Інформація 24.05.2018-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

131 Переглядів

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області тривають тренінги – навчання новацій податкового законодавства!

Право власності на транспортний засіб перейшло протягом звітного року: сплата транспортного податку фізичною особою

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з пп.267.6.5 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування транспортним податком від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 п.267.6 ст.267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, транспортний податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Комісіонер – резидент надає послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на території України: оподаткування ПДВ

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з підпунктами «б» та «г» п.185.1 ст. Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку:

¨ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;

¨ вивезення товарів за межі митної території України.

Пунктом 186.4 ст. 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст.186 ПКУ.

Якщо комісіонером – резидентом надаються послуги комітенту – нерезиденту з придбання товару на території України, то оскільки місце постачання такої послуги комітенту – нерезиденту розташоване на митній території України, то операція з надання такої послуги комісіонером оподатковується ПДВ у загальному порядку.

Сума поворотної фінансової допомоги отримана фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування: чи є об’єкт оподаткування?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 І Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно із п.177.1 ст.177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

Основні засоби тимчасово ввозяться на митну територію України: що з ПДВ?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з п.206.7 ст.206 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), а саме:

- умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст.105 МКУ (пп.206.7.1 п.206.7 ст.206 ПКУ);

- умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст.106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником ПДВ до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп.206.7.2 п.206.7 ст.206 ПКУ).

Чи зобов’язані ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування і надають послуги з перевезення пасажирів таксі, при розрахунках готівкою застосовувати РРО?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до абзацу четвертого п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які перебувають на загальній системі оподаткування. застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) відповідно до Закону України від 06.07.1995 №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінамита та доповненнями (далі – Закон №265).

Згідно із п.1 ст.3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст.2 Закону №265).

Отже, ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування і надають послуги з перевезення пасажирів в автомобілях-таксі, при розрахунках із пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Платником податків у відрядженні надміру витрачено кошти, які не повернуто у встановлені законодавством строки: чи застосовується підвищуючий коефіцієнт при визначенні бази оподаткування?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп),  де К – коефіцієнт;  Сп – ставка податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Крім того, згідно з пп.164.2.11 п.164.2 ст.164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п.170.9 ст.170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року за певних умов

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп.291.4.7 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому згідно з п.294.2 ст.294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

В який строк видається нова ліцензія на виробництво алкогольних напоїв у разі зміни відомостей, зазначених у виданій раніше ліцензії?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом семи робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

У разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою № 34-ОПП, така довідка підлягає заміні

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою №34-ОПП «Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру» (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою №34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.

У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.

Про видачу кожної довідки за формою №34-ОПП робиться запис у журналі за формою №14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.

При списанні товарно-матеріальних цінностей, які не використовувались в оподатковуваних операціях, нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (длі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ, що не є об’єктом оподаткування, що звільняються від оподаткування (п.198.5 ст.198 ПКУ).

Слід зазначити, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником ПДВ у зв’язку із придбанням продовольчих та господарських товарів, що будуть використовуватись для поточних потреб загального використання, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п.201.11 ст.201 ПКУ).

Якщо ж товарно-матеріальні цінності не використовувались у господарській діяльності і списуються платником ПДВ, то такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ.

Податок на прибуток: особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що п.141.6 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення.

Так, відповідно до пп.141.6.1 п.146.1 ст.146 ПКУ звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Звільняються від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку на прибуток підприємств, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» зі змінами (далі – Закон №1057), а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до Закону №1057 (п.п.141.6.2 п.141.6 ст.141 ПКУ).

Депозит повертається банком на розрахунковий рахунок ФОП, який знаходиться на загальній системі оподаткування: чи виникає дохід?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю ФОП.

Згідно з п.1.1 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 №516 зі змінами та доповненнями вклад (депозит) – це кошти, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають поверненню згідно із законодавством України та умовами договору.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо ФОП чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів;

- інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Отже, сума депозиту, яка зараховується на розрахунковий рахунок ФОП, не включається до складу доходу та не відображається у Книзі обліку доходів (далі – Книга) тільки за умови, що на момент внесення на депозитний рахунок ця сума вже була відображена у Книзі.

Який розмір граничної суми готівки при розрахунках підприємства з іншим підприємством на протязі одного дня ?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно.

Платежі понад установлені граничні суми необхідно проводити через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Слід зазначити, що обмеження, встановлене в абзаці другому п. 6 розд. II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Фізична особа – резидент України отримує щоквартальний дохід від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку: з якою періодичністю подається декларація про майновий стан і доходи?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Зокрема, згідно з пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ для платників ПДФО податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

Відповідно до п.170.11 ст.170 ПКУ у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника ПДФО – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, такий платник податку визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму ПДФО, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Отже, фізична особа – резидент, яка отримує щоквартальний дохід від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку, зобов’язана подати річну податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним.

У фізичної особи у власності декілька об’єктів житлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах: до якого контролюючого органу необхідно звернутись для проведення звірки даних?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп.266.7.3 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку; 

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таким чином, якщо у фізичної особи у власності декілька об’єктів житлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, то такій фізичній особі для проведення звірки даних необхідно звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).

Витрати на придбання дозволу чи ліцензії: відображаємо у податковому обліку

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування передбачено п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п.138.3.4 п.138.3 ст.138 ПКУ, яким визначено строки нарахування амортизації нематеріальних активів, зокрема, до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років.

Підпунктом 138.3.2 п.138.3 ст.138 ПКУ встановлено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел: – вартість гудвілу; – витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; – витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію, інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Згідно з п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242 (далі – П(С)БО 8), придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати») (п. 11 П(С)БО 8).

З урахуванням зазначеного, нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ. При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації таких нематеріальних активів відповідно до п.138.3 ст.138 ПКУ.

Що робити, якщо знайшли помилку у поданому звіті з ЄСВ?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, страхувальники зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Згідно з п.1 розділу V Порядку №435 при виявленні помилки у Звіті до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом «скасовуюча», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Платник єдиного податку – юридична особа повертає аванс: податкові наслідки

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Отже, якщо зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі надання в оренду нерухомого майна

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Отже, у разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повідомлення за ф. № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені п. 8.3-8.5 розділу VIII Порядку №1588.

Так, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Зазначена норма передбачена п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Підприємець сплатив ЄСВ, але звіт подав за старою формою: який штраф?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що за подання звіту з ЄСВ не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464, органом ДФС здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.1 ст.165 прим. 1 КУпАП, зокрема, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст.165 прим. 1 КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Які санкції передбачено за відсутність обов’язкового реквізиту в чеку

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п.3 розд. I Положення №13). Це ж стосується такого обов’язкового реквізитe як акцизний податок.

Пунктом 1 ст.17 Закону № 265 передбачено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону №265, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

- вчинене вперше – 1 гривня; – за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Також за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст.26 Закону № 265).

Відповідно до ст.155 прим. 1 КУпАП, до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від 2 до 5 НМДГ та на посадових осіб – від 5 до 10 НМДГ.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5 до 10 НМДГ і на посадових осіб – від 10 до 20 НМДГ.

Подайте документи та отримайте податкову знижку на житло

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Таке включення відбувається за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

- кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

- відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

- паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

Граничний термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2017 рік – 31 грудня 2018 року. Право на отримання податкової знижки у 2018 році щодо витрат, понесених у 2017 році, на наступний рік не переноситься.

 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Червень 2018
П В С Ч П С Н
« Тра    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  
Стрічка новин

Вільна боротьба

Чемпіонат Європи 14-17 травня в місті[...]

Рукопашний бій

Чемпіонат України 14-15 квітня 2018 р.[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ 17 квітня (вівторок) 2018 року[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Львівської області  11 квітня 2018[...]

Щирчани, бережіть природу!

Не паліть листя та суху[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат України 26 – 30 березня[...]
Новини податкової

Інформація 16.06.2018-2

Таблиця даних платника ПДВ: порядок[...]

Інформація 16.06.2018

Отримали від роботодавця безоплатно майно[...]

Інформація 15.06.2018

15 червня - граничний термін[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
7 Гостей, 2Роботів
Рекомендуємо!