Інформація 15.11.2017-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

473 Переглядів

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області тривають тренінги – навчання новацій податкового законодавства!

Сплата ЄСВ фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до норм ст.42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Дія Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Платниками ЄСВ відповідно до п.4 частини першої ст.4 Закону №2464 є, зокрема, фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Платники ЄСВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ (п.1 частини другої ст.6 Закону №2464).

Базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених у п.4 частини першої ст.4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) Закону №2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п.2 частини першої ст.7 Закону №2464).

З 2017 року, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої цим Законом. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п.2 частини першої ст. 7 Закону №2464).

У доповнення: відповідно до частини четвертої ст.4 Закону №2464 особи, зазначені у п.4 частини першої ст.4, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Зміни до Порядку обліку платників ЄСВ набули чинності

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2017 №803, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.10.2017 за №1278/31146 (далі – Наказ №803), відповідно до статей 5, 16, 19 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями з метою врегулювання деяких питань обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), затверджені Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі – Порядок).

Так, відповідно до Порядку функції обліку платників ЄСВ у контролюючому органі здійснюють підрозділи обслуговування платників. Контролюючими органами є відповідні державні податкові інспекції (далі – ДПІ) або підрозділи, які утворюються в Державній фіскальній службі (далі – ДФС), головних управліннях ДФС в областях, м. Києві, Офісі великих платників податків ДФС, що виконують визначені Порядком процедури обліку платників ЄСВ відповідно до функцій, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Порядком передбачено, що ДПІ здійснюють ті процедури обліку платників ЄСВ, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень підрозділів, які утворюються в ДФС, головних управліннях ДФС в областях, м. Києві, Офісі великих платників податків ДФС.

Наказ №803 набув чинності з дня офіційного опублікування – 10.11.2017 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 10.11.2017 №88).

Фізична особа – засновник юрособи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухомість до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пунктом 63.3 ст.63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п.45.1 ст.45 ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п.45.2 ст.45 ПКУ).

При цьому, відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Отже, фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.

Стаціонарне джерело забруднення в оренді: хто є платником екологічного податку

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.240.1.1 п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п.14.1.230 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ).

Отже, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у разі використання орендованих стаціонарних джерел забруднення, є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Нарахування ЄСВ, якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що частиною 5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) передбачено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для платників, зазначених у cт.4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст.7 Закону №2464 бази нарахування ЄСВ.

У разі, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ (частина 5 ст.8 Закону №2464).

Тобто, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, який перебував частину місяця у відпустці без збереження заробітної плати, застосовуються норми частини 5 ст.8 Закону №2464.

Дохід від продажу неприбутковою організацією власних основних засобів: чи буде податок на прибуток підприємств?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.14.1.121 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 ПКУ (далі – неприбуткова організація).

Згідно із п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Отже, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власних основних засобів, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ. У цьому випадку податок на прибуток підприємств такою неприбутковою організацією на такий дохід не нараховується.

Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду регламентуються п.170.1    ст.170 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Отже, юридична особа (орендар) при нарахуванні (виплаті) фізичній особі (орендодавцю) доходу у вигляді орендної плати повинна утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

Довідку (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не надано: чи є підстава для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з п.286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Оскільки подання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки передбачено у разі подання першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) або у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі та вона має інформаційний характер, тому неподання платником плати за землю разом з податковою декларацією за звітний період такої довідки (витягу) не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю.

Застосування РРО ФОПом – платником єдиного податку другої групи при перевищенні обсягу доходу понад 1 млн. грн.

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що зідно із п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи, другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 млн.грн., застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’зковим.

Застосування РРО розпочинається з першого числа місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Отже, ФОП – платник єдиного податку другої групи, яка в календарному році перевищила обсяг доходу 1 млн.грн., зобов’язана з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО.

Водночас, якщо ФОП здійснює розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) винятково у безготівковій формі, РРО така особа не застосовує.

Про порядок складання податкових накладних при безоплатному постачанні товарів/послуг

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що при безоплатному постачанні товарів/послуг база оподаткування ПДВ визначається на рівні не нижче ціни придбання товарів/послуг (п.188.1 статті 188 ПКУ).

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року №957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 року за №1235/26012.

Пунктом 20 Порядку №957 визначено, що у разі якщо база оподаткування визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, тобто ціна придбання/собівартість/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,

іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 Порядку №957 (15 – Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 17 – Складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 – Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання).

Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

При зміні номенклатури товарів/послуг, постачання яких неплатнику ПДВ ще не відбулось, розрахунок коригування до податкової накладної не складається

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п.192.2 ст.192 ПКУ).

Отже, якщо товари/послуги неплатнику ПДВ поставлені не були, то у разі зміни номенклатури таких товарів/послуг постачальник розрахунок коригування не складає.

Податок на нерухомість: хто є платником у разі перебування об’єктів нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що пунктом 10.3 ст.10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненням (далі – ПКУ) передбачено, що питання встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок)) вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПКУ).

Підпунктом 266.1.2 п.266.1 ст.266 ПКУ визначено, що в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, платником податку є:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб – кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі – одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі – кожна з цих осіб за належну їй частку.

Відповідно до п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Згідно із п.п.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПКУ податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI зі змінами та доповненнями.

Водночас слід нагадати, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ).

Якщо зупинено реєстрацію податкової накладної, то податкові зобов’язання з ПДВ не коригують

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, або на попередню оплату.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни не тільки скласти ПН, а й зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або розрахунку коригування (далі – РК) до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником ПДВ – продавцем товарів/послуг ПН в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в ПН, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Отже, факт зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН не спростовує здійснення платником ПДВ господарських операцій і відповідно дати виникнення першої події (постачання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається ПН/РК, тому коригування податкової та бухгалтерської звітності платником ПДВ – продавцем не проводиться.

Рентна плата за спеціальне використання води, коли обсяги води використані для благоустрою території

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.255.1 ст.255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Рентна плата за спеціальне використання води не справляється за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п.255.4.3 п.255.4 ст.255 ПКУ).

Пунктом 1 ст.13 Закону України від 06.09.2005 №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2807) визначені об’єкти благоустрою населених пунктів. Зокрема, до об’єктів благоустрою населених пунктів належать території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об’єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об’єктів (п.1 ст.15 Закону №2807).

Отже, суб’єктами господарювання, що мають на балансі об’єкти благоустрою міста або населеного пункту (майдани, вулиці, проїзди, парки, сквери, бульвари, кладовища) та використовують воду для потреб зовнішнього благоустрою території міста або іншого населеного пункту, не справляється рентна плата за спеціальне використання води за обсяги такої використаної води.

Термін надання контролюючим органом письмової вмотивованої відмови у реєстрації платника єдиного податку

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.299.5 ст.299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст.291 ПКУ;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ (п.299.6 ст.299 ПКУ).

Право чоловіка скористатися податковою знижкою за навчання дружини, якщо вона не працює

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Отже, з метою використання права на компенсацію вартості навчання непрацюючого члена сім’ї першого ступеня споріднення (дружини) чоловік може включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою.

Нагадуємо, що для отримання податкової знижки за 2016 рік платникам необхідно подати до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня 2017 року.

Акцентуємо увагу на тому, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Важливі новації у нарахуванні ЄСВ

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Законом України від 03.10.2017 №2148-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон №2148) внесено зміни до Законів України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зокрема, внесеними змінами, запроваджено такі новації:

- максимальна база нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) з 01.01.2018 становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати замість 25 розмірів прожиткового мінімуму;

- з 01.01.2018 платниками ЄСВ також будуть і члени фермерського господарства (у разі, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах);

- у разі якщо фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) і члени фермерського господарства отримують пенсію або соціальну допомогу, вони звільняються від сплати ЄСВ за себе;

- ФОП – платники єдиного податку першої групи втрачають право на сплату половинної (0,5) ставки мінімального страхового внеску ЄСВ: з 01.01.2018 вони будуть сплачувати ЄСВ у повному мінімальному розмірі, як і інші ФОП;

- фізичні особи, які виконують роботи на підставі договору цивільно-правового характеру, ФОП, а також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства тепер також підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

- ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства з 01.01.2018 сплачуватимуть ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Закон №2148 набув чинності 11.10.2017 (опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 10.10.2017 №188).

Щодо сплати земельного податку

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що плата за землю – це місцевий податок, що входить до складу податку на майно. Цей платіж є серед лідерів податкових надходжень до місцевого бюджету, його питома вага в загальних надходженнях до місцевої казни становить понад 7 відсотків.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, які надсилаються до 1 липня поточного року.

Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом (далі- ПКУ).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Отже, оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання з плати за землю, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у зазначених розмірах.

Крім того, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст.129 ПКУ (зазначена норма передбачена пп. 54.5; п. 126.1; п. 286.5; п. 287.5; п. 288.7 ПКУ).

Дата отримання доходу в іноземній валюті платником єдиного податку

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до ст.192 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями, законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня.

Постановою Національного банку України від 12.11.2003 №492 затверджена Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб’єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам – інвесторам.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, ст.292 ПКУ встановлено порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п.292.5 ст.292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення операції.

Тобто, у разі отримання виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів на його поточний рахунок. відкритий в іноземній валюті.

Транспортний податок: сплата фізичною особою у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування протягом звітного року

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з п.п.267.6.5 п.267.6 ст.267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування (легковий автомобіль) від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 п.267.6 ст.267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору за працівників неуповноваженого відокремленого підрозділу

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що військовий збір сплачується згідно з п.16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ.

Відповідно до п.29.2 ст.29 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Бюджетний кодекс) військовий збір належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Нормами п.п.168.4.1 п.168.4 ст.168 ПКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом.

ПДФО податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі. (ст. 64 Бюджетного кодексу).

ПДФО, нарахований працівникам неуповноваженого відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого неуповноваженого відокремленого підрозділу (п.п.168.4.3 п.168.4 ст.168 ПКУ).

Оскільки військовий збір в повному обсязі зараховується до державного бюджету, юридична особа перераховує його як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації).

Коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з продажу або іншого відчуження корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.14.1.90 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

При визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (п.141.2 ст.141 ПКУ). ПКУ не передбачено коригування фінансового результату на різниці за операціями з продажу та іншого відчуження корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Взяття на облік в контролюючому органі іноземних юридичних осіб – виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.4.8 розд. ІV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588), облік іноземних юридичних осіб – виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (далі – виконавці), зареєстрованих Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, здійснюється шляхом внесення відповідних записів та відміток до Єдиного банку даних юридичних осіб та реєстру платників податків – нерезидентів.

Взяття на облік виконавця здійснюється контролюючим органом за адресою виконавця в Україні із присвоєнням податкового номера.

Підставою для взяття на облік є лист-звернення та копія реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, подані виконавцем, або відомості про державну реєстрацію проекту (програми) міжнародної технічної допомоги та/або копія реєстраційної картки проекту (програми) міжнародної технічної допомоги, отримані від Мінекономрозвитку відповідно до Порядку №1588 залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №153 (зі змінами).

У разі отримання від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України інформації про наявність податкових пільг, передбачених законодавством та міжнародними договорами України в рамках реалізації проектів (програм), до реєстру платників податків – нерезидентів вноситься ознака «має право на податкові пільги».

Не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік виконавця контролюючий орган надсилає виконавцю лист-повідомлення про взяття на облік із зазначенням податкового номера.

Звертаємо увагу на те, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п.8.4 розд. VIII Порядку №1588).

Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що дія Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.

Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464 є, зокрема, фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону №2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) Закону №2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464).

З 2017 року, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464),

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Крім цього, чинним законодавством не передбачено звільнення фізичних осіб – підприємців, які здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, від сплати єдиного внеску.

Об’єкт нерухомості було придбано і продано у межах одного місяця: чи необхідно юридичній особі подавати декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 .

Подання Декларації при переході права власності на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості протягом звітного року передбачено п.2² заголовної частини Декларації.

Підпунктом 266.8.1 п.266.8 ст.266 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Тобто, якщо суб’єкт господарювання придбав та продав об’єкт нерухомості у межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі – продажу тощо), він звільняється від обов’язку сплати та подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.74.2 ст.74 розділу ІІ, п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 розділу V Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Міністертвом фінансів України наказом від 18.09.2017 №776 (далі – Наказ №776), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 29.09.2017 за №1204/31072, затверджено Зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Зміни), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (із змінами).

Наказ №776 набув чинності 13.10.2017, з дня офіційного опублікування (опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 13.10.2017 №80).

Змінами оновлено форму «Таблиці даних платника податку» (далі – Таблиця), а саме: її доповнено новими полями «Сільськогосподарський товаровиробник, що до 01 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України» та «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації».

Змінами встановлено чіткий строк для розгляду Державною фіскальною службою України інформації з Таблиці – 5 робочих днів.

Таблиця подається з поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Також Змінами запроваджено автоматичне врахування Таблиці системою Моніторингу, якщо вона подається платниками – сільгосптоваровиробниками, внесеними в Реєстр отримувачів бюджетної дотації, та/або сільгосппідприємствами, які на 31 грудня 2016 року застосовували спецрежим відповідно до ст.209 ПКУ (в редакції станом на 31.12.2016) які:

¨ мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року;

¨ у яких за період з 1 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника;

¨ якщо в такій Таблиці зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: 01, 03, 04, 07, 08, 10, 12.

Виправлення помилки при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п.2 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Спеціальних правил щодо виправлення помилок в уточнюючому розрахунку ПКУ не встановлено.

Отже, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку. з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

Податок на нерухомість: оподаткування об’єктів, що перебувають у власності фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Конституція України та Цивільний кодекс України зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) закріпили право приватної власності (статті 41 та 325 ЦКУ). Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (ст.325 ЦКУ).

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (п.1 ст.320 ЦКУ).

Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Підпунктом «є» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначено, що не є об’єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Враховуючи вищевикладене, об’єкти нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у т.ч. тих, які здійснюють підприємницьку діяльність, не визначені п.п.«є» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ як об’єкти нерухомості, що не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оподатковуються податком на нерухомість на загальних підставах.

Про надання податкової пільги

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п.169.1.1 ст.169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ, у 2017 році – 1200,0 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Платник податку зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи. Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету міністрів України від 29.12.10 №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн

У 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2240 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1600 грн. х 1,4).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги самотній матері визначається як добуток суми, визначеної п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України (тобто суми, що дає право на застосування податкової соціальної пільги) та відповідної кількості дітей (у 2017 році 2240 грн. х кількість дітей до 18 років).

Отже, у 2017 році самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги в сумі 1200 грн. у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 стПорядок виправлення помилки в індивідуальному податковому номері платника ПДВ

Порядок виправлення помилки в індивідуальному податковому номері платника ПДВ

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

РК до ПН складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця ПН, зареєстрованої в ЄРПН, здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти РК до такої ПН з урахуванням таких особливостей:

• у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини ПН з помилкою (тобто з «невірним» ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;

• у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий помилковий ІПН був зазначений у графі «ІПН покупця» ППН, до якої складається такий РК;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу ПН із урахуванням таких особливостей:

• реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;

• у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання ПН із «невірним» ІПН;

• такій ПН присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера ПН із «невірним» ІПН покупця;

• в табличній частині такої ПН зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, то були зазначені в ПН із «невірним» ІПН.

Звертаємо увагу, що порушення платниками ПДВ граничного строку, для реєстрації ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.192 та ст.201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах. Порядок притягнення платників податку до відповідальності за порушення строків реєстрації ПН та/або РК в ЄРПН встановлено ст.120¹ ПКУ.

Екологічний податок: нова форма декларації з 01.10.2017

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Згідно з п.46.6 ст.46 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 ст.50 ПКУ).

З 30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №495 «Про внесення змін до форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – Наказ №495), яким внесені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 (далі – Наказ №715).

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, то форма Податкової декларації екологічного податку, затверджена Наказом №715 із змінами, внесеними Наказом №495, буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.10.2017, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Звітність неприбуткових: особливості заповнення

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України зі змінам і доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п.133.4 ст.133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, із змінами (далі – Звіт), (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п.133.4 ст.133 ПКУ), та річну фінансову звітність (абзац четвертий п.46.2 ст.46 ПКУ).

У рядках 1.1 – 1.11 Звіту відображаються доходи неприбуткової організації, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат) неприбуткової організації. При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Згідно зі ст.4 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на принципі відповідності доходів і витрат. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Отже, формування доходів та видатків, що зазначаються у рядках 1.1 – 1.11 та 2.1 – 2.6 Звіту, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Застосування РРО при продажу авіаквитків через платіжні системи

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265), який є спеціальним законом. Дія Закону №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Так, ст.3 Закону №265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

• проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

• видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, встановлені обов’язкові реквізити касового чека, одним з яких є позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суми коштів за цією формою оплати.

Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при проведенні розрахунків за готівкові кошти та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), в тому числі при продажу авіаквитків через платіжні системи, зобов’язані застосовувати РРО з обов’язковою видачею особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункового документа.

Процедура блокування посиленого сертифіката за електронним запитом

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що підписувач (заявник) має право за власним бажанням здійснити блокування посиленого сертифіката. Під блокуванням посиленого сертифіката розуміється тимчасове призупинення чинності посиленого сертифіката строком до тридцяти календарних днів. Після блокування посиленого сертифіката клієнт має право протягом тридцяти календарних днів поновити строк чинності посиленого сертифіката.

Блокований посилений сертифікат буде автоматично скасований Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), якщо протягом зазначеного строку клієнт не поновить його чинність.

Блокування посиленого сертифіката за електронним запитом не потребує оформлення паперових документів та відвідування відокремленого пункту реєстрації АЦСК ІДД ДФС.

Зазначена процедура здійснюється цілодобово за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1» (знаходиться за посиланням http://acskidd.gov.ua/korustyvach_csk) та особистого ключа підписувача.

Процедуру блокування власного посиленого сертифіката за електронним запитом наведено в п.п.5.9 п.5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1» (http://acskidd.gov.ua/download/manual/EU13OManualDFS.pdf) та у «Відеоінструкції по блокуванню посилених сертифікатів за електронним запитом» (https://www.youtube.com/watch?v=AmSaFf-PWaU).

Інформування підписувача про блокування здійснюється в режимі реального часу.

Обмеження щодо отримання податкової соціальної пільги

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга (далі – ПСП) – це сума, на яку платник податку має право зменшити суму загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Нормами п.п.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ передбачено, що ПСП не може бути застосована до:

• доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

• заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

• доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Слід зазначити, що податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з реекспорту

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.206.7 ст.206 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ.

Тимчасове ввезення – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (ст.103 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ)).

Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна, зокрема, сплатити митні платежі відповідно до ст.106 МКУ або забезпечити виконання зобов’язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ.

При цьому, у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (частина друга ст.106 МКУ).

Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Митний режим тимчасового ввезення завершується, зокрема, шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається МКУ (частина перша ст.112 МКУ).

Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п.206.7.2 п.206.7 ст.206 ПКУ).

В свою чергу відповідно до частини шостої ст.106 МКУ сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.

Щодо нарахування ПДВ по операціях з реекспорту товарів, які були раніше ввезені на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення, слід зазначити, що операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту (за винятком операцій з вивезення відповідно до п.5 частини 1 ст.86 МКУ) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ. Якщо платник податку за такими товарами скористався своїм правом на податковий кредит і в подальшому здійснює їх вивезення у митному режимі реекспорту, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ.

При цьому, податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються у розмірі сум ПДВ, що були включені платником до складу податкового кредиту та сплачені до бюджету по операції з тимчасового ввезення товару.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Грудень 2017
П В С Ч П С Н
« Лис    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Єдиноборства

Брати Данилки – майстри спорту[...]

Міні-футбол

Кубок Миколая  Цієї неділі (10 грудня[...]

Вільна боротьба

Всеукраїнський меморіал тренера Богдана Степановича Сцібайла  17-19[...]

Вільна боротьба

  Медалісти на Чемпіонаті області  4-5 листопада[...]

Співпраця Щирець-Ґуденсберґ

Українсько-німецька зустріч у Щирці В рамках[...]

Щирецька селищна рада повідомляє

ІНФОРМАЦІЯ про результати громадського обговорення питання «Перепоховання[...]
Новини податкової

Інформація 14.12.2017

Для переходу на спрощену систему[...]

Інформація 12.12.2017-2

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 12.12.2017

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
6 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!