Інформація 18.10.2017-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

95 Переглядів

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області тривають тренінги – навчання новацій податкового законодавства!

Які податкові накладні/розрахунки коригування не підлягають Моніторингу для зупинення їх реєстрації

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з цих ознак, – така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.

Не зупиняється реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування якщо:

1) податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю). Такі податкові накладні складаються у разі:

здійснення операцій з постачання неплатникам ПДВ;

при умовному продажу (зокрема, при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, анулюванні реєстрації платника податку, у разі перевищення бази оподаткування над договірною вартістю);

при отриманні послуг від нерезидента;

при здійсненні експортних операцій;

зведені податкові накладні за щоденним підсумком реалізації;

2) податкова накладна складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (стаття 197; пункти 2, 3, 41, 12, 23, 26, 261, 27, 28 ,32, 38, 45, 46, 47 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України);

3) обсяг постачання, в податковій накладній/розрахунку коригування, зареєстрованих в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис.грн. та керівник -посадова особа такого платника податку займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків. При визначенні обсягу постачання не враховується сума ПДВ. За поточний період береться звітний період, в якому складена податкова накладна/розрахунок коригування, що реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних;

4) загальна сума сплачених у 2016р. єдиного внеску та податків і зборів платником та його відокремленими підрозділами становить більше 5 млн.грн. При розрахунку суми податків не беруться до уваги суми ПДВ, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України (ця ознака використовується з 01.04.2017р. до 01.01.2018р.);

5) одночасно D>0,05, а P < Pм ґ 1,3,

де D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S – загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, за зареєстрованими ПН/РК;

P – сума ПДВ в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді ПН/РК, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;

Pм – найбільша місячна сума ПДВ в зареєстрованих ПН/РК за останні 12 місяців.

Питання щодо не проведення Моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування роз’яснено в листі Державної фіскальної служби України від 06.09.2017р. №2723/99-99-07-05-01-18 «Про систему моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків».

Поворотна допомога, отримана платником єдиного податку

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Доходом юридичної особи платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ (п.п.2 п.292.1 ст.292 ПКУ).

До складу доходу платників єдиного податку третьої групи, не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п.п.3 п.292.11 ст.292 ПКУ).

Отже, платник єдиного податку третьої групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

Як відображається у формі №1ДФ результат від перерахунку за дивідендами, проведений у зв’язку із змінами в законодавстві у 2017 році

У серпні 2017 р. підприємством проведено перерахунок за дивідендами, виплаченими у I та II кварталі поточного року. Чи можна зменшити суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму перерахунку та як відображаються в формі №1ДФ обидва результати?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг визначено п.169.4 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з пп.169.4.3 п.169.4 ст.169 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку за відповідний місяць, а при недостатності такої суми – зменшується сума перерахування податкових зобов’язань наступних податкових періодів до повного повернення суми такої переплати.

Результати проведеного перерахунку сум нарахованих доходів та утриманого податку на доходи фізичних осіб відображаються в формі № 1ДФ у тому кварталі, в якому проведено такий перерахунок.

Пунктом 3.6 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015р. №4 (далі – Порядок №4), встановлено, що стосовно кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов’язковим заповненням графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*», крім випадків, зазначених у пунктах 3.7 та 3.8 цього розділу.

Отже, якщо податковим агентом проведено перерахунок податку на доходи фізичних осіб з доходів у вигляді дивідендів за ставкою 9 % і поверненню підлягають суми за І та ІІ квартали, то в формі №1ДФ такий результат відображається сукупно одним рядком за ознакою «109» у тому кварталі, в якому такий перерахунок (повернення) проводиться, в нашому випадку в III кварталі.

При цьому у разі виникнення результату перерахунку податку на доходи фізичних осіб з від’ємним значенням допускається заповнення показника зі знаком «мінус».

Безповоротна фінансова допомога та коригування фінансового результату.

В яких випадках здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.

Згідно з п.п.140.5.10 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п.140.5.9 п.140.5 ст.140 ПКУ.

Заповнюємо податковий розрахунок за формою №1-ДФ

Якщо працівник одночасно отримує зарплату і оплату за сумісництво

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що якщо працівник підприємства (менеджер) згідно з наказом працює за сумісництвом охоронцем. Як відобразити нараховані суми за місяць такому працівнику, якщо він одержує заробітну плату за основним місцем роботи та за сумісництвом? Які ознаки доходів зазначити у формі №1ДФ?

Сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Оплата праці, у тому числі за сумісництвом, регулюється Законом України від 24.03.95р. №108/95-ВР «Про оплату праці».

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Оподаткування доходів фізичних осіб передбачено п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, відповідно до якого платниками податку на доходи фізичних осіб (18 %) є фізична особа – резидент, яка отримує доходи, у тому числі з джерела їх походження в Україні.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015р. №4 (далі – Порядок №4), доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору, зазначаються за ознакою «101».

Отже, оплата за сумісництвом проводиться за трудовим договором, то суми нарахувань доходів відображаються за ознакою «101» одним рядком сукупно із заробітної платою.

Як заповнити та подати Повідомлення про подання підтвердних документів платнику податку на додану вартість

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що при отриманні квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби (далі – ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. «в» пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Наказом №567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – документи).

Переліки таких документів для критеріїв, визначених п.6.1 та п.6.2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, є ідентичними, але надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.

Вичерпний перелік документів (всі направлені платником податків документи повинні бути завірені належним чином), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601.

Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

Надсилається Повідомлення виключно в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб. При цьому повідомлення формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.

До Повідомлення по кожній податковій накладній в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів.

При формуванні пакету документів – додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатка не повинен перевищувати 2 мГб.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Вичерпному переліку, платник податку повинен подавати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку.

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

- через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua;

- через офіційний веб-портал ДФС України за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатка, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, у другій квитанції визначається статус документа (Прийнято/Не прийнято).

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Роз’яснення щодо заповнення Повідомлення про подання підтвердних документів платником податку на додану вартість надано Державною фіскальною службою України в листі від 06.09.2017 №2723/99-99-07-05-01-18.

Як заповнити та подати Таблицю даних платника податку на додану вартість

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що платник податку, який отримав квитанцію про зупинення реєстрації, має право подати на розгляд Комісії Державної фіскальної служби (далі – ДФС) інформацію за встановленою формою щодо:

  • видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

  • кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

  • кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі – ДКПП), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Така інформація подається виключно в електронному вигляді у вигляді Таблиці даних платника податку, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Таблиця). Таблиці платника, подані з порушенням цієї вимоги не приймаються до розгляду та врахування в роботі.

Подання Таблиці для платника податку є можливістю упередження зупинення реєстрації ПН/РК за ідентичними операціями. При правильному заповненні платником Таблиці і прийнятті Комісією ДФС в подальшому реєстрація податкових накладних з зазначеними кодами згідно УКТ ЗЕД/ДКПП не зупинятиметься.

Електронні формати Таблиці розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Заповнення граф Таблиці даних платника податків здійснюється наступним чином:

  • у графі 2 – вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

  • у графі 3 – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі – ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку;

  • у графі 4 – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку.

При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності зазначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) платником податку є обов’язковим, на відміну від зазначення кодів товарів/послуг, що придбаваються (отримуються) таким платником для їх виготовлення.

Одночасне заповнення граф 3 і 4 в одному рядку Таблиці не допускається.

Код товарів згідно з УКТ ЗЕД/кодів послуг згідно з ДКПП – зазначаються цифри ідентичні цифрам УКТ ЗЕД/ДКПП вказаним в податковій накладній, яка заблокована.

У Таблиці зазначаються тільки ті коди УКТ ЗЕД/ДКПП і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна та платником отримана квитанція про зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Роз’яснення щодо заповнення граф Таблиці даних платника податків надано Державною фіскальною службою України в листі від 06.09.2017 №2723/99-99-07-05-01-18.

Заповнюємо правильно поле «Призначення платежу»

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що для того, щоб суми нарахованих та сплачених платниками податків, зборів, інших платежів до бюджетів та єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) відображалися саме по конкретному платнику, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Мінфіну від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (далі – Порядок №666). Порядком №666 надано рекомендації як правильно заповнювати поле платіжного документа «Призначення платежу».

Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, ЄСВ, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

◄поле № 1:

друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

◄поле № 2:

друкується розділовий знак «;»;

друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);

◄поле № 3:

друкується розділовий знак «;»;

друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

◄поле № 4:

друкується розділовий знак «;»;

друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Податок на додану вартість при отриманні гарантійних внесків, які згідно з умовами договору в оплату за послуги повертаються отримувачу таких послуг

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до підпунктів «а» і «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких згідно зі ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Якщо умовами договору передбачено, що гарантійні платежі (внески) виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та згідно з умовами договору в оплату за товари/послуги не зараховуються, а повертаються отримувачу таких товарів/послуг, то ця сума гарантійних платежів (внесків) не збільшує базу оподаткування у постачальника товарів/послуг. Податкові зобов’язання постачальником та податковий кредит покупцем при отриманні/перерахуванні такого гарантійного платежу не визначаються.

Земельні відносини: строки сплати податкового зобов’язання, визначеного у податковій декларації

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації з сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація), затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9) на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у Декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4 ст.287 ПКУ).

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму сплачених податків, зборів та витрат, понесених на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для провадження господарської діяльності?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до ст.3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 ГКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.177.2 ст.177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Підпунктом 177.4.3 п.177.4 ст.177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.

Отже, платежі, сплачені фізичною особою – підприємцем за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з його господарською діяльністю, включаються до складу витрат по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів.

Введення нового пункту реалізації пального: терміни подання заяви платником акцизного податку з позначкою «Зміни»

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що доводить до відома платників, що відповідно до п.6 розд.ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №113 (далі – Порядок), реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (далі – Заява), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 №218, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за №405/28535.

У разі введення в експлуатацію нових пунктів, виведення з експлуатації чи зміни місцезнаходження пунктів з реалізації пального, виявлення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо таких пунктів платник податку подає реєстраційну заяву для внесення відповідних змін. Заява надсилається та приймається у порядку, встановленому для реєстрації (п.12 розд. ІІ Порядку), а саме:

у разі введення в експлуатацію нових пунктів, зміни місцезнаходження пунктів з реалізації пального тощо платник податку подає Заяву з позначкою «Зміни» не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального через пункти із зміненими даними.

Неподання документації з трансфертного ціноутворення

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755–VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено обов’язок платника податків подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Відповідно до п.п.39.4.8 п.39.4 ст.39 ПКУ на запит Державної фіскальної служби (далі – ДФС), платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у п.п. 39.4.6 п.39.4 ст.39 ПКУ.

У разі, коли подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформацію в обсязі, визначеному в п.п.39.4.6 п.39.4 ст.39 ПКУ, або належного обгрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», ДФС надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з моменту його отримання інформацію відповідно до п.п.39.4.6 п.39.4. ст.39 ПКУ та/або обгрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Зазначена додаткова інформація або обгрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» є невід’ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення.

Відповідно до абзацу п’ятнадцятого п.73.3 ст.73 ПКУ запит вважається врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.

У разі ненадання платником документації з трансфертного ціноутворення або додаткової інформації (обгрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»), протягом 30 календарних днів з дати, вказаної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту, до платника мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до п.120.3 ст.120 ПКУ.

Чи включаються до складу доходу та яким чином відображаються у Книзі обліку доходів і витрат внесені власні кошти фізичною особою-підприємцем на розрахунковий рахунок згідно з нормами Податкового кодексу України?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Отже, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

● виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

● виручка в натуральній (негрошовій формі);

● суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Таким чином, власні кошти, які фізична особа – підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

Нормативно-правове забезпечення роботи СМ КОР

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що запроваджена з квітня 2017 року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМ КОР), з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.

У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу СМ КОР.

1. Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» затверджено перелік підстав для прийняття рішення комісією ДФС щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).

2. Згідно з п.74.2 ст.74 та п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) затверджено механізм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації.

3. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ наказ Мінфіну від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620) визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, а також права та обов’язки її членів.

4. Згідно з п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ постановою КМ України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність Комісії ДФС.

Екологічний податок: нова форма декларації з 01.10.2017

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Згідно з п.46.6 ст.46 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 ст.50 ПКУ).

З 30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №495 «Про внесення змін до форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – Наказ №495), яким внесені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 (далі – Наказ №715).

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, то форма Податкової декларації екологічного податку, затверджена Наказом №715 із змінами, внесеними Наказом №495, буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.10.2017, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Порядок виправлення помилки в індивідуальному податковому номері платника ПДВ

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

РК до ПН складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері далі – ІПН) покупця ПН, зареєстрованої в ЄРПН, здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти РК до такої ПН з урахуванням таких особливостей:

• у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини ПН з помилкою (тобто з «невірним» ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;

• у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий помилковий ІПН був зазначений у графі «ІПН покупця» ППН, до якої складається такий РК;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу ПН із урахуванням таких особливостей:

• реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;

• у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання ПН із «невірним» ІПН;

• такій ПН присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера ПН із «невірним» ІПН покупця;

• в табличній частині такої ПН зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, то були зазначені в ПН із «невірним» ІПН.

Звернули увагу, що порушення платниками ПДВ граничного строку, для реєстрації ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.192 та ст.201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах. Порядок притягнення платників податку до відповідальності за порушення строків реєстрації ПН та/або РК в ЄРПН встановлено ст.120¹ ПКУ.

 

Як дізнатися платнику податків про податкові борги

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що на офіційному веб-порталі ДФС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

При цьому слід враховувати, що у електронному он-лайн сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.

Наразі за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» в приватній частині (особистому кабінеті), з використанням електронного цифрового підпису, доступний розділ «Стан розрахунків з бюджетом», який дає змогу:

переглянути дані щодо розрахунків з бюджетом за останні 2 роки;

застосування фільтру в розрізі контролюючих органів;

вивантажити інформацію у форматі XML – файлів.

Окрім того, платник з приводу проведення звірки щодо стану розрахунків з бюджетом може безпосередньо звернутись до контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку.

Виправлення помилки при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п.2 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Спеціальних правил щодо виправлення помилок в уточнюючому розрахунку ПКУ не встановлено.

Отже, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку. з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

Декларацію з податку на прибуток можливо подати через «Електронний кабінет платника»

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що про можливість подання засобами електронного зв’язку, а саме через сервіс «Електронний кабінет платника» податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 (далі – Декларація), для платників податку на прибуток з базовим звітним періодом квартал.

Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до вимог п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з Декларацією фінансову звітність, яка є невід’ємною частиною Декларації.

Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності (абзац 11 п.48.3 ст.48 ПКУ), то Декларація подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття.

Граничний термін подання Декларації за ІІІ квартал 2017 року – 09.11.2017.

Сплата ЄСВ фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до норм ст.42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Дія Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Платниками ЄСВ відповідно до п.4 частини першої ст.4 Закону №2464 є, зокрема, фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Платники ЄСВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ (п.1 частини другої ст.6 Закону №2464).

Базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених у п.4 частини першої ст.4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) Закону №2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п.2 частини першої ст.7 Закону №2464).

З 2017 року, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої цим Законом. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п.2 частини першої ст.7 Закону №2464).

У доповнення: відповідно до частини четвертої ст.4 Закону №2464 особи, зазначені у п.4 частини першої ст.4, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Як зменшити податок на прибуток на суму податку, сплачену за кордоном у попередньому році

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що сума податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел та сплаченого протягом року за кордоном таким платником, не може перевищувати суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні за такий звітний рік. Своєю чергою, сума перевищення податку, сплаченого за кордоном, над сумою податкового зобов’язання за такий звітний період не враховується в зменшення податкових зобов’язань із цього податку в наступних звітних періодах. Таке зарахування здійснюється за умови, якщо платником податку під час визначення об’єкта оподаткування дотримано вимоги ст.13 Податкового кодексу України щодо порядку врахування доходів і витрат при визначенні об’єкта оподаткування. Отже, платник податку у звітному податковому періоді не має права на зменшення нарахованої суми податку на прибуток, якщо довідка, що надається ним до контролюючого органу, підтверджує сплату податку за межами України в попередньому звітному періоді. У такому разі платник податку на прибуток має право зменшити нараховане податкове зобов’язання з податку на прибуток, задеклароване в податковій декларації за такий попередній податковий (звітний) період, шляхом подання уточнюючої декларації. 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Листопад 2017
П В С Ч П С Н
« Жов    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930  
Стрічка новин

Вільна боротьба

  Медалісти на Чемпіонаті області  4-5 листопада[...]

Співпраця Щирець-Ґуденсберґ

Українсько-німецька зустріч у Щирці В рамках[...]

Щирецька селищна рада повідомляє

ІНФОРМАЦІЯ про результати громадського обговорення питання «Перепоховання[...]

Щирецька ДПК діє

Разом гасимо палаючі торф’яники 19[...]

Кікбоксинг

Міжнародний турнір з єдиноборств 8 жовтня[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Львівської області серед юнаків[...]
Новини податкової

Інформація 13.11.2017

Основні питання щодо реєстрації податкових[...]

Інформація 10.11.2017

До уваги платників ЄСВ Як зазначив[...]

Інформація 25.10.2017

Критерії блокування податкових накладних Про це[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
8 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!