2907 Переглядів
ІНФОРМАЦІЯ
про результати громадського обговорення питання
«Перепоховання військовослужбовців з кладовища в центрі Щирця»
08 жовтня 2017 року у Народному домі смт.Щирець на виконання рішення Щирецької селищної ради №494 від 11.07.2017 року відбулося громадське обговорення стосовно перепоховання військовослужбовців з кладовища по вулиці Княжій.
Для участі в обговоренні зареєструвалися 354 особи. У тому числі – щирецький селищний голова Василишин О.П., представники ініціаторів перепоховання військовослужбовців з кладовища в центрі Щирця осередку історико-просвітницької правозахисної громадської організації «Меморіал» ім.В.Стуса та ГО «Майдан-Щирець», представники спільноти «Матері в молитві» УГКЦ «Пресвятої Трійці», мешканці смт. Щирець.
Для проведення зборів було обрано головуючого (Бублик С.-Н.М.), секретаря (Деда А.І.), лічильну комісію (Рацька Г.В., Подібка Л.П., Василишин О.Б.).
Під час обговорення виступили:
- заступник селищного голови В.Попович, який поінформував присутніх про вимоги чинного законодавства при вирішенні питання перепоховання. А також про те, що згідно з інформацією Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА №16-246 від 25.03.16 р. на запит Щирецької селищної ради, братські могили радянських воїнів 1941 -1945 років є історичною пам’яткою, охоронний номер №668 і попадають під дію Закону України «Про охорону культурної спадщини», згідно з яким встановлена відповідальність за збереження пам’яток культурної спадщини (Розділ VIII ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ)
Окрім того:
1. Згідно із Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років», пам’ятками Другої світової війни 1939-1945 років визнаються військові кладовища, військові ділянки на цивільних кладовищах, братські та одинокі могили, пам’ятники, пам’ятні знаки, скульптурні, архітектурні та інші споруди, композиції і об’єкти, що увічнюють пам’ять про події часів Другої світової війни 1939-1945 років, її учасників та жертв – п. 1 ст. 4.
Ці пам’ятки перебувають під охороною держави – п. 2 ст. 4.
За облік і збереження пам’яток Другої світової війни 1939-1945 років несуть відповідальність державні органи та органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції – п. 4 ст. 4.
Наруга над пам’ятками Другої світової війни 1939-1945 років, їх руйнування або знищення тягне за собою відповідальність згідно із законом – п. 7 ст. 4.
2. Згідно із Законом України «Про поховання та похоронну справу» перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі» (ст. 21).
Існуючі місця поховання не підлягають знесенню і можуть бути перенесені тільки за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування у випадку постійного підтоплення, зсуву, землетрусу або іншого стихійного лиха» (ст. 23).
3. Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (один із законів про декомунізацію) визначає, що включає символіка комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Могили та намогильні плити до переліку символіки комуністичного тоталітарного режиму не належать.
Крім того, відповідно до вимог пп. 8 п.3 ст. 4 названого закону, заборона використання та пропаганди символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів не поширюється на випадки використання вказаної символіки на намогильних спорудах, розташованих на території місць поховань, місць почесних поховань.
- Б.Ладус, Н. Мариняк, Р. Кузич, Н.Сех, С.-Н.Бублик, які наголошували про неприпустимість перенесення вищезгаданого кладовища, а також про те, що чинне законодавство України не дозволяє здійснювати такі перепоховання.
Крім того, промовці звертали увагу на обурливу поведінку ініціаторів перепоховання на сесіях Щирецької селищної ради та на інтернет-сторінках, безпідставні образливі звинувачення на адресу названої ради взагалі та щирецького селищного голови зокрема, священиків, а також на адресу мешканців Щирця.
Від ініціаторів перепоховання, не зважаючи на неодноразові пропозиції головуючого, не виступив ніхто.
Після обговорення відбулося таємне голосування.
Результати голосування:
- 321 особа висловилася проти перепоховання,
- 30 осіб – за перепоховання,
- не голосувало 2 особи,
- 1 бюлетень визнано недійсним.
Щирецька селищна рада
Поширте та додайте в закладки
Напишіть відгук