року максимальний ЄВ становить 16500 грн замість 15585,90 грн. Або 6307,50 грн при нарахуванні ЄВ на зарплату працівника-інваліда (75000 грн х 8,41%);
- мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства. Нагадаємо, що цей розмір становить 1250 мінімальних зарплат, виходячи із ставки мінімальної зарплати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.
Водночас, ті показники, які відповідно до Податкового кодексу України, залежать від мінімальної зарплати станом на 1 січня поточного року, залишаться незмінними. До таких показників належить:
- розмір податкової соціальної пільги;
- граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги;
- граничний розмір добових;
- сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;
- сума нецільової благодійної допомоги;
- ставка податку на нерухоме майно;
- ставки єдиного податку:
1) для платників єдиного податку 1 групи – до 210,20 грн (до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 року);
2) для платників єдиного податку 2 групи – до 944,60 грн (до 20% від мінімальної зарплати на 1 січня 2020 року).
Контролюючий орган має право на примусове стягнення заборгованості, якщо платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не сплатив суму недоїмки
Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Таким чином, якщо платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом 10 календарних днів не сплатив суму недоїмки та штрафів з нарахованою пенею та не оскаржив вимогу в адміністративному чи судовому порядку, то таку вимогу вважають узгодженою. Упродовж 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) її надсилають до органу Державної виконавчої служби.
Державна виконавча служба не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В ній зазначають про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджають боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, а також накладають арешт на майно та кошти платника.
Як отримати податкову знижку
Начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур зазначила, що громадяни, які не є суб’єктами господарювання та які протягом минулого року отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, мають право на отримання податкової знижки за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України.
Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на:
- навчання,
- отримання доступного житла за державними програмами,
- оплату допоміжних репродуктивних технологій,
- відсотки за іпотечним кредитом,
- внески на благодійність,
- страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя,
- пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.
Для отримання знижки необхідно:
1 – заповнити та по 31 грудня включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи;
2 – у декларації вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.
Після отримання декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок.
Важливо: право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2019 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2020 року включно.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати.
До заробітної плати належать основна та додаткова винагороди, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.
Детальніше про право на отримання податкової знижки громадянами за посиланням https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-/podatkova-znijka-dlya-fizichnih-osib/.
Переглянути тематичний відеоурок про те, як правильно заповнити і подати річну податкову декларацію через Електронний кабінет, можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html.
Чи включаються до складу податкової знижки витрати,
понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2019 року?
Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2020 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2019 року платникам не надається.
Про облік у податковій осіб,
які здійснюють незалежну професійну діяльність
Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вдосконалюється порядок обліку у контролюючих органах фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Відповідно до пункту 65.9 статті 65 Податкового кодексу України (далі ПКУ) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Відповідно до пункту 65.10 статті 65 ПКУ підставами для внесення до Державного реєстру запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи є припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX: фізичні особи – підприємці у разі виплати доходів нерезиденту зобов’язані утримувати податок
Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування Щур Наталія, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, при виплаті доходів нерезиденту – юридичній особі мають утримувати податок з таких доходів та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями. Зокрема, уточнено, що юридичні та фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Нагадаємо, перелік доходів нерезидента із джерелом їх походження з України, наведено у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Зокрема, це такі доходи:
- проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
- дивіденди, які сплачуються резидентом;
- роялті;
- фрахт та доходи від інжинірингу;
- лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;
-доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;
- прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;
- доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;
- винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;
- брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;
- внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
- доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);
- доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;
- інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Поряд з цим абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці (у тому числі платники єдиного податку) та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, при виплаті доходів, визначених п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, нерезиденту – юридичній особі мають утримувати податок з таких доходів та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 зі змінами та доповненнями.
Якщо платник виїзжає за кордон на ПМП, необхідно подати декларацію
Львівський відділ організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Львівській області інформує, що відповідно до ст.179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не пізніше 60 днів до виїзду за кордон.
Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після отримання Декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про сплату та про відсутність податкових зобов’язань. Довідка подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур.
Звертаємо увагу, згідно із ст.63 ПКУ всі фізичні особи-платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у порядку, визначеному ПКУ. Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.
Громадяни України, які виписалися з останнього місця постійного проживання в Україні, відповідно до норм чинного законодавства, зобов’язані подати Декларацію до контролюючого органу за місцем перебування на обліку, яке було зазначено в обліковій картці платника податку.
Податковий борг є підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку
Як зазначили фахівці Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб, у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ), контролюючий орган може анулювати реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку за своїм рішенням .Виключення з такого Реєстру платників єдиного податку здійснюється в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу. Анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень.
Інформацію про наявність податкового боргу можна отримати за допомогою електронних сервісів ДПС України, які розташовані на головній сторінці веб-порталу ДПС або в «Електронному кабінеті».
Подаємо звіт - дистанційно !!!
Фахівці ГУ ДПС у Львівській області запрошують скористатися електронними сервісами, з якими можна ознайомитися та скористатися за посиланнями, що розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України.
Електроні сервіси постійно впроваджують та удосконалюють дистанційні форми комунікацій, у тому числі й звітування у електронному вигляді:
-електронний кабінет https://cabinet.tax.gov.ua/;
-електронна звітність https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/.
Звертаємо увагу, що з метою оперативного отримання інформації в приватній частині Електронного кабінету у розділі «Введення звітності» проводиться формування запитів на реєстрацію/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (1ДР і 5ДР) та запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (10ДР):
-F1314601 - Форма № 1ДР облікова картка фізичної особи – платника податків;
-F1314701 – Форма № 5ДР заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
-F1301802 – Форма № 10ДР запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді.
Чи включаються благодійні внески до податкової знижки ?
Відповідно до п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.
Щоб отримати податкову знижку, платник податків подає за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Звертаємо увагу, що граничний термін подання податкової декларації – 31 грудня 2020 року.
Напишіть відгук