Іформація 27.11.2019 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

33 Переглядів

Порядок формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа

Про це в інтерв’ю розповів начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області Кобільник Андрій Степанович. Розповів про порядок отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) щодо формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Що необхідно для отримання зазначених ЕДП, платникам?

1. Ознайомитись з Регламентом Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Регламент ), який розміщено на офіційній сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС(далі – ЕДП ІДД ДПС) за посиланням https://acskidd.gov.ua/reglament#k63 .

2. Пройти процедуру ідентифікації – це процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних. У результаті виконання ідентифікації забезпечується однозначне встановлення фізичної особи або представника юридичної особи. Для перевірки інформації, наданої заявником, у тому числі відомостей про керівника юридичної особи, його повноважень на представництво юридичної особи та право вчиняти дії від її імені без довіреності, адміністратор реєстрації використовує дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

Андрій Кобільник інформував, що формування та видача кваліфікованого сертифіката відкритого ключа без ідентифікації особи, ідентифікаційні дані якої міститимуться у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, не допускаються.

При ідентифікації юридичної особи з’ясовують:

● її повне та скорочене найменування;

● місцезнаходження;

● відомості про органи управління та їх склад;

● дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та майном, їх повноваження;

● ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром.

При ідентифікації фізичної особи з’ясовують:

● прізвище, ім’я та по-батькові;

● реєстраційний номер облікової картки платника податків;

● серія та номер паспорта громадянина України або номер паспорта, виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган та мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

● відомості щодо реєстрації місця проживання (згідно з паспортним документом);

● унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).

3. Пройти процедуру реєстрації – внесення інформації про заявника до реєстру користувачів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС. Перед реєстрацією заявник повинен ознайомитись з умовами обслуговування кваліфікованих сертифікатів, передбачених Регламентом.

Реєстрація заявника можлива лише за умови надання оригіналу (для ознайомлення) паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, посвідчення біженця) та надання копії даного документу, засвідченої відповідно до діючого законодавства.

Використання факсимільного відтворення підпису при засвідченні документів не допускається.

Заявник зобов’язаний надати свої контактні дані, в тому числі номер телефону та діючу адресу електронної пошти, що дозволяють зв’язатися з ним.

До розгляду не приймаються документи/копії документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення, написи олівцем або мають пошкодження, внаслідок чого їх текст (фото) неможливо прочитати (розпізнати).

Реєстрація здійснюється за особистої присутності заявника та є підставою для генерації ключів заявником або прийняття від нього запитів на сертифікацію, а також формування відповідних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

4. Після ідентифікації та реєстрації заявника відповідно до розділу 5 Регламенту та генерації ключів користувача, адміністратор реєстрації виконує процедуру перевірки унікальності відкритих ключів користувача в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, включає дані про обмеження сфери використання, інші дані на вимогу заявника та надсилає електронні запити у захищеному вигляді до Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС для формування кваліфікованих сертифікатів. Адміністратор сертифікації здійснює контроль за формуванням кваліфікованих сертифікатів.

Який термін обробки запиту на сертифікацію?

«Строк обробки запиту на сертифікацію становить не більше двох (2) годин» інформував Андрій Кобільник.

5. Сформовані кваліфіковані сертифікати вносяться до реєстру сертифікатів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС.

Чи можливе виготовлення кваліфікованих сертифікатів на паперових носіях?

6. Адміністратор реєстрації, за бажанням заявника, записує сформовані кваліфіковані сертифікати на окремий електронний носій інформації заявника. Виготовлення кваліфікованих сертифікатів на паперових носіях здійснюється на вимогу заявника у двох примірниках та засвідчується власноручним підписом заявника, адміністратора реєстрації з прикладенням печатки Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС (ВПР).

Що надається заявнику по завершенню процедури формування кваліфікованих сертифікатів?

7. По завершенню процедури формування кваліфікованих сертифікатів заявнику надаються:

● кваліфіковані сертифікати в електронному вигляді, за бажанням заявника, записані на окремий електронний носій інформації, за умови надання такого носія;

● засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки (розміщені на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС);

● кваліфіковані сертифікати в роздрукованому вигляді (на вимогу заявника)

Андрій Кобільник акцентував увагу, що кваліфіковані сертифікати користувача, сформовані Кваліфікованим надавачем ЕДП ІДД ДПС, чинні не більше ніж два роки.

8. Після отримання кваліфікованих сертифікатів користувач повинен перевірити достовірність відомостей, викладених у них. При виявлені недостовірних даних або помилок користувач повинен повідомити Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС у порядку, визначеному для скасування кваліфікованих сертифікатів. Після скасування сертифікатів та виправлення реєстраційних даних формуються нові кваліфіковані сертифікати.

У разі формування нових кваліфікованих сертифікатів, користувачу необхідно попередньо скасувати діючі кваліфіковані сертифікати.

 

Інформація щодо застосування РРО для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку

Про це інформував начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області Андрій Кобільник під час брифінгу для представників засобів масової інформації.

Андрій Кобільник інформував, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

* Крім продажу (наданні послуг):

- технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- лікарських засобів та виробів медичного призначення.

(п.6 ст.9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон №265)).

Інформував, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами, що здійснюється ФОП, які сплачують єдиний податок.

* Крім роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

(п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями).

Начальник Галицького управління Андрій Кобільник звернув увагу, що не застосовують РРО платники єдиного податку:

(п.296.10 ст.296 ПКУ)

- першої групи;

- другої, третьої та четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Акцентував увагу, що застосування РРО є обов’язковим:

ФОП – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень (п.296.10 ст.296 ПКУ);

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п.296.10 ст.296 ПКУ);

- здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п.296.10 ст.296 ПКУ);

- здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п.291.5 ст. 291 ПКУ).

Інформував, що з 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим в тому числі для:

ФОП – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

- реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

 

Молодіжний житловий кредит: чи є право на податкову знижку?

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема частину суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ.

Норми встановлені п.п.166.3.1 п.166.3 ст.166 ПКУ.

Платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).

Тобто, повернення ПДФО може здійснюватися лише у межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника ПДФО у звітному році.

Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки у частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку.

При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник ПДФО не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

 

Декларація з туристичного збору за ІІІ квартал 2019 року подається за новою формою

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що з 01.01.2019 внесено зміни до ст.268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якою визначається порядок справляння туристичного збору (далі – збір).

Так, відповідно до внесених змін, з 01.01.2019:

- змінено базу справляння збору, а саме: вартість проживання (ночівлі) замінено на кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п.268.5.1 п.268.5 ст.268 ПКУ;

- змінено порядок встановлення ставки збору, а саме: ставка застосовуються не до вартості проживання, а до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

- визначено поняття внутрішнього та в’їзного туризму, для яких передбачені різні граничні межі ставок збору;

- запроваджено норму, відповідно до якої Збір може сплачуватися авансованими внесками на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за №7956/33766 (далі – Наказ №186), затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору (далі – декларація).

Отже, враховуючи необхідність забезпечення платниками збору норм ПКУ, декларація такими платниками подається за ІІІ квартал 2019 року у термін на пізніше 11.11.2019 за новою формою, затвердженою Наказом №186.

Як повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/396461.html повідомила наступне.

Платник податків має право повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені

 - Відсутність податкового боргу (п.43.1 ст.43 ПКУ).

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. При цьому для його погашення платник має право використати зазначену суму переплати, подавши відповідну заяву на перекид.

- Подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) (п.43.3 ст.43 ПКУ).

Заява подається у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1 095 днів від дня її виникнення, в якій необхідно зазначити напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п.43.4 ст.43 ПКУ).

Повернення податку на додану вартість

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п.200 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ. У разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п.43.4¹ ст.43 ПКУ).

Повернення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на рахунок 3719 податковими органами здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу (згідно з Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом МФУ від 16.01.2016 №6 (далі – Порядок №6)).

Повернення коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку №6.

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку №6.

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

Для повернення коштів подається заява до податкового органу за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення.

Кошти підлягають поверненню з урахуванням положень ст.43 ПКУ та п.12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених ПКУ, на рахунок 3719.

Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку №6).

Кошти підлягають поверненню з урахуванням положень ст.43 ПКУ та п.12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

У разі надходження заяви про повернення коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3719.

У разі надходження заяви про повернення коштів з рахунку 3719 підрозділ податкового органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації заяви проводить перевірку наданої платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках:

- невідповідність заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку №6 (форма заяви);

- недостовірність викладеної у заяві платника інформації;

- подання заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

- наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні заяви про повернення коштів з рахунку 3719 платнику єдиного внеску підрозділом податкового органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

Нагадали, що 26.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені», яким запроваджується єдина автоматизована система щодо повернення платежів, що належать:

- державному бюджету – з 01 серпня 2019 року;

- місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами – з 01 листопада 2019 року.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Отже, з 01 серпня 2019 року, платники податків можуть подати заяву (у довільній формі), на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань по платежах, належних державному бюджету в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету» вибравши у меню «Листування з ДФС».

При цьому, дія Порядку №60 не поширюється на:

- відшкодування ПДВ;

- повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням, як попереднього грошового забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення, та грошової застави;

- повернення митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення;

- повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя;

- повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів;

- виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.

 

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками однаковий для всіх роботодавців

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що чинним законодавством передбачено однаковий порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками для всіх роботодавців – і юридичних осіб, і фізичних осіб – підприємців.

Оформлюючи працівника на роботу, необхідно:

● укласти у письмовій формі трудовий договір (п.6 ч.1 ст.24 Кодексу законів про працю України).

● оформити наказ про прийняття на роботу (типова форма №П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 №489);

● повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413).

Повідомлення подається до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку роботодавця як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:

• засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

• на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

• на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

 

Про звітування юросіб у разі переходу в середині року зі спрощеної системи оподаткування на загальну

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що податковим (звітним) періодом для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а платників єдиного податку четвертої групи – календарний рік.

Норми встановлені п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для платників податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п.137.4 ст.137 ПКУ).

З урахуванням положення п.п.«а» п.137.5 ст.137 ПКУ платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Отже, у разі переходу платника єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Крім того, оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

 

Форма та порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за формою № 1ДФ

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/396173.html проінформувала про наступне.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 ст.50 ПКУ).

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 із змінами (далі – Порядок №4).

Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання (п.4.3 Порядку №4).

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента (п.4.4 Порядку №4).

У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п.3.1 Порядку №4).

Коригування показників розділу I

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка.

Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п.4.4 Порядку №4, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Коригування показників розділу II:

підрозділ «Оподаткування процентів»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію.

підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію.

підрозділ «Військовий збір»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Довідково: Відповідно до п.п. «б» п.176.2 ст.176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст.46 ПКУ).

 

Щодо адміністрування акцизного податку та застосування штрафних санкцій

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/396036.html повідомила наступне.

З 20 жовтня 2019 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесені Законом України від 20 вересня 2019 року №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон №129), а саме:

- штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (підпункти 120².1 – 120².3 ст.120² ПКУ) не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня по 30 листопада 2019 року;

- штрафні санкції за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу (п.128¹.2 ст.128¹ ПКУ) застосовуються з 01 жовтня 2019 року;

- штрафні санкції за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (п.128¹.3 ст. 128¹) застосовуються з 01 січня 2020 року;

- підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих з 01 січня до 30 листопада 2019 року (включно) виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з п.229.8 ст.229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, зазначених у п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

Разом з цим наводимо редакцію нового п.28, яким доповнено підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:

«28. Платники податку мають право зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому п. 23 цього підрозділу, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з п. 23 цього підрозділу.

У разі зазначення в акцизній накладній, складеній відповідно до п.23 цього підрозділу, перший примірник якої зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник не зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у визначених у підпунктах «з» та «и» п.231.1 ст.231 ПКУ реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне:

а) платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне;

б) особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної.»

Нагадали, що 20 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон №129. Прийнятий Закон №129 опубліковано 19.10.2019 у газеті «Голос України» №200, 23.10.2019 у газеті «Урядовий кур’єр» №202.

 

Виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що суб’єкти господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, зобов’язані подавати до податкового органу Звіт про суми податкових пільг у порядку, передбаченому постановою КМУ від 27.12.2010            №1233.

Форма Звіту визначена додатком до «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», який затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 №1233.

Звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається (п.3 Порядку №1233).

Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 №167.

Оскільки формою Звіту про суми податкових пільг, а також Порядком №167 не передбачено механізм подання уточненого звіту і зазначений звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг у межах року. При цьому, виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій.

За звітні періоди минулих років суб’єкти господарювання не мають можливості подати Звіти з уточненими показниками.

Нагадали, що Постановою КМУ від 31.10.2018 №891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1233» внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.

Згідно з Постановою №891 суб’єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати їх у податковій звітності.

 

Повідомлення про прийняття на роботу працівника – обов’язок роботодавця

Фахівці Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області протягом листопада місяця поточного року приймають участь у засіданнях робочої групи з легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення при Сихівській райдержадміністрації.

Легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна захищеність кожного працюючого громадянина

Відповідно до норм Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної податкової служби.

Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору та контракту.

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови №413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

 

Про легалізацію виплати заробітної плати та зайнятості населення

Протягом листопада місяця поточного року фахівці Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області приймають участь у засіданнях робочої групи з легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення при Галицькій райдержадміністрації.

Фахівцями проведено роз’яснювальну роботу серед платників податків на тему: «Легалізація виплати заробітної плати та зайнятості населення».

Заходи з дотримання роботодавцями законодавства про працю та при виплаті заробітної плати залишається одним із пріоритетних напрямів роботи органів податкової служби. З цією метою проводиться широкомасштабна роз’яснювальна робота як з роботодавцями, так і найманими працівниками.

Податківці зазначають, що відповідно до норм діючого законодавства працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та подання повідомлення до органів податкової служби.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»

 

Основна вимога сьогодення – забезпечення захисту прав людини

Враховуючи важливе значення правової освіти у розбудові України як правової держави, вихованні у громадян поваги до закону і прав людини започатковано проведення Всеукраїнського тижня права щороку в тиждень, що включає 10 грудня – День прав людини, який відзначається в пам’ять проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини.

Важливу роль у підвищенні правової освіти населення та забезпеченні прав і свобод людини відіграють органи державної влади.

Днями в рамках проведення Всеукраїнського тижня права, начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області Андрій Кобільник, під час зустрічі з платниками роз’яснив  вимоги Закону України «Про звернення громадян», оскільки право на звернення, яке надане державою громадянам згідно статті 40 Конституції України, є одним із основних та займає особливе місце у системі засобів захисту прав та законних інтересів громадян.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Грудень 2019
П В С Ч П С Н
« Лис    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  
Стрічка новин

Інформація 19.06.2019-2

Дії платника ПДВ, якщо протягом[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]

Вільна боротьба

Пам’яті Олекси Довбуша У місті Коломиї[...]
Новини податкової

Іформація 13.12.2019

Про право платника податків на[...]

Іформація 20.11.2019

Внесено зміни до Положення про[...]

Іформація 15.11.2019

З початку року до місцевого[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
2 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!