Інформація 19.01.2017 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

738 Переглядів

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідав виконуючий обов’язки першого заступника начальника Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області Андрій Кобільник.

Kobil'nyk

Пропонуємо до уваги відповіді на питання, з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

У яких розмірах необхідно сплачувати єдиний внесок?

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність становитиме:

з 01 січня 2017 року – 40000 грн. (1600 х 25);

з 01 травня 2017 року – 42100 грн. (1684 х 25);

з 01 грудня 2017 року – 44050 грн. (1762 х 25).

Якщо сума доходу (прибутку) на місяць перевищує цю суму, то єдиний внесок сплачується лише з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка встановлена законодавством, тобто максимальна сума єдиного внеску, яку необхідно сплатити фізичній особі – підприємцю та особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, за 2017 рік складатиме:

з 01 січня 2017 року – 8800 грн. (40000 х 22 відс.);

з 01 травня 2017 року – 9262 грн. (42100 х 22 відс.);

з 01 грудня 2017 року – 9691 грн. (44050 х 22 відсотки).

Для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), а саме з 01 січня – 704 грн. (3200 х 22 відсотки).

Для фізичних осіб – підприємців віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 ПКУ, та скористалися зазначеною нормою, мінімальна сума єдиного внеску у 2017 році складатиме:

з 01 січня 2017 року – 352 грн. (3200 х 0,5 х 22 відсотки).

Страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.

Хто звільнений від сплати єдиного внеску?

З 01.01.2017 році фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Як у 2017 році декларувати доходи за оновленою звітністю?

З 1 січня 2017 року стартує кампанія декларування доходів громадян, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну декларацію про доходи та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і військового збору, та/або мають право подати декларацію для отримання податкової знижки.

Нагадую, що З1 грудня 2016 року набирає чинності наказ Мінфіну від 15.09.2016 р. №821, яким внесено зміни до форми податкової декларації (https://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dohodi-fizichnih-/normativno-pravovi-akti/70310.html), яка запроваджується з 1 січня 2017 року.

Зокрема, у новій формі:

- зменшено кількість додатків з чотирьох до двох;

- змінено порядок розрахунку податкових зобов’язань із доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від впровадження господарської діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) з урахуванням змін щодо порядку сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.

У зв’язку із впровадженням ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та скасуванням пп. «є» п. 176.1 ПКУ, у платників податку, які отримали доходи від двох та більше податкових агентів у розмірі визначеному пп. «є» п. 176.1 ПКУ, за результатами 2016 року не виникає обов’язку щодо подання декларації.

Фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з 1 січня 2016 року авансові платежі з ПДФО розраховують та сплачують згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). При цьому авансовий платіж за четвертий квартал не розраховується та не сплачується.

Про особливості заповнення нової декларації фізичними особами-підприємцями, що сплачують авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб, Державна фіскальна служба роз’яснила у листі від 12.12.2016 р. № 39537/7/99-99-13-01-03-17 «Про порядок декларування доходів фізичних осіб».

Так, протягом звітного (податкового) року авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб формуються у платника податку в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) як переплата, а нарахування податкових зобов’язань здійснюються за даними податкової декларації за відповідний звітний (податковий) період. При цьому платник податків визначає суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, за результатами звітного (податкового) року в рядку 1.1 додатка Ф2, яка переноситься до графи 6 рядка 10.7 податкової декларації.

В рядках 1.2 – 1.4 додатка Ф2 платник податків зазначає суму сплачених авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб; залишок суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті або поверненню з урахуванням сплачених авансових платежів; такі показники в ІКП платника податків не відображаються.

Як сплачувати єдиний внесок фізичним особам – підприємцям у 2017 році?

Державна фіскальна служба України у листі від 30.12.2016р. N41658/7/99-99-13-02-01-17 роз’яснила порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Водночас, згідно із внесеними змінами, з 01.01.2017 р. фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року N 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пропорційно сплаченому єдиному внеску (абзац другий пункту 3 частини першої статті 7 Закону N 2464 у редакції Закону N 1774).

Базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до бази нарахування єдиного внеску.

Кому обов’язково слід подати декларацію про майновий стан і доходи?

З 1 січня 2017 року розпочато кампанію декларування доходів громадян одержаних у 2016 році. Податкова декларація про майновий стан і доходи подається громадянами за місцем реєстрації до 1 травня 2017 року. Останній день подання декларації за 2016 рік – 03 травня 2017 року.

Зокрема, обов’язково подати річну декларацію про майновий стан і доходи мають громадяни, які отримували:

  • доходи, з яких при їх нарахуванні чи виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався, але не є звільненими від оподаткування;

  • доходи від особи, яка не є податковим агентом, в тому числі:

- від здавання в оренду власного рухомого чи нерухомого майна;

- продажу (обміну) власного майна;

- продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо;

  • спадщину (дарунок) від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

  • інвестиційні доходи, отримані від операцій з інвестиційними активами;

  • іноземні доходи.

Cума податкового зобов’язання, зазначена в поданій річній декларації, сплачується громадянами самостійно до 01 серпня 2017 року.

Нагадую, що платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року, можуть подати податкову декларацію упродовж всього року.

Чи змінились терміни сплати єдиного внеску?

Терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2017 році залишаться незмінними.

Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Які строки та порядок подання обов’язкової звітності фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність?

Строки та порядок подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 N 435, залишилися незмінними.

За який період необхідно сплати єдиний внесок у разі припинення підприємницької діяльності та подати Звіт?

Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною, а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.

Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

У разі припинення діяльності фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми “ліквідаційна”, де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою – підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою “ліквідаційний”, настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.

Чи звільняються ФОП – платники єдиного податку та ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком?

З 01.01.2017 ФОП – платники єдиного податку та ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст.4 Закону №2464). Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Відповідає «гаряча лінія»!

Під час чергового сеансу телефонної «гарячої лінії» на запитання платників податків відповідала завідувач сектору податків і зборів з фізичних осіб Сихівського відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Маріанна Цілінська.

Cilins'ka

Пропонуємо до уваги відповіді на питання, з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

З якої дати необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня її реєстрації?

Відповідно до п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.  Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

Чи сплачують з 01.01.2017 єдиний внесок фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за період, в якому не отримували дохід (прибуток)?

Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) ФОП, у тому числі ФОП платниками ЄП, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, які набувають чинності з 01 січня 2017 року.

Платники ЄВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є ФОП, у тому числі ФОП платники ЄП, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у пп. 4 (крім ФОП платників ЄП) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок – це сума ЄВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Максимальна величина бази нарахування ЄВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується ЄВ (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

З 01.01.2017 ФОП платники ЄП та ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).

Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Отже, починаючи з 2017 року, у разі якщо ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої цим Законом. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Чи змінились терміни сплати єдиного внеску для підприємців?

Терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування у 2017 році залишаються незмінними.

Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (за IV квартал 2016 року – 19 січня 2017 року).

Фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року.

Який розмір ставки єдиного податку та єдиного соціального внеску застосовують підприємці – платники єдиного податку?

З 01.01.2017 року змінено розмір ставки єдиного податку та єдиного соціального внеску, у зв’язку з підвищенням рівня прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Так для спрощенців:

першої групи  єдиний податок – 160 грн. (10% прожиткового мінімум на 01.01.17 р. – 1600грн), ЄСВ – 352 грн. (0,5  розміру мінімальної заробітної плати) водночас страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску.

другої групи єдиний податок – 640 грн. (20% від мінімальної заробітної плати), ЄСВ – 704 грн. (22% від мінімальної зарплати);

третьої групи єдиний податок – 5% від доходу (або 3% для платника ПДВ), ЄСВ – 704 грн. (22% від мінімальної зарплати);

Чи має право на податкову знижку фізична особа-підприємець, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати?

Відповідно до п.п.14.1.170 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.

Згідно із п.п.166.4.2 п. 166.4 ст.166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ.

Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Чи сплачують ПДФО фізичні особи-підприємці призвані на військову службу під час мобілізації?

Відповідно до п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), cамозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII із змінами та доповненнями, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у заяві, передбаченій у цьому пункті, зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених ПКУ.

Цей пункт ПКУ застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 1126-VII.

Чи включається до складу доходу фізичної особи-підприємця сума кредиту, що отримана на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця?

Згідно з п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий кредит – кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Згідно із п.177.1 ст.177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності. 

Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу суб’єкта господарювання. 

При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>