Інформація 12.12.2017 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

239 Переглядів

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області тривають тренінги – навчання новацій податкового законодавства!

Для переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2018 року необхідно своєчасно подати заяву

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перелік відомостей, які зазначаються суб’єктом господарювання у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування визначено п.298.3 ст.298 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Таким чином, останнім днем подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2018 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік є 15 грудня 2017 року.

Звертаємо увагу на те, що здійснити перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання може один раз протягом календарного року.

Внесено зміни до регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що для удосконалення процедур ідентифікації та автентифікації клієнтів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД ДФС) під час надання послуг електронного цифрового підпису внесено зміни до регламенту АЦСК ІДД ДФС.

Ознайомитись зі змінами до регламенту АЦСК ІДД ДФС можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС у розділі регламент роботи http://acskidd.gov.ua/reglament.

Зміни до регламенту АЦСК ІДД ДФС набудуть чинності через десять календарних днів з дня їх розміщення (публікації) на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (з 11.12.2017), після чого інформаційне наповнення ресурсу буде приведено у відповідність до цих змін.

Крім цього, повідомили, що наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.11.2017 №150 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису» затверджено нові форми реєстраційних документів:

Договір про надання послуг електронного цифрового підпису;

Реєстраційна картка (для фізичної особи);

Реєстраційна картка (для юридичної особи);

Додаток до Реєстраційної картки;

Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 11 грудня 2017 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 08 грудня 2017 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС у розділі «Реєстрація користувачів».

Кредит та поворотна фінансова допомога, отримані неприбутковою бюджетною установою, не підлягають оподаткуванню

Чи оподатковуються кошти, отримані неприбутковою бюджетною установою, у вигляді кредиту або поворотної фінансової допомоги?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що не підлягають оподаткуванню суми кредиту або безповоротної фінансової допомоги, отримані неприбутковою бюджетною установою за умови, що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи. При цьому доходи у вигляді сум кредиту або безповоротної фінансової допомоги повинні використовуватись виключно для фінансування видатків, передбачених кошторисом, на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. У разі недотримання цих умов така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст.133 Податкового кодексу України.

Як колишньому неприбутківцю знову отримати статус неприбутковості

В якому звітному періоді установа, організація, яка втратила статус неприбутковості у зв’язку з нецільовим використанням активів і стала платником податку на прибуток, має право подати реєстраційну заяву для повторного включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що установа, організація, яка втратила статус неприбутковості у зв’язку з нецільовим використанням активів і стала платником податку на прибуток, може подати реєстраційну заяву за формою 1-РН про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій після закінчення звітного календарного року, в якому її було виключено (з початку наступного календарного року).

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок).

Згідно з п.8 Порядку рішення про включення до Реєстру приймається контролюючим органом за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання, за умови, що організація відповідає вимогам, встановленим п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України.

Чи застосовуються санкції до платника податку, якщо податки вчасно не сплачені з вини банку?

Які дії суб’єкта господарювання у випадку порушення термінів сплати або неперерахування грошового зобов’язання з податків (зборів, платежів) з вини банку і чи застосовуються до такого суб’єкта штрафні та адміністративні санкції?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно п.129.7. ст.129 ПКУ не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі – НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Штрафні санкції за порушення строків зберігання документів щодо сплати податків і зборів

Які штрафні санкції передбачені за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів та або ненадання контролюючим органам оригіналів документів (копії) при здійсненні податкового контролю?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Штрафні санкції за самостійно виправлену помилку після граничного терміну подання звітності

Які штрафні санкції передбачено за заниження сум податкових зобов’язань у разі подання уточнюючої звітності після граничного терміну подання, але до граничного терміну їх сплати, при самостійному виправленні помилки?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, у разі надіслання уточнюючого розрахунку сплатити суму недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Також платник податку у разі якщо граничний термін сплати податків мине, може відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Як виправити помилку у Звіті з єдиного внеску за попередні періоди

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Порядок виправлення помилок передбачено в розділі V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015р.№435 (далі – Порядок).

У разі виявлення помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, страхувальник може здійснити самостійне виправлення такої помилки у поточному Звіті із застосуванням кодів типу нарахувань, передбачених пунктом 9 розділу IV Порядку (пункт 5 розділу V Порядку).

Крім цього, у пункті 9 розділу IV Порядку зазначено, зокрема, що внесення від’ємних значень сум нарахованої заробітної плати (доходу) допускається лише:

при відображенні сум перерахунків заробітку (доходу), що пов’язані з уточненням кількості відпрацьованого часу у зв’язку з відпусткою, тимчасовою непрацездатністю, та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, нарахованих у попередніх періодах;

при відображенні сторнованих сум відпускних та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Роз’яснення з цього приводу надано Державною фіскальною службою України в листі від 03.10.2017р. №16871/5/99-99-13-02-01-16 «Щодо розгляду звернення».

Фізична особа з метою використання права на податков знижку зобов’язана разом с декларацією надати контролюючому органу довідку про отримані у звітному році доходи

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.«в» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Отже, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

При цьому, п.п.«в» п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.

Врахування приватним нотаріусом у складі витрат сплачених сум єдиного внеску

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями оподатковуваним доходом, отриманим фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до положень Закону України від 02.03.1993 №3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 №31-35/20 «Щодо єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів». У зазначеному листі наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

Про право громадян на доступ до публічної інформації

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Закон України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2939) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом №2939, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до п.1 ст.2. Закону №2939 метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень та створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації, у тому числі і до публічної інформації про діяльність органів Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України).

Так, згідно із п.4.1 розділу IV наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2014 №1154 «Про затвердження Типового порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при розгляді запитів на отримання публічної інформації» зі змінами та доповненнями, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.12.2014 за №1573/26350, доступ до публічної інформації про діяльність органів ДФС України забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

• в офіційних друкованих виданнях;

• на офіційному веб-порталі ДФС України, субсайтах територіальних органів ДФС України;

• на інформаційних стендах у приміщеннях органів ДФС України;

• будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Нагадуємо, що відповідно до п.1 ст.20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Юридична особа скріплює податкову звітність у паперовій формі печаткою за її наявності

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до абзацу першого п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (абзац другий п.48.1 ст.48 ПКУ).

Одним з обов’язкових реквізитів податкової декларації є, зокрема, підписи посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п.48.3 ст.48 ПКУ).

Отже, підписи посадових осіб юридичної особи у податковій звітності, яка надається у паперовій формі скріплюються печаткою за її наявності у такої юридичної особи.

До уваги платників! Оновлено програмне забезпечення

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що оновлено програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»», версія 1.25.26.0 (станом на 29.11.2017).

Дане програмне забезпечення використовується виключно для оновлення Єдиного вікна починаючи з версії 1.25 та вище.

У зв’язку з припиненням підтримки «Податкової звітності (ОПЗ)» перенести дані у «Єдине вікно» можна таким способом: Перенесення даних з «Податкової звітності» у «Єдине вікно».

Перелік змін та доповнень (версія 1.25.26.0) станом на 29.11.2017

Нові версії документів:

1. З метою удосконалення існуючих електронних сервісів для платників податків додано форму

- J1303901 – «Згода на формування, обробку та направлення даних з фінансової звітності підприємства фінансовій установі».

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 7-ми документів.

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

- приведено у відповідність до «Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання», який затверджено наказом від 29.11.2013 №729 24 види форм електронних документів юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарювання;

- у відповідності до листа Державної фіскальної служби України від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi/2017-rik/318052.html) додано можливість у другій частині порядкового номера повідомлення – РК (після знака дробу) проставляти умовні коди «7», «8», «9».

Довідники вводу:

- spr_sti.xml – «Довідник податкових інспекцій» – станом на 29.11.2017.

Податкова знижка: термін повернення фізичній особі ПДФО

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.179.8 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума податку на доходи фізичних осіб, що має бути повернена платнику цього податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Нагадали, що для отримання податкової знижки за 2016 рік у громадян залишилось менше місяця!

Відповідно до п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Операції з імпорту та постачання спеціальних засобів індивідуального захисту на період проведення АТО звільняються від оподаткування ПДВ

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

¨ спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону);

¨ ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;

¨ лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п.193.1 ст.193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

¨ лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Для визнання господарських операцій контрольованими використовуються норми ПКУ, які діяли до 1 січня 2017 року

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно пп.39.2.1.7 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Крім того, пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Отже, звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік платники зобов’язані були подати відповідно до діючих вимог пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначалася у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто, для розрахунку вартісного критерію та визнання господарських операцій у 2016 році контрольованими, мають використовуватись норми п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ у редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій (тобто до 01.01.2017 року).

Випадки, при яких не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п.57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

• на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

•платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

• фізичним особам.

Згідно із п.п.57.1¹.4. п.57.1¹ ст.57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п.57.1¹.6 п.57.1¹ ст.57 ПКУ). 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Липень 2018
П В С Ч П С Н
« Чер    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  
Стрічка новин

Вільна боротьба

Чемпіонат Європи 14-17 травня в місті[...]

Рукопашний бій

Чемпіонат України 14-15 квітня 2018 р.[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ 17 квітня (вівторок) 2018 року[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Львівської області  11 квітня 2018[...]

Щирчани, бережіть природу!

Не паліть листя та суху[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат України 26 – 30 березня[...]
Новини податкової

Інформація 19.07.2018

До уваги страхувальників! Зміни до[...]

Інформація 18.07.2018

«Я маю право!» ФОП – «єдинник»[...]

Інформація 13.07.2018

До уваги страхувальників! Зміни до[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
6 Гостей
Рекомендуємо!