Джаботікаба.

Джаботікаба (лат. Myrciaria caulifloria, порт. Jaboticaba, англ. Brazilian Grape Tree (рос. Бразильське виноградне дерево).

Вічнозелене повільростуче дерево висотою від 5 до 12 метрів з овально-ланцетоподібним глянцевими шкірястими листям 2,5-10 см довжиною і 1,25-2 см шириною сімейства Миртові, що виростає в тропічних широтах, і культивується там як плодова культура. В дикому і культурному вигляді фрукт поширений на території Бразилії, Аргентини та Болівії.
Рослину називають ще жаботікабой або бразильським виноградним деревом. Основна особливість джаботікаби в тому, що плоди її ростуть не на гілках, а прямо на стовбурі дерева. Таке явище називають кауліфлорія. Воно характерне й для деяких інших дерев, які ростуть в тропіках, наприклад, джекфрута або какао. Цікаво, що при цьому плоди джаботікаби дуже схожі на виноград, з кісточкою і ароматною м’якоттю всередині. У Бразилії дерево культивують в комерційних цілях. Однак, хоча джаботікаба і приносить кілька врожаїв на рік, більш широкому застосуванню заважає чутливість до погодних умов, вкрай повільний ріст рослини і проблема збереження плодів. Адже вже через два-три дні після того, як плоди зібрані, в них починається процес бродіння. Зате ця властивість робить їх прекрасною основою для виготовлення вин і міцних лікерів.

Плоди схожі на виноград, тільки на кінцях ягід знаходяться чашелистики. Усередині фрукта знаходиться напівпрозора соковита м’якоть, яка за консистенцією чимось схожа на желе. Всередині є насіння, яке можна їсти. За смаком фрукт теж схожий на виноград, оскільки володіє солодким смаком з легкою кислинкою.
Дозріваючи, плоди стають з ніжно-зелених червоними, а потім – темно-фіолетовими, практично чорними і напівпрозорими, розміром від 2 до 4 см. Дозрівання займає близько трьох тижнів. І кожен раз через кілька днів можна збирати урожай. Стиглі плоди їдять відразу, щойно зібраними. Якщо ж необхідне транспортування, їх збирають незрілими: вже забарвленими, але ще пружними.

Зрілі плоди – соковиті, з незвичайним солодким смаком. Однак шкірка гіркувата через великий вміст таніну. Тому її не їдять. Стиснувши виноградину двома пальцями, її підносять до рота. Ягоду здавлюють, щоб шкірка луснула, а м’якоть з’їдають. Для переробки плоди теж попередньо очищають. Але навіть і шкірка джаботікаби має застосування. Вона прекрасно підходить для фарбування вин, мармеладів і желе в насичений червоний колір.
Джаботікаба: властивості.
Калорійність: 49 кКал.
Енергетична цінність продукту Джаботікаба.
Білки: 0.8 м Жири: 0.3 м Вуглеводи: 9,6 г
Використання в кулінарії
Джаботікаба використовується в кулінарії для приготування різних напоїв, наприклад, соку, вина і ін. Плоди часто використовують в переробленому стані для приготування варення, джему, мармеладу і желе. Крім цього, фрукт входить в рецептуру різних соусів. Загалом, джаботікабу можна використовувати для приготування різних страв та напоїв.
Користь джаботікаба і лікування
Користь джаботікаба використовуються в народній медицині багатьох країн. Приміром, шкірочку фрукта сушать і готують на її основі відвар, який допомагає при лікуванні астми, діареї та дизентерії. Ягоди рекомендується вживати в період запалення мигдалин. Експериментально було доведено, що в склад плодів входять речовини, які мають здатність захищати організм від утворення ракових клітин.
Шкода джаботікаба і протипоказання
Шкода джаботікаба може принести людям з індивідуальною непереносимістю продукту. З обережністю варто ставитися до цього фрукту, так як в шкірці є токсини