Інформація 14.08.2017-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

67 Переглядів

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області тривають тренінги – навчання новацій податкового законодавства!

Яким чином фізична особа – підприємець здійснює розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування визначений статтею 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п.177.4 ст.177 ПКУ.

Згідно з п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПКУ ФОП на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають:

- витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

- витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

- проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

- ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:

- земельні ділянки;

- об’єкти житлової нерухомості;

- легкові та вантажні автомобілі.

Основні засоби це – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів (п.п.177.4.7 п.177.4 ст.177 ПКУ).

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом (п.п.177.4.8 п.177.4 ст.177 ПКУ).

Відповідно до п.п.177.4.9 п.177.4 ст.177 ПКУ амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів:

- група 1 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом – 15 років;

- група 2 – будівлі, споруди, передавальні пристрої – 10 років;

- група 3 – машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше – 5 років;

- група 4 – нематеріальні активи – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки.

Дія п.п.177.4.9 п.177.4 ст.177 ПКУ поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

До уваги платників акцизного податку!

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що 06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.04.2017 №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.05.2017 за №627/30495 (далі – Наказ №452).

Наказ №452 розроблено з метою реалізації змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до статей 231 та 232 Податкового кодексу України, а також виправлення деяких колізій у роботі Системи електронного адміністрування реалізації пального, які було виявлено протягом минулого року.

Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «ПОВІДОМЛЕННЯ ТА НАГАДУВАННЯ» повідомила, що нові форми акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального застосовуються з 01.08.2017.

Затверджено нову форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань)

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що 28.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №568, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за №839/30707 (далі – Наказ №568).

Наказом №568 затверджена форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) та Порядок її оформлення і видачі (далі – Порядок).

Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі:

- заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява);

- податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Заява та Декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків.

Заяву за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу Декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.5 Порядку).

Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

- платникам податків, які звернулися відповідно до п.179.12 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

- платникам податку – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

Наказом №568 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №795 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку) та Порядку її заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.01.2014 за №8/24785. Наказ №568 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.07.2017 №59.

Які податкові пільги з ПДВ поширюються на підприємства, що займаються благодійною діяльністю і спонсорством?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з п.п.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», поширюються правила маркування.

Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.

Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.

Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу.

Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.

Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами – її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа – набувач благодійної допомоги:

- визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;

- повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, формою, яку надсилають контролюючим органам.

Для бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, юридичні особи – набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають:

- у бухгалтерському балансі – окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;

- у звіті про прибутки та збитки – окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги.

У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.

Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням – місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.

Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню в недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI «Акцизний податок» ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

Затверджені форми типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухомість

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що 24.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 №483 (далі – Постанова №483).

Постановою №483 відповідно до п.п.72.1.2.4 п.п.72.1.2 п.72.1 ст.72, абзацу четвертого п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266, абзаців другого та третього п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджені форми:

- типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку (далі – Типове рішення 1);

- типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Типове рішення 2).

До кожної із зазначених форм Типових рішень затверджені, як додатки, форми:

- «Ставки земельного податку» (додаток 1 до Типового рішення 1);

- «Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (додаток 1 до Типового рішення 2);

- «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, із сплати земельного податку» (додаток 2 до Типового рішення 1);

- «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (додаток 2 до Типового рішення 2).

Нагадаємо, що відповідно до абзацу четвертого п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ стосовно податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Абзацами другим та третім п.284.1 ст.284 ПКУ стосовно земельного податку визначено, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни. Постанова №483 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 14.07.2017 №129.

Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу оновлено

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Мінфін затвердив нові форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок її ведення

Наказ Мінфіну від 23.06.2017. №591 (зареєстрований в Мін’юсті 18.07.2017 р.) затверджено нові:

форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;

Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Таким чином Книга обліку доходів та витрат та Порядку її ведення приводяться у відповідність до вимог п.п. «а» п.176.1 ПКУ Згідно з ним платники податку зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (Мінфін).

Відповідно втрачає чинність наказ Міндоходів від 11.12.2013р. №794. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Затверджено новий порядок використання дебіторської заборгованості та майна юридичної особи для погашення податкового боргу платника податків

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №585, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №857/30725 (далі – Наказ №585). Цим Наказом відповідно до пунктів 87.5, 87.6 ст.87 «Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків» та п.95.22 ст.95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено новий Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків та майна юридичної особи у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або якщо у платника недостатньо коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Контролюючий орган повідомляє платника податків про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Сума дебіторської заборгованості, яка є джерелом погашення податкового боргу, визначається на підставі даних бухгалтерського та аналітичного обліку платника податків, договорів, оформлених належним чином.

У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

Повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом, майна юридичної особи філії, відокремленого підрозділу направляється юридичній особі філії, відокремленого підрозділу за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Наказом №585 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №569 «Про затвердження Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1852/24384. Наказ №585 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.

Документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Наказ №567), визначений наказом №567.

Так, зокрема, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв такими документами є:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку може подати до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими можуть подаватись письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку.

Чи оподаткується ПДФО вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.п.165.1.35 п.165.1 ст.165 якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тобто, положення зазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують виключно путівки від професійної спілки.

Водночас, п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену ст.167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Отдже, вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно на житлову нерухомість фізичних осіб

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, регулюється п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до якого таке обчислення здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно для квартири на 60 кв. метрів або для житлового будинку на 120 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно для квартир на 60 кв. метрів або для житлових будинків на 120 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної на 180 кв. метрів, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для житлового будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Затверджено новий Порядок застосування податкової застави контролюючими органами

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727 (далі – Наказ №586). Наказом №586 відповідно до статей 88 – 90, 92, 93 та 100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено новий Порядок застосування податкової застави контролюючими органами (далі – Порядок).

Дія цього Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування відповідно до ПКУ або податкових законів, і на яких покладено обов’язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з ПКУ.

З метою забезпечення виконання платником податків обов’язків, визначених ПКУ, майно такого платника податків у випадках, встановлених ПКУ, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в п.100.11 ст.100 «Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків» ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Порядком також визначено, зокрема, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом №586 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1841/24373. Наказ №586 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.

Особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Державна фіскальна служба України щодо звітування неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (далі – неприбуткові організації) у листі від 10.08.2017 №21192/7/99-99-12-02-04-17 ( далі – лист ДФС №21192) повідомила наступне.

Відповідно до положень п.35 підрозділу 4 «Особливості сплавляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на день набрання чинності Законом України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01.07.2017 привести свої установчі документи у відповідність до норм ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ, після 01.07.2017 виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Таким чином, така організація з 01.07.2017 втрачає ознаку неприбутковості та стає платником податку на прибуток підприємств.

Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.

Неприбуткова організація – юридична особа, яка не привела свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ до 01.07.2017, сплачує податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації з податку на прибуток за річний звітний період, який розпочинається з 01.07.2017 і закінчується 31.12.2017.

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за №932/29062 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469).

Податкова декларація з податку на прибуток (далі – Декларація) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585, від 28.04.2017 №467).

З огляду на викладене порядок звітування неприбутковими організаціями – юридичними особами, яких з 01.07.2017 виключено з Реєстру (на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:

- за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту – 01.03.2018;

- за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації – 01.03.2018.

У разі включення у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01.07.2017 на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями – юридичними особами такий:

- за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації – 01.03.2018;

- за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації – 01.03.2018.

Лист №21192 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72383.html 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Вересень 2017
П В С Ч П С Н
« Сер    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  
Стрічка новин

Добровільна пожежна команда

Шквал у Щирці Негода не вибирає.[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат світу серед кадетів 8 -[...]

Оголошення

Повідомлення про проведення громадського обговорення питання «Перепоховання[...]

Німецька молодь у Щирці

Українсько-німецька зустріч у Щирці  Спільні ознайомчі[...]

Вільна боротьба

Дві золоті медалі на чемпіонаті[...]

Вільна боротьба

Всеукраїнський турнір-меморіал імені Олега Сазонова 16-17[...]
Новини податкової

Інформація 15.09.2017

Протягом місяця з дня зміни[...]

Інформація 14.09.2017-2

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]

Інформація 14.09.2017

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
9 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!