Інформація 15.06.2016 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

874 Переглядів

Семінар для платників податків!

 Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що 23 червня 2016 року в 11 год. 00 хв. в актовому залі цокольного приміщення адмінбудинку Головного управління ДФС у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35 буде проведено семінар для платників податків-юридичних осіб на тему: «Актуальні питання оподаткування (податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, єдиний соціальний внесок, податок на майно)» за участю сертифікованих професійних бухгалтерів Львівської області.

Попередня реєстрація за адресою:https://app.mailerlite.com/x3h1j5, враховуючи обмежену кількість місць у залі.

Відповідає «гаряча лінія»!

 На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідав начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Ігор Мочерад.

Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.

Які документи необхідно подати суб’єкту господарювання, щоб перейти на спрощену систему оподаткування з третього кварталу 2016 року?

Відповідно до статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ‪‎спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.

Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Так, суб’єкту господарювання, щоб стати «спрощенцем» необхідно подати до контролюючого органу заяву, яка подається за вибором платника податків, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Відповідно до пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

Отож, щоб перейти на спрощену систему оподаткування з третього кварталу 2016 року необхідно подати заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік не пізніше 15 червня 2016 року.

Фізична особа-підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, одночасно є найманим працівником на підприємстві. Чи зобов’язана така особа сплачувати щокварталу суму єдиного внеску за себе?

Статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ) платниками єдиного внеску визначено, зокрема, роботодавців, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Водночас, цим законом платниками єдиного внеску визначено також фізичних осіб-підприємців, у тому числі тих, які застосовують спрощену систему оподаткування.

Єдиний внесок нараховується у розмірі 22% на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою ніж розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст.7, ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Отже, Законом про ЄСВ не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску фізичної особи-підприємця, яка застосовує спрощену систему оподаткування та одночасно є найманим працівником на підприємстві. Така особа має обов’язок щодо сплати єдиного внеску на загальних підставах.

Звертаємо увагу, оскільки фізична особа-підприємець, яка застосовує спрощену систему оподаткування, у період протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів, залишається платником спрощеної системи оподаткування, то вона, відповідно, має обов’язок щодо сплати єдиного внеску у зазначений період.

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи?

Відповідно до пункту 179.7 ст.атті 179 фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається: від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).

В який термін та за якою формою подають звіт щодо сум нарахованого ЄСВ ФОП, які обрали загальну систему оподаткування без використання праці найманих працівників?

Форми та строки подання звітності передбачено Порядком № 435. Фізичні особи – підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, формують та подають звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно таблиць 1, 4 додатка 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».

Якщо за результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, чи сплачується авансовий платіж за такий період?

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку на загальній системі оподаткування самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу.

Такі авансові платежі сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня).

За 4-й календарний квартал авансовий платіж не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Протягом якого терміну орган ДФС надсилає повідомлення про реєстрацію Книги обліку доходів і витрат із зазначенням реєстраційного номера та дати її реєстрації?

Облік доходів і витрат фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування ведуть у Книзі обліку доходів і витрат. Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

У разі обрання ведення Книги у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги.

На титульному аркуші Книги зазначаються:

- прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті),

- податкова адреса,

Прошнурована та пронумерована Книга безоплатно реєструється у фіскальному органі.

У разі обрання ведення Книги в електронній формі самозайнята особа зобов’язана:

- отримати посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованими центрами сертифікації ключів, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді,

- укласти договір про визнання електронних документів з фіскальним органом,

- сформувати заяву на отримання Книги і надіслати її до фіскального органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв’язку.

Фіскальний орган протягом 3 робочих днів формує і надсилає повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера та дати її реєстрації.

Після отримання повідомлення про реєстрацію Книги платник податків здійснює її ведення.

Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481.

З якого періоду звітність з ЄСВ подається за новим порядком?

Мінфін наказом від 11.04.2016 № 441 виклав у новій редакції Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435.

За новою редакцією Порядку передбачено: якщо страхувальник не подавав звіт за попередній звітний період, то в поточному звітному місяці не допускається відображення сум нарахованого ЄСВ застрахованим особам за попередній звітний період. У такому випадку страхувальник зобов’язаний подати звіт за поточний звітний період і в разі потреби окремо за попередній період.

Звіт за попередній звітний період до 2016 року, який не подавався, подається до органу фіскальної служби за формою, що діяла із 1 травня 2015 року. Такий звіт подається лише один раз за один звітний період.

Наказ від 11.04.2016 № 441 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто з 1 червня 2016 року.

За якими ставками фізична особа сплачує податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2016 році? 

Фізичні особи у 2016 році сплачуватимуть податок за нерухомість за 2015 рік, за ставками та пільгами, чинними у 2015 році. Обчислення суми податку з об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки мають право звернутися з письмовою заявою до Центру обслуговування платників податкової інспекції за місцем проживання для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем податкової адреси платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим.

До 1 липня 2016 року за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) платника податку буде направлено податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку з зазначенням відповідних платіжних реквізитів. Термін сплати податку – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Яким чином страхувальнику виправити помилки у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ до закінчення терміну її подання?

У разі виявлення помилки у Звіті щодо сум нарахованого ЄСВ до закінчення терміну його подання, страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Відповідає «гаряча лінія»!

 На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідав заступник начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Богдан Базарник.

Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.

Який механізм стягнення коштів у системі електронного адміністрування з ПДВ?

При наявності непогашеної суми податкового боргу з ПДВ та рішення суду про стягнення коштів, яке набрало законної сили, формується Реєстр платників податків для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ.

Списання коштів з електронного рахунку платника податку, відкритому у системі електронного адміністрування ПДВ, відповідно до Реєстру здійснюється Казначейством у межах залишку коштів, що обліковується на такому рахунку. У разі якщо суми коштів на електронному рахунку платника податку, відкритому у системі електронного адміністрування ПДВ, не достатньо для перерахування коштів до бюджету в рахунок погашення податкового боргу такого платника податку, сума боргу, зазначена у реєстрі, обліковується Казначейством до виконання її у повному обсязі.

Яке майно фізичної особи – підприємця не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави; майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів; майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»; кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Який строк розгляду запитів на публічну інформацію?

Відповідно до «Порядку складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України» відповідь на запит надається не пізніше п’яти робочих днів з дня його отримання відповідно до вимог статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У разі коли запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку запитувач повідомляється в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних ситуацій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян, відповідь надається не пізніше 48 годин із дня отримання запиту.

Коли суми податків і зборів вважаються сплаченими?

Кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) податки та збори, платником яких вона є згідно з Податковим кодексом України (пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ПКУ).

Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.

Частиною п’ятою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Аналогічно частиною п’ятою ст. 78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Якщо змінилась місцезнаходження чи потрібно подавати Ф.№20 - ОПП з оновленою інформацією?

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № ‪‎20_ОПП‬ з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування або об’єкт, пов’язаний з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, відносно якого відбулися зміни. У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.

Чи потрібно повторно здійснювати платіж, якщо кошти до бюджету так і не потрапили?

За порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, а також несе іншу відповідальність, встановлену Податковим кодексом України, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції (п. 129.6 ст. 129 ПКУ).

Таким чином, незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, Податковий кодекс України не звільняє платника податків від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, – від стягнення такого податкового боргу.

Які обов’язкові реквізити запиту на публічну інформацію?

Відповідно до Закон України «Про доступ до публічної інформації» запит повинен містити:

- ПІБ (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку (якщо такий є);

- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит на публічну інформацію, якщо запитувачу це відомо;

- підпис і дату за умови подання письмового запиту.

Який порядок набуття права власності на безхазяйну річ?

Відповідно до статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 Цивільного кодексу України.

Чи затверджено форми заявок – розрахунків на виготовлення та пидбання марок акцизного податку?

Так, 27.05.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 428 «Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку» (далі – Наказ № 428), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 663/28793, згідно з яким втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 04.02.2014 № 115 «Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.02.2014 за № 329/25106.

Наказом № 428 затверджено форми: Попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку; Зведеної заявки-розрахунку на виготовлення необхідної кількості марок акцизного податку; Заявки-розрахунку на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв; Заявки-розрахунку на придбання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів; Звіту про використання марок акцизного податку; Журналу реєстрації імпортера (замовника) алкогольних напоїв, тютюнових виробів; Журналу обліку видачі марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва; Журналу обліку видачі марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв імпортного виробництва; Журналу обліку видачі марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів вітчизняного виробництва; Журналу обліку видачі марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів імпортного виробництва; Реєстру повернутих марок акцизного податку; Звіту про рух та залишки марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів; Журналу обліку документів, що підтверджують внесення плати за марки акцизного податку.

Чи є об’єктом оподаткування переміщення на орендовані підакцизні склади на відповідальне зберігання алкогольних напоїв в межах одного підприємства?

Відповідно до листа ДФС України від 25.05.2016 р. №11456/6/99-99-12-02-02-15, згідно з пп.14.1.4 Податкового кодексу України передача алкогольних напоїв за договорами зберігання є реалізацію підакцизних товарів, відповідно є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Своєю чергою не є об’єктом оподаткування внутрішнє переміщення алкогольних напоїв в межах одного складу з дотриманням вимог п. 14.1.6 ПКУ щодо визначення акцизного складу.

Окрім того, якщо суб’єкт господарювання має у своєму складі структурні одиниці, які не є юрособами, звіти заповнюються в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць.

При цьому зберігач відображає обсяги продукції у гр. 3 «залишок продукції на початок звітного місяця» та гр. 12 «залишок продукції на кінець звітного місяця» звіту № 1-ОА, а поклажодавець у гр. 14 «примітки» звіту № 2-РС зазначає обсяги алкогольних напоїв, які передані на зберігання.

В графах 1 – 9 додатка 3 до декларації акцизного податку декларуються оподатковувані обороти, які фактично відбулися у звітному періоді із урахуванням діючих у цей період ставок акцизного податку.

Таким чином, дані декларації акцизного податку за відповідний податковий період в частині реалізованої продукції повинні дорівнювати обсягам звітів № 2-РС та № 1-ОА.

Звіти складаються окремо за кожний місяць та подаються до 10 числа місяця, що настає за звітним, з перенесенням граничного строку на перший робочий день, якщо 9 число припадає на вихідний або святковий день.

Яка фінансової відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних?

Відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.

Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених ст. 231 ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

- 2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 10 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 20 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 30 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

- 40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів. Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування (п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ).

Пунктом 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначено, що сума акцизного податку для цілей п. 120 прим. 2.1 та п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.

Крім того п. 11 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ встановлено, що норми ст. 120 прим. 2 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 01.03.2016 до 01.04.2016.

Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 116 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Березень 2024
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Інтерв'ю з письменником

                                      «Час минає й слідів[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]
Новини податкової

Інформація 10.02.2022-3

Навчальний семінар з актуальних питань[...]

Інформація 10.02.2022-2

На «гарячій лінії» у Львівській[...]

Інформація 10.02.2022-1

У Львівській ДПІ відбувся семінар -[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
9 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!