Інформація 06.08.2016 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

973 Переглядів

Про останні зміни в оподаткуванні проінформувала Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області !

 Кому слід подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що починаючи зі звітних кварталів 2016 року декларацію з податку на прибуток підприємств щоквартально повинні подавати платники податку на прибуток підприємств з доходом за минулий 2015 рік понад 20 млн. грн.

Подати декларацію за півріччя 2016 року також слід підприємствам, які ліквідуються у ІІ кварталі 2016 року.

Крім зазначених вище, за підсумками першого півріччя 2016 року слід відзвітувати підприємствам, які з третього кварталу перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

У разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування звітувати поквартально слід тим підприємствам, які перебуваючи на спрощеній системі оподаткування за 2015 рік отримали дохід більший, ніж 20 млн. гривень. Якщо дохід за 2015 не перевищив 20 млн. грн., то декларацію слід подавати за 2016 рік.

Сільськогосподарські підприємства, які в цьому році перейшли з четвертої групи єдиного податку на загальну систему оподаткування і хочуть обрати звітний період, який розпочинається з 1 липня поточного звітного року й закінчується 30 червня наступного звітного року, повинні подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року.

Також платникам єдиного податку слід подавати декларацію з податку на прибуток поквартально у разі виплати дивідендів та сплати авансових внесків з податку на прибуток. При цьому в декларації слід заповнити рядок 20 і додаток АВ, де відобразити суму сплачених авансових внесків у разі виплати дивідендів у ІІ кварталі 2016 року.

Подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року необхідно не пізніше 09 серпня 2016 року, а сплатити податок на прибуток за перше півріччя – не пізніше 19 серпня 2016 року.

Платники податку на прибуток (крім суб’єктів малого підприємництва, в яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб, а річний дохід не більше 10 млн. євро за середньорічним курсом НБУ (п. 3 ст. 55 Господарського кодексу України) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

Платники податку на прибуток, дохід яких за 2015 рік перевищив 20 млн. грн., зобов’язані при обчисленні податку на прибуток за звітні квартал, півріччя і 9 місяців 2016 року розраховувати різниці, які відображати в рядку 03 та додатку РІ, заповнювати додатки АМ та ЦП (у разі здійснення операцій з цінними паперами). До декларації за перше півріччя 2016 року слід перенести деякі суми з декларації за 2015 рік та І квартал 2016 року, зокрема: від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не враховані у зменшення податку на прибуток авансові внески при виплаті дивідендів тощо.

 

Податкову декларацію з ПДВ зі змінами слід подти за серпень 2016 року

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що Наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 р. N 503 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – наказ N 503) внесено зміни до деяких наказів Міністерства фінансів України, зокрема, до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за N 159/28289 (далі – наказ N 21). Наказ N 503 набрав чинності з дня його офіційного опублікування 01.07.2016 р. у «Офіційному віснику України» N 49.

Підпунктом 2 пункту 1 наказу N 503 затверджено Зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом N 21 (далі – Зміни до наказу N 21).

Відповідно до пункту 2 розділу VIII наказу N 21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом N 503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016 р.), ІV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017 р.).

Більш детально про внесені зміни до податкової декларації можна дізнатися у листі Державної фіскальної служби України від 22.07.2016 р. N 24830/7/99-99-15-03-02-17.

 

З 02 серпня 2016 року – нова форма Звіту про використаня доходів (прибутків) неприбуткової організації

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що 02 серпня 2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (далі – Наказ №  553 ), яким затверджено нову форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Наказ №553 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» №58 від 02.08.2016.

Звіт за новою формою подається до контролюючих органів неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, визначеними п.133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто за новою формою такі неприбуткові підприємства, установи та організації вперше подадуть його за 2016 рік не пізніше 01 березня 2017 року.

Ті ж неприбуткові підприємства, установи та організації, які отримуватимуть доходи від діяльності, яка не пов’язана із статутною (у т. ч. здійснюють продаж основних засобів), та не використовують їх для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, повинні при заповненні нового звіту зазначати номер календарного місяця, в якому порушено вимоги пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ Податкового кодексу України, подати його у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, протягом 20 календарних днів, що настають за його останнім календарним днем.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду за новою формою.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для неприбуткових організацій – платників податку на прибуток.

Крім цього, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 27.01.2014 № 85 «Про затвердження форми і Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій».

 

Знижено ставки акцизного податку для вживаних легкових автомобілів

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що з 01 серпня 2016 року набрав чинності Закон України від 31 травня 2016 року N1389-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» (далі – Закон N1389-VIII), який передбачає пільгові умови ввезення автомобілів.

Такі пільгові умови поширюються на осіб, які ввозять для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, іншими господарськими та цивільно-правовими договорами або за рішенням суду, не більше одного автомобіля на рік.

У разі відчуження (зокрема перепродажу) протягом 365 днів з дня реєстрації транспортних засобів, при ввезенні яких були застосовані знижені ставки акцизного податку, платник податку буде зобов’язаний сплатити акцизний податок за стандартними (підвищеними) ставками, передбаченими Податковим кодексом України.

Відповідно до Закону N1389-VIII до 31 грудня 2018 року знижено ставки акцизного податку на такі транспортні засоби, що були у вжитку:

1) легкові автомобілі;

2) інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі (крім моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 і більше осіб).

Ставки акцизного податку залежать від виду транспортного засобу і потужності його двигуна:

Робочий об’єм циліндрів двигуна

Ставка акцизного податку за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна

Загальна сума акцизу за одне авто

Транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом:

не більше 1000 куб. см

0,102 євро

до 102 євро

від 1001 до 1500 куб.см

0,063 євро

від 63,06 до 94,50 євро

від 1501 до 2200 куб.см

0,267 євро

від 400,77 до 587,50 євро

від 2201 до 3000 куб.см

0,276 євро

від 607,48 до 828 євро

від 3001 куб.см і більше

2,209 євро

від 6629,21 євро

Транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем)

не більше 1500 куб. см

0,103 євро

до 154,50 євро

від 1501 до 2500 куб. см

0,327 євро

від 490,82 до 817,50 євро

від 2501 до і більше

2,209 євро

від 5524,71 євро

Знижені ставки акцизного податку не застосовуватимуться для легкових автомобілів, якщо вони:

- мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;

- вироблені до 1 січня 2010 року;

- ввозяться на митну територію України у кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

 

З 1 серпня на митниці запрацювало «Єдине вікно»

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що з 01 серпня 2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 р. № 364 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю», якою  затверджено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» із використанням електронних засобів передавання інформації.

Відповідно до цієї постанови ДФС, державні органи, уповноважені на здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності взаємодіятимуть за принципом «єдиного вікна» із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи ДФС.

Система «Єдине вікно» передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про товари та транспортні засоби, які перетинають кордон України та про результати державного контролю.

Це значно спростить та скоротить час на проведення митних процедур, оскільки єдина електронна база даних дозволяє контролюючим органам здійснювати інформаційну взаємодію в автоматичному режимі.

Згідно з постановою час на прийняття рішення контролюючим органом щодо здійснення відповідного виду контролю становить 4 години. В іншому випадку застосовується принцип «мовчазної згоди», тобто ІТ-система автоматично формує позитивне рішення про проведення відповідного виду державного контролю, яке є підставою для завершення митного контролю та митного оформлення товарів.

Крім того, огляд товарів проводиться одночасно всіма контролюючими органами не пізніше, ніж через 24 робочі години від запропонованого підприємством часу.

 

Про порядок отримання довідки про доходи в тому числі про заробітну плату в органах фіскальної служби

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі, а саме про суми виплачених доходів та утриманих податків/джерела виплачених доходів та утриманих податків, у тому числі заробітну плату, за зазначений нею у заяві період.

Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за своїм місцем проживання, або за місцем отримання доходів, подає документ, що посвідчує особу, та заяву (додаток 13 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 N 779, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2013 р. за N 2211/24743 (далі – Положення)). Уповноважена особа додає до заяви довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів / доходи (після пред’явлення повертається) та її копію, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи надає відомості з Державного реєстру за встановленими Положенням формами.

Для отримання довідки про доходи слід звертатися в Центри обслуговування платників податків за місцем проживання, чи місцем отримання доходів, які працюють за наступним графіком:

Понеділок – четвер – з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

П’ятниця – з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв.

Субота – з 9.год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Неділя – вихідний.

Обідня перерва – з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв.

 

Чи може перебувати на спрощеній системі оподаткування ФОП, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон №5076), ст.1 якого визначено що, адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна

Діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пп.6 п.1 ст.1 Закону №5076).

Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 291.3 ст.291 ПКУ визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа – підприємець.

Виходячи з викладеного фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності та обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

 

Зарахування авансових внесків при виплаті дивідендів, сплачених у I кварталі 2016 року у зменшення зобов’язання, задекларованого за I квартал 2016

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Відповідно до п.137.4 ст.137 Податковго кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Таким чином, у рядку 16.3 додатка ЗП до Декларації за I квартал 2016 року відображаються сплачені у I кварталі 2016 року авансові внески при виплаті дивідендів.

Роз’яснення з цього приводу надано в листі Державної фіскальної служби України від 24.06.2016 р. N 13895/6/99-99-15-02-02-15.

 

Вартість придбаного рухомого та нерухомого майна не включється до складу витрат фізичної особи – підприємця?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п.1 ст.325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Цивільний кодекс України не встановлює такого суб’єкта права приватної власності, як фізична особа – підприємець.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не передбачає включення до складу витрат вартість придбаного рухомого та нерухомого майна. Таким чином, вартість придбаного рухомого та нерухомого майна не включається до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування.

 

Про затвердження порядку щодо реєстрації РРО та КОРО?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що з 26.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048 (далі – Наказ 547).

Наказом 547 затверджено:

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;

Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Одночасно втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 року №417 «Про затвердження нормативно – правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року за №1616/24148.

 

Змінили найменування юридичної особи, переукладіть договір про визнання електронних документів?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п.п. 6.4 п. 6 розділу ІІІ «Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233 (далі – Інструккція № 233) контролюючий орган, де зареєстрований платник, звіряє реквізити, вказані у Договорі, з реєстраційними даними платника податків в контролюючому органі.

Додатком 1 до Інструккції № 233, визначено текст примірного договору про визнання електронних документів, в якому зазначається, зокрема найменування платника податків – юридичної особи.

Внесення змін до облікових даних платників податків визначено розділом IX «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом Міністерства інансів України від 09.12.11 № 1588.

Тобто, у разі зміни найменування юридичної особи, платнику необхідно переукласти договір.про визнання електронних документів.

 

Щодо зарахування суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшеня податкового зобов’язання з податку на прибуток в податкових деклараціях?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо зарахування суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств у 2016 році.

Відповідно до п.п. 57.1 1.1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.

Згідно з п.п. 57.1 1.2 п. 57.1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Тобто сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення.

Не зараховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.

Зважаючи на викладене, у податкових деклараціях з податку на прибуток за I квартал, півріччя, 9 місяців 2016 року у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток враховуються суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не були враховані в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток у попередні звітні періоди.

Крім того, авансовий внесок при виплаті дивідендів за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, якщо на момент виплати таких дивідендів декларація з податку на прибуток за звітний рік, на який припадають такі періоди, не подана. Якщо на момент виплати дивідендів за IV квартал звітного року Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий рік подана та зобов’язання, нараховані у такій Декларації, погашені, то авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди).

Лист ДФС України від 24.06.2016 №14030/6/99-99-15-02-02-15.

 

Подання уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при продажу такого майна посеред року?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що Державною фіскальною службою України листом від 10.05.2016 р. N 10299/6/99-95-42-02-16 надано роз’яснення щодо необхідності подання юридичною особою уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при продажу посеред року нерухомого майна.

Відповідно до пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ‪‎Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі переходу права власності на об’єкт ‪‎оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності (пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Форма податкової декларації з ‪податку на нерухоме майно, відмінне від ‪земельної_ділянки (далі – декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 N 408. Пункт 1 заголовної частини декларації містить поле «Тип ‪‎декларації», яке передбачає наступні форми: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».

Для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Кодексу).

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась до 20 лютого звітного року, а «Звітну» декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».

У разі уточнення податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання декларації) або за минулі роки у заголовній частині декларації у рядку 03 «Уточнююча» проставляється відмітка «Х».

Графа «з урахуванням уточнень з» декларації заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається місяць, з якого здійснюється уточнення показників).

Додаток до декларації «Відомості про наявні об’єкти житлової нерухомості» є невід’ємною частиною «Звітної», «Звітної нової» та «Уточнюючої» декларацій, у колонці 3 якого вказуються документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об’єкти житлової нерухомості (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу тощо).

 

Як бути з залишком від’ємного значення ПДВ, якщо з дати його виникнення минуло 1095 днів?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що у платників податку на додану вартість виникає питання щодо відображення у податковій декларації з ПДВ залишку від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, до повного його погашення, у разі якщо з дати його виникнення минуло 1095 днів.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно з абзацом «а» п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

Таким чином, незалежно від того, чи минуло 1095 днів з дати виникнення податкового кредиту, оплачений залишок від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається в податковій декларації з ПДВ, до повного його погашення.

 

Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи подається щокварталу?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області нагадує, що відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Для платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи оподаткуванню підлягає дохід (п. 293.3 ст. 293 ПКУ).

Право перебувати на цій системі мають суб’єкти господарювання, які дотримуються критеріїв, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зокрема юридичні особи, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень.

Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи надається щокварталу із зазначенням об’єктів оподаткування наростаючим підсумком (п. 294.1 ст. 294, п. 296.7 ст. 296 ПКУ).

У разі перевищення з початку календарного року встановленого обсягу доходу 5 млн. грн. суб’єкт господарювання зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (частина третя п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Таким чином, щоквартальне декларування показника дотримання критерію щодо неперевищення встановленого обсягу доходу 5 млн. грн. визначає податковий (звітний) період, у якому відбулося перевищення допустимої суми доходу, а також період, у якому суб’єкт господарювання має перейти на сплату інших податків і зборів, тим самим забезпечується контроль правомірності перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.

 

Допустили помилку в декларації з екологічного податку? Підказка для виправлення.

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Нагадаємо, що форма Податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715. Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.

Враховуючи викладене, якщо платник екологічного податку здійснює виправлення самостійно виявлених помилок за період, що минув, шляхом подання уточнюючого розрахунку, то такому платнику необхідно подати декларацію з позначкою «уточнююча» та Додаток (и) до неї з позначкою «уточнюючий».

За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі уточнюючі декларації разом з Додатками(ом), в яких виявлені помилки. За відсутності помилок в інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі типи додатків до уточнюючої декларації не додаються.

У декларації та Додатку (ах) до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі не заповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюється (при поданні в паперовому вигляді) або не заповнюється (при поданні засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.

Зокрема, в уточнюючій декларації та Додатку (ах) до неї зазначаються:

- у рядку 1.1 – податковий (звітний) період, в якому подається уточнююча декларація та додаток (ки) до неї;

- у рядку 1.2 – податковий (звітний) період, за який виправляються виявлені помилки.

Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 1 переносяться до рядків 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 2 переносяться до рядків 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 3 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2, 7, 8 Додатка (ів) 4,5,6 переносяться до рядків 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3 декларації відповідно.

До картки особового рахунку платника податків із Додатка (ів) переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:

- рядку 5.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 4 > р. 5), то (р. 4 – р. 5);

- рядку 5.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 5 > р. 4), то (р. 5 – р. 4);

- рядку 7 – сума штрафу (р. 5.1 x р. 6);

- рядку 8 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ з урахуванням п.п. «а» п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

 

Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 №503 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – наказ №503) повідомляє.

Наказом №503 внесено зміни до деяких наказів Міністерства фінансів України, зокрема, до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 (далі – наказ №21).

Як зазначено в пункті 4 наказу №503, цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ опубліковано 01.07.2016 у «Офіційному віснику України», № 49, ст. 1762.

Підпунктом 2 пункту 1 наказу №503 затверджено Зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом №21 (далі – Зміни до наказу №21).

Відповідно до пункту 2 розділу VІІІ наказу №21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом №503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016), ІV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017).

Змінами до наказу №21 у додатку 5 (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість з таблиці 1 виключені рядки «300000000000» та «500000000000» та з таблиці 2 – рядок «усього за основною ставкою та ставкою 7 %» (пункт 1 Змін до наказу №21).

Викладено у новій редакції примітку «*» додатка 9 (Д9) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 2 Змін до наказу №21), а саме:

«* Дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника – звітний податковий період».

У додатку 10 (Д10) до податкової декларації з податку на додану вартість у рядку 11.1 таблиці 2 слово та цифру «таблиці 1» змінено на слово та цифру «таблиці 2», а у рядку 11.1 таблиці 3 слово та цифру «таблиці 1» змінено словом та цифрою «таблиці 3» (пункт 3 Змін до наказу №21).

Крім того, викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 4 Змін до наказу №21).

З урахуванням внесених змін нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість.

Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.

При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.

З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати “найновішу” щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від’ємного значення ПДВ.

Лист ДФС від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17 «Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість».

 

Як зарахувати у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення.

Не зараховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 р. повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.

Тому у податкових деклараціях з податку на прибуток за I квартал, півріччя, 9 місяців 2016 року у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток враховуються суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не були враховані в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток у попередні звітні періоди.

Крім того, авансовий внесок при виплаті дивідендів за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, якщо на момент виплати таких дивідендів декларація з податку на прибуток за звітний рік, на який припадають такі періоди, не подана.

Якщо на момент виплати дивідендів за IV квартал звітного року Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий рік подана та зобов’язання, нараховані у такій Декларації, погашені, то авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди).

З цього приводу Державна фіскальна служба України надала роз’яснення у листі від 24.06.2016 р. N 14030/6/99-99-15-02-02-15.

 

Оподаткування виплат нерезиденту за виробництво та/або розповсюдження реклами

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що у разі, якщо залучений підрядник – нерезидент надає послуги/виконує роботи з виробництва та/або розповсюдження реклами, за які резидент здійснює відповідні виплати нерезиденту, тобто оплачує їх, то згідно з вимогами пп.14.1.203 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) є продажем результатів робіт (послуг).

Таким чином, резидент придбаває у компанії – нерезидента послуги з виробництва та/або розповсюдження реклами.

Підпунктом 141.4.6 п.141.4 ст.141 Кодексу для резидентів встановлено певну особливість сплати податку при здійсненні виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами.

Так, резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

При цьому ключовою умовою Кодексу є не місце надання послуг, а оплата послуг резидентом на користь нерезидента.

Таким чином, податок за ставкою 20% суми виплат нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами сплачується резидентом за власний рахунок незалежно від місця надання нерезидентом зазначених послуг.

Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Отже, правила міжнародних договорів у частині зменшення (звільнення) суми податку не застосовуються до виплат нерезиденту за послуги з виробництва та/або розповсюдження реклами, оскільки такі виплати оподатковуються за рахунок резидента, що їх здійснює.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Розділом ІІІ Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму сплаченого податку на прибуток за ставкою 20% у разі здійснення виплат нерезиденту за виробництво та/або розповсюдження реклами.

Таким чином, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

З цього приводу Державною фіскальною службою України надано роз’яснення в листі від 16.06.2016 р. N 13467/6/99-99-15-02-02-15.

 

Зменшення податку на прибуток підприємств за квартал на суму податку на нерухоме майно

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п.137.6 ст.137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст.266 ПКУ щодо об’єктів нежитлової нерухомості.

Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів (другий абзац п.137.6 ст.137 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за встановленою формою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп.266.7.5 п.266.7 ст. 266 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп.266.6.1 п. 266.6 ст.266 ПКУ).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ).

Пунктом 137.4 ст.137 ПКУ встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Врахування суми податку на нерухоме майно у зменшення податку на прибуток відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897.

Отже, платник податку на прибуток, який подає податкову декларацію за податковий (звітний) період – календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, має право врахувати у зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за результатами такого звітного періоду, суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованого за такий звітний період. Платник податку, для якого податковий (звітний) період – рік, враховує нараховану суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зменшення податку на прибуток за підсумками року.

При цьому якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.

З цього приводу Державною фіскальною службою України надано роз’яснення в листі від 06.06.2016 р. N 19570/7/99-99-15-02-02-17.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Березень 2024
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Інтерв'ю з письменником

                                      «Час минає й слідів[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]
Новини податкової

Інформація 10.02.2022-3

Навчальний семінар з актуальних питань[...]

Інформація 10.02.2022-2

На «гарячій лінії» у Львівській[...]

Інформація 10.02.2022-1

У Львівській ДПІ відбувся семінар -[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
10 Гостей
Рекомендуємо!