Інформація 18.10.2017 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

540 Переглядів

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області тривають тренінги – навчання новацій податкового законодавства!

Нові Довідники для подання Звіту про пільги за 9 місяців 2017 року

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що суми податків та зборів, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом господарювання відповідно до п.30.6 ст.30 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.

Облік зазначених коштів платники ведуть відповідно до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі – Постанова №1233).

Слід зазначити, що з 2017 року Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт), форму якого затверджено Постановою №1233, отримав статус податкової декларації.

Звіт подається щоквартально (за три, шість, дев’ять та дванадцять календарних місяців) протягом 40 календарних днів, які настають за останнім календарним днем податкового періоду.

Суб’єкт господарювання, який подає Звіт до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, зазначає в ньому код і найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та інших податкових пільг.

При поданні Звіту за дев’ять календарних місяців 2017 року використовується Довідники пільг станом на 1 жовтня поточного року.

Державною фіскальною службою України 27.09.2017 оновлено довідники пільг. Отже, за 9 місяців 2017 року суб’єкти господарювання для складання Звіту за 9 календарних місяців 2017 року використовують Довідник №84/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник №84/2 інших податкових пільг

Додатково: Довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: https://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html

Застосування податкової соціальної пільги до суми допомоги, яка виплачується за лікарняними листами

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно із пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.

Сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника податку, і у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.

Зміна суми компенсації вартості товарів/послуг: складаємо розрахунок коригування

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно із п.21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зі змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст.192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно з додатком 2 до ПН. РК складається на дату доплати/повернення коштів.

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств: чи подаються додатки у разі відсутності господарських операцій?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.46.1 ст.46. Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 ПКУ та чинному на час її подання (п.48.1 ст.48 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПКУ).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 №897 зі змінами (далі – Декларація).

У Декларації платник податку повинен зазначити усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок Декларації або додатка до Декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється.

Додатки до окремих рядків Декларації, незаповнені через відсутність операцій (показників), до контролюючого органу не подаються.

Чи можливо неприбутковій установі (організації) отримати копію (дублікат) загубленого рішення про включення її до Реєстру неприбуткових установ та організацій?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з п.8 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440, контролюючим органом рішення про включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій установі (організації), а другий залишається в контролюючому органі.

Копія (дублікат) рішення про включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій видається контролюючим органом за основним місцем обліку такої установи (організації) на її звернення в письмовому вигляді.

Чи має право на податкову знижку фізична особа – підприємець, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.

Згідно із п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ

Право на податкову знижку має фізична особа – підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток)?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі – Положення) підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в абзаці першому п.2.3 Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» із змінами і доповненнями встановлено граничну суму розрахунків готівкою:

● підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень;

● між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень;

● фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.

Згідно з п.1.14 ст.1 Закону України від 05.04.2001 №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон):

- електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ;

- платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується, зокрема, для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб (п.1.27 ст.1 Закону).

Обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).

На підставі яких документів визначається належність будівлі до класу 1251 « Будівлі промислові»?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ).

Згідно з п.п.265.7.5 п.265.7 ст.265 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.

Об’єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Таким чином, визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.

ДФС: Запроваджено новий сервіс для платників податку на додану вартість

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) доопрацьовано «Електронний кабінет платника» в частині надання доступу платникам податків на додану вартість до даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) в режимі реального часу щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (далі –ПН/РК).

Платникам податку на додану вартість після ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів в особистому кабінеті надано можливість перегляду відомостей щодо ПН/РК, зареєстрованих, реєстрацію яких зупинено відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також щодо яких комісією ДФС прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Пошук інформації в ЄРПН здійснюється за основними реквізитами ПН/РК, а також за індивідуальним податковим номером продавця та покупця товарів/послуг. Також платники мають можливість завантажити ПН/РК в електронному вигляді (у форматі xml з ЕЦП).

Крім того, в Електронному кабінеті для платників ПДВ функціонують наступні сервіси:

- перегляд даних Реєстру платників ПДВ в режимі он-лайн;

- формування та надсилання Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, сервісних запитів та отримання витягів на них;

- подання Податкової декларації з податку на додану вартість;

- доступ до проведених операцій та руху коштів на електронному рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ;

- реєстрація ПН/РК в ЄРПН.

Нормативно-правове забезпечення роботи СМ КОР

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що запроваджена з квітня 2017 року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМ КОР), з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.

У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу СМ КОР.

1. Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» затверджено перелік підстав для прийняття рішення комісією ДФС щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).

2. Згідно з п.74.2 ст.74 та п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) затверджено механізм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації.

3. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ наказ Мінфіну від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620) визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, а також права та обов’язки її членів.

4. Згідно з п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ постановою КМ України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність Комісії ДФС.

Які документи необхідно подавати суб’єкту господарювання до контролюючого органу для реєстрації ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами ?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) встановлено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в контролюючому органі, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.

Вимог щодо подання суб’єктом господарювання до контролюючого органу (органу місцевого самоврядування) за місцем торгівлі окремого пакету документів для реєстрації ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами Законом та іншими нормативно-правовими актами не встановлено.

Громадяни несуть відповідальність за несвоєчасну сплату земельного податку

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що плата за землю – це місцевий податок, що входить до складу податку на майно. Цей платіж є серед лідерів податкових надходжень до місцевого бюджету, його питома вага в загальних надходженнях до місцевої казни становить понад 7 відсотків.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, які надсилаються до 1 липня поточного року.

Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом (далі- ПКУ).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Отже, оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання з плати за землю, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у зазначених розмірах.

Крім того, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст.129 ПКУ (зазначена норма передбачена п.п.54.5; п.126.1; п.286.5; п.287.5; п.288.7 ПКУ).

Які дії платника у разі помилково зареєстрованих податкових накладних?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, встановленими абзацом першим п.44.1 ст.44 ПКУ.

Згідно зп.1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженного наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п.6 розділу III Порядку №21).

Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, зазначені в помилковій податковій накладній, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з п.192.1 ст.192 ПКУ скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг з дотриманням визначених термінів реєстрації.

Пунктом 201.10 ст.201 ПКУ передбачено, що у разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. Така заява зі скаргою є підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки контрагента для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ.

Відповідно до розділу IV Порядку №21 якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 розділу II ПКУ.

Які наслідки розбіжності даних податкової декларації та ЄРПН

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений термін.

При цьому п.201.10 цієї статті визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Види перевірок, які мають право проводити контролюючі органи, визначені п.75.1 ст.75 ПКУ та до яких належать камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Нагадали, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст.78 ПКУ.

Відповідно до п.78.1 зазначеної статті документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави, як виявлення недостовірності даних, що міститься у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем отримання запиту.

При виявленні розбіжностей даних податкової декларації з ПДВ та даних ЄРПН платники податків несуть відповідальність, передбачену ПКУ.

Заповнюємо правильно поле «Призначення платежу»

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що для того, щоб суми нарахованих та сплачених платниками податків, зборів, інших платежів до бюджетів та єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) відображалися саме по конкретному платнику, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Мінфіну від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (далі – Порядок №666). Порядком №666 надано рекомендації як правильно заповнювати поле платіжного документа «Призначення платежу».

Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, ЄСВ, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

◄поле № 1:

друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

◄поле № 2:

друкується розділовий знак «;»;

друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);

◄поле № 3:

друкується розділовий знак «;»;

друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

◄поле № 4:

друкується розділовий знак «;»;

друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Реєстрація інвестора (оператора) і угоди про розподіл продукції: які документи необхідно надати для взяття на облік

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.4.5 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами (далі – Порядок) для взяття на облік (реєстрації) інвестора (оператора) і угоди про розподіл продукції як платника податків інвестор (оператор) зобов’язаний протягом 10 календарних днів після реєстрації угоди або після набрання нею чинності подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) такі документи:

◄заяву за формою № 1-ОПП;

◄ копію зареєстрованої угоди про розподіл продукції;

◄ копію свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції.

Якщо багатостороння угода про розподіл продукції передбачає можливість реєстрації не лише оператора, але й інвесторів як платників податку на додану вартість за угодою, то податкові номери інвесторам за такою угодою надаються контролюючими органами за основним місцем обліку інвесторів на підставі отриманого від оператора рішення про реєстрацію всіх інвесторів як платників податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

Інвестору (оператору) після взяття на облік угоди про розподіл продукції контролюючим органом видається (надсилається) Свідоцтво про реєстрацію інвестора та угоди про розподіл продукції як платника податків за формою         №4-УРП (додаток 3 до Порядку) (п.3.10 розд. III Порядку).

Податкова знижка: отримуємо за обладнення автомобіля газовою установкою

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначених п.п.163.3.7 п.166.3 ст.163 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, зокрема, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Згідно із п.166.2 ст.166 ПКУ понесені витрати враховуються відповідно платіжним та розрахунковим документам, зокрема квитанціям, фіскальним або товарним чекам, прибутковим касовим ордерам, копіям договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Для отримання податкової знижки необхідно подати Декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, затверджену Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації в паспорті) до 31 грудня 2017 року.

Застосування РРО при продажу авіаквитків через платіжні системи

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що оновним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265), який є спеціальним законом. Дія Закону №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Так, ст.3 Закону №265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

• проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

• видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, встановлені обов’язкові реквізити касового чека, одним з яких є позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суми коштів за цією формою оплати.

Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при проведенні розрахунків за готівкові кошти та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), в тому числі при продажу авіаквитків через платіжні системи, зобов’язані застосовувати РРО з обов’язковою видачею особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункового документа.

Звітність неприбуткових: особливості заповнення

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України зі змінам та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п.133.4 ст.133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, із змінами (далі – Звіт), (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п.133.4 ст.133 ПКУ), та річну фінансову звітність (абзац четвертий п.46.2 ст.46 ПКУ).

У рядках 1.1 – 1.11 Звіту відображаються доходи неприбуткової організації, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат) неприбуткової організації. При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Згідно зі ст.4 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на принципі відповідності доходів і витрат. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Отже, формування доходів та видатків, що зазначаються у рядках 1.1 – 1.11 та 2.1 – 2.6 Звіту, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Березень 2024
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Інтерв'ю з письменником

                                      «Час минає й слідів[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]
Новини податкової

Інформація 10.02.2022-3

Навчальний семінар з актуальних питань[...]

Інформація 10.02.2022-2

На «гарячій лінії» у Львівській[...]

Інформація 10.02.2022-1

У Львівській ДПІ відбувся семінар -[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
5 Гостей
Рекомендуємо!