Інформація 24.04.2017-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

169 Переглядів

Найбільш актуальні питання та відповіді, які роз’яснено на семінарі для платників податків юридичних осіб!

Який порядок заповнення поля «Особа – отримувач пального» акцизної накладної/ розрахунку коригування акцизної накладної, надання яких отримувачу пального не передбачено?

Відповідно до п.231.1 ст.231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст.229 ПКУ; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, у тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

Згідно з п.231.5 ст.231 ПКУ акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.

При цьому відповідно до п.п.«г» та п.п.«ґ» абзацу другого п.231.1 ст.231 ПКУ в акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:

- код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, що реалізує пальне, та отримувача пального;

- повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податків, – отримувача пального.

Форми заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального та Порядку їх заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 №218, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за №405/28535 (далі – Порядок №218).

Згідно з п.8 розділу І Порядку №218 обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, та визначені п.п.«г» та п.п.«ґ» п.231.1 ст.231 ПКУ, не вказуються при складанні акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної у разі:

- реалізації пального отримувачам, що не є платниками акцизного податку з реалізації пального (кінцевим споживачам та суб’єктам господарювання, які відсутні у Реєстрі платників акцизного податку);

- відвантаження пального на умовах, встановлених ст.229 ПКУ;

- відвантаження пального з метою власного споживання;

- втрати пального як в межах, так і понад встановлені норми втрат, псування, знищення пального, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

При складанні акцизної накладної/розрахунку коригування акцизної накладної, надання яких отримувачу пального не передбачено, поле «Особа – отримувач пального» відповідно до абзацу другого п. 6 розділу ІІ та п.12 розділу ІІІ Порядку №218 заповнюється таким чином:

- у рядку «найменування; прізвище, ім’я, по батькові – для фізичної особи – отримувача пального» зазначається «Неплатник»;

- у рядку «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; фізична особа – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта» зазначається умовний код «1000000000».

Чи можна подати в електронному вигляді заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість?

Відповідно до п.3.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 р. за №1456/26233, із змінами та доповненнями (далі – Положення), будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ (додаток 1).

Згідно з пп.1 п.3.5 Положення заява подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи – платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати реєстраційну заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ може бути подана державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця. Електронна копія реєстраційної заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ.

Правила, порядок та строки розгляду контролюючими органами реєстраційних заяв, поданих засобами електронного зв’язку або як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

Отже, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання необхідно отримати нові сертифікати ключів?

Відповідно до ст.7 Закону України від 22 травня 2003 року №852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п.3.4.6 п.3.4 розд. 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.2015 №15 зі змінами, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Отже, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

У разі необхідності перевірки терміну дії посиленого сертифікату ЕЦП, потрібно скористатись засобом електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису». В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо посиленого сертифіката, в тому числі і терміну його дії, слід натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші.

Детальну інформацію про посилений сертифікат можна переглянути обравши пункт «Детальна інформація».

Які вимоги до оформлення письмової податкової консультації?

З 1 квітня 2017 року відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

підпис платника податків;

дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Як отримати консультацію в органах ДФС?

Платники податків Львівської області для отримання інформації з питань податкового законодавства й усних податкових консультацій щодо його застосування можуть звертатися до Центрів обслуговування платників, які є у кожній ОДПІ та їх відділеннях Головного управління ДФС у Львівській області.

У місті Львові такі консультації можна отримати за адресою: вул. Стрийська, 35 в Центрі обслуговування платників міста Львова (зал №3).

Також усні податкові консультації надаються спеціалістами Інформаційно-довідкового Департаменту ДФС за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно –зі стаціонарних телефонів) з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. щоденно, крім суботи та неділі.

Чи подається звітність неприбуткових організацій у разі відсутності показників?

Державна фіскальна служба України у листі від 16.03.2017 р. № 5264/6/99-99-15-02-02-15 роз’яснила, що неприбуткові установи та організації, визначені п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України мають право не подавати до контролюючих органів Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та фінансову звітність у разі відсутності об’єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Чи внесено зміни До Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій?

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017р. №195 (далі – Постанова №195) внесено зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з нього. Постанова №195 опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» від 31.03.2017 №61 і з цієї ж дати набрала чинності.

Відповідно до змін, внесених до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. №440 (далі – Порядок) Постановою № 195, збільшено терміни з 10 до 30 днів для подання контролюючому органу реєстраційної заяви та копій документів у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації або внесення змін до її установчих документів, у тому числі установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких вона діє.

Зазначений Порядок приведено у відповідність до Законів України від 15 травня 2003 року N 755-IV  «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», від 6 жовтня 2016 року N 1667-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій», від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Чи є операції з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів контрольованими?

Державна фіскальна служба України у листі від 09.03.2017 №5898/7/99-99-14-01-02-17 «Про визнання операцій з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів (обладнання) контрольованими» (далі – лист ДФС №5898) повідомила наступне.

Враховуючи те, що до статті 39 «Трансфертне ціноутворення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) було внесено зміни Законами України від 04.07.2013 №408-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення», від 13.05.2014 №1260-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення» та від 28.12.2014 №72-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» (далі – Закон №72), у 2013, 2014 та 2015 роках діяли різні вимоги до методології визнання господарських операцій контрольованими.

Так, з 01.01.2015 Законом №72 змінено методологію та критерії визначення господарських операцій контрольованими. Відповідно до п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що можуть впливати на об’єкт оподаткування платника податку (до 01.01.2017 – «впливають на об’єкт оподаткування платника податку»).

Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Водночас ПКУ не передбачено обмежень або застережень, в якому із періодів (звітному або наступних) цей вплив відбувається.

Операція зі збільшення статутного капіталу шляхом внесення учасником підприємства основних засобів враховується у складі витрат, починаючи з періоду нарахування амортизації таких основних засобів та впливає на фінансовий результат до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Оскільки операції із збільшення статутного капіталу внеском учасника підприємства основних засобів (обладнання) впливають (можуть впливати) на формування об’єкта оподаткування податком на прибуток, такі операції з 01.01.2015 підпадають під визначення контрольованих відповідно до ст.39 ПКУ.

Зазначені операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, в якому відбулася господарська операція з внесення учасником до статутного капіталу основних засобів (обладнання) на дату переходу права власності та/або на дату відображення у бухгалтерському обліку зарахування на баланс таких основних засобів (обладнання) (на рахунки Дт15/Дт10).

З листом №5898 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/print-71566.html

Хто є платником рентної плати за спеціальне використання води, у разі сплати орендарем орендодавцю комунальних послуг (у т.ч. плати за воду), за умови якщо договір на поставку води з Водоканалом або власником свердловини укладено з орендодавцем?

Відповідно до п.255.1 ст.255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.255.2 ст.255 ПКУ).

Згідно з п.п.255.11.2 п.255.11 ст.255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, рентна плата обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.

Відповідно до п.п.258.2.5 п.258.2 ст.258 ПКУ органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.

Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства перелік водокористувачів – абонентів.

У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов’язані протягом 10 днів повідомити про це контролюючим органам та органам водного господарства.

Таким чином, у разі сплати орендарем орендодавцю за договором оренди комунальних послуг (в тому числі плати за користування водою) платником рентної плати за спеціальне використання води є орендодавець.

Орендар буде вторинним водокористувачем і платником рентної плати за спеціальне водокористування у разі укладання договору на поставку води.

A хто є платником рентної плати за спеціальне використання води у разі, якщо суб’єкт господарювання при здійсненні господарської діяльності використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, та надає в оренду власне приміщення (нежитлове або житлове) іншому суб’єкту господарювання?

Згідно із п.255.1 ст.255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Рентна плата не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

Для цілей cт. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані (п. 255.2 ст. 255 ПКУ).

Згідно зі ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Абзацом другим п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ визначено, що за обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, рентна плата обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.

Таким чином, суб’єкт господарювання, який при здійсненні господарської діяльності використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, має дозвіл на спеціальне водокористування (договір на поставку води з водокористувачем-постачальником води) та надає в оренду власне приміщення (нежитлове або житлове) іншому суб’єкту господарювання, не є платником рентної плати, якщо орендар також використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.

При цьому суб’єкт господарювання – орендар приміщення, який використовує воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, не є платником рентної плати.

Якщо орендодавцем, що має дозвіл на спеціальне водокористування (договір на поставку води з водокористувачем – постачальником води) вода використовується для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, а орендарем – одночасно для задоволення питних, санітарно-гігієнічних та виробничих потреб, то у випадку якщо орендарем самостійно не укладено договір на поставку води з водокористувачем-постачальником, платником рентної плати є орендодавець за фактичний обсяг використаної води, у т.ч. використаної орендарем.

Якщо орендодавцем, що має дозвіл на спеціальне водокористування (договір на поставку води з водокористувачем – постачальником води) вода використовується для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, а орендарем – одночасно для задоволення питних, санітарно-гігієнічних і виробничих потреб та при цьому орендарем отримано дозвіл на спеціальне водокористування (самостійно укладено договір на поставку води з водокористувачем-постачальником води), то орендодавець не є платником рентної плати, а орендар самостійно сплачує рентну плату за фактичний обсяг використаної ним води.

В які терміни та за якою формою подається Звіт про контрольовані операції за 2016 рік?

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797), який набрав чинності 01.01.2017, внесено зміни, зокрема до п.п.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до якого платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції (далі – Звіт) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Законом № 1797 передбачено перенесення граничного строку подання Звіту з 01 травня на 01 жовтня року, наступного за звітним.

Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317, затверджено форму та Порядок складання Звіту про контрольовані операції.

Звіт за 2016 звітний рік має подаватись згідно з вимогами п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ до 01 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у Звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто мають використовуватись норми п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2017.

Які основні зміни внесені до форми Податкової декларації з плати за землю?

Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2017 за №225/30093 (далі – Наказ № 9), який набрав чинності 21.03.2017, внесено зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.07.2015 за № 783/27228 (далі – Наказ № 560). Цей Наказ опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23.

Відповідно до внесених змін наказом № 9 в декларації слід відображати:

- місяць і рік, а також дату державної реєстрації прав на земельну ділянку, а також дати документа, що засвідчує/підтверджує право оренди землі;

- площу земельної ділянки не лише в га, а також і в кв. м;

- нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки.

Крім того, при уточненні податкових зобов’язань більше не потрібно буде розмежовувати суми збільшення/зменшення податкових зобов’язань на ті, за якими ще не настав строк сплати, і на ті, за якими строк сплати вже минув.

Враховуючи норми пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України звітувати за новою формою декларації потрібно буде в травні за квітень 2017 року.

До якого контролюючого органу повинні подавати податкові декларації та сплачувати акцизний податок суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів, в тому числі не за основним місцем перебування на обліку?

Відповідно до п.п. 212.3.1 прим.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Пунктом 223.2 ст.223 ПКУ визначено, зокрема, що суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

При цьому платники, визначені п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПКУ (а саме особи, що реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2 прим.1 ст.49 ПКУ).

Особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2 п. 222.3 ст. 222 ПКУ).

Таким чином, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, в тому числі не за основним місцем перебування на обліку, повинен подавати податкові декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу таких товарів.

Сплата акцизного податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів. 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Вересень 2017
П В С Ч П С Н
« Сер    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  
Стрічка новин

Оголошення

24.09.2017 року (неділя) відбудеться свято Дня[...]

Вітання

Храмовий празник   // З[...]

Добровільна пожежна команда

Шквал у Щирці Негода не вибирає.[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат світу серед кадетів 8 -[...]

Оголошення

Повідомлення про проведення громадського обговорення питання «Перепоховання[...]

Німецька молодь у Щирці

Українсько-німецька зустріч у Щирці  Спільні ознайомчі[...]
Новини податкової

Інформація 15.09.2017

Протягом місяця з дня зміни[...]

Інформація 14.09.2017-2

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]

Інформація 14.09.2017

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
10 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!