Інформація 09.10.2017-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

713 Переглядів

Набрав чинності Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (далі – Наказ № 643). Наказ №643 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 26 вересня 2017 року №75 та з дати офіційного опублікування набрав чинності.

З набранням чинності Наказом №643, зокрема, визнано таким, що втратив чинність, наказ Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 «Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364.

Які податкові накладні / розрахунки коригування не підлягають Моніторингу для зупинення їх реєстрації

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з цих ознак, – така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.

Не зупиняється реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування якщо:

1) податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю). Такі податкові накладні складаються у разі:

здійснення операцій з постачання неплатникам ПДВ;

при умовному продажу (зокрема, при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, анулюванні реєстрації платника податку, у разі перевищення бази оподаткування над договірною вартістю);

при отриманні послуг від нерезидента;

при здійсненні експортних операцій;

зведені податкові накладні за щоденним підсумком реалізації;

2) податкова накладна складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (стаття 197; пункти 2, 3, 41, 12, 23, 26, 261, 27, 28 ,32, 38, 45, 46, 47 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України);

3) обсяг постачання, в податковій накладній/розрахунку коригування, зареєстрованих в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. грн. та керівник – посадова особа такого платника податку займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків. При визначенні обсягу постачання не враховується сума ПДВ. За поточний період береться звітний період, в якому складена податкова накладна/розрахунок коригування, що реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних;

4) загальна сума сплачених у 2016 р. єдиного внеску та податків і зборів платником та його відокремленими підрозділами становить більше 5 млн. грн. При розрахунку суми податків не беруться до уваги суми ПДВ, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України (ця ознака використовується з 01.04.2017 р. до 01.01.2018 р.);

5) одночасно D>0,05, а P < Pм ґ 1,3,

де D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S – загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, за зареєстрованими ПН/РК;

P – сума ПДВ в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді ПН/РК, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;

Pм – найбільша місячна сума ПДВ в зареєстрованих ПН/РК за останні 12 місяців.

Питання щодо не проведення Моніторингу податкових накладних / розрахунків коригування роз’яснено в листі Державної фіскальної служби України від 06.09.2017р. №2723/99-99-07-05-01-18 «Про систему моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків».

Платники єдиного податку-юридичні особи за три квартали 2017 року звітують за новою формою Податкової декларації платника єдиного податку

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що платники єдиного податку-юридичні особи за три квартали 2017 року повинні звітувати за новою формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 19 червня 2015 року №578 (в редакції наказу Мінфіну від 17 березня 2017 року №369). Для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, нові форми декларацій також слід використовувати з 01.10.2017 р.

Наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578» (далі – Наказ № 369), який вніс зміни до форми Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), набув чинності 05.05.2017 року.

З огляду на зазначене нова форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) (в редакції Наказу №369) буде використовуватись юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за три квартали 2017 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди починаючи з 01.10.2017.

Слід зазначити, що базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку I та II груп є календарний рік, тому нові форми декларацій будуть використовуватись платниками I та II груп – для складання звітності за 2017 рік – починаючи з 01.01.2018 р.

До уваги релігійних організацій! Релігійні організації зобов’язані привести у відповідність установчі документи до 01 січня 2018 року

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до норм пункту 35 підрозділу 4 розділу XX «,Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 – VI (із змінами та доповненнями, далі – Кодекс) та Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (із змінами та доповненнями, далі – Порядок) передбачено, що релігійні організації до 01.01.2018 року не можуть бути виключені з Реєстру через невідповідність установчих документів вимогам пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу.

Критерії віднесення підприємств, установ та організацій до неприбуткових встановлено пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу та п.7 Порядку, а саме: неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп.133.4.2 цього пункту;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Згідно з пп.133.4.2 п.133.4 ст.133 Кодексу доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Контролюючий орган здійснює перевірку відомостей, які містяться у поданих неприбутковою організацією документах, щодо відповідності вимогам, встановленим Кодексом та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та у встановленому порядку приймає рішення про включення, повторне включення, відмову у включенні до Реєстру, виключення неприбуткової організації з Реєстру тощо.

Таким чином, у разі якщо неприбуткова організація відповідає вимогам пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу, така організація може бути включена до нового Реєстру.

При передачі житлових будинків з балансу комунального підприємства ОСББ різниця для коригування фінансового результату не виникає

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Державна фіскальна служба України в листі від 15.08.2017р. №17901/6/99-99-15-02-02-15 надала роз’яснення щодо оподаткування операцій з передачі будинків з балансу комунального підприємства на баланс об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

Так, згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Таким чином, об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений за правилами бухгалтерського обліку, відкоригований на різниці відповідно до Кодексу.

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст.1 Закону України від 29 листопада 2001 року №2866-III «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі – Закон №2866).

Управління багатоквартирним будинком здійснює об’єднання через свої органи управління (ст.12 Закону №2866).

Згідно з п.5 ст.13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року №417-VIII, у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об’єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України від 24 червня 2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд – власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Управитель – особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

Таким чином, при передачі житлових будинків з балансу комунального підприємства, яке не є власником таких будинків, в оперативне управління ОСББ для їх утримання та експлуатації без переходу права власності на такі будинки до ОСББ, різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток у комунального підприємства не виникають.

Затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632 затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі – Наказ №632). Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 02 серпня        2017р. за №948/30816 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування – 15 вересня 2017 року (бюлетень «Офіційний вісник України» від 15.09.2017 №72).

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Арешт майна може бути повним або умовним та полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п.94.5 ст.94 гл.9 розд. II Податкового кодексу України.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Рішення про застосування арешту майна платника податків та рішення про накладення арешту при тимчасовому затриманні майна приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Внесено зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів – інвесторів у цінні папери

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 07 вересня 2017 року №2146-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів – інвесторів у цінні папери» уточнено, що не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Нацбанку, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями (пп.141.4.10 п. 141.4 ст.141 Податкового кодексу України).

Закон набрав чинності 10 вересня 2017 року – з дня, наступного за днем його опублікування в газеті «Голос України» від 09.09.2017 №166.

ДФС: Запроваджено новий сервіс для платників податку на додану вартість

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що ДФС доопрацьовано «Електронний кабінет платника» в частині надання доступу платникам податків на додану вартість до даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) в режимі реального часу щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (ПН/РК).

Платникам податку на додану вартість після ідентифікації з використанням ЕЦП будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів в особистому кабінеті надано можливість перегляду відомостей щодо ПН/РК, зареєстрованих, реєстрацію яких зупинено відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також щодо яких комісією ДФС прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Пошук інформації в ЄРПН здійснюється за основними реквізитами ПН/РК, а також за індивідуальним податковим номером продавця та покупця товарів/послуг. Також платники мають можливість завантажити ПН/РК в електронному вигляді (у форматі xml з ЕЦП).

Крім того, повідомляємо, що в Електронному кабінеті для платників ПДВ функціонують наступні сервіси:

- перегляд даних Реєстру платників ПДВ в режимі он-лайн;

- формування та надсилання Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, сервісних запитів та отримання витягів на них;

- подання Податкової декларації з податку на додану вартість;

- доступ до проведених операцій та руху коштів на електронному рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ;

- реєстрація ПН/РК в ЄРПН.

Про систему моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що починаючи з 01.07.2017 р. згідно з п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо така податкова накладна/розрахунок коригування відповідає сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН (далі — Критерії). Зазначені Критерії разом з вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за N 753/30621, із змінами та доповненнями.

Усі податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС на відповідність до ознак, визначених підпунктами 1–4 п. 5 Критеріїв. Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з цих ознак, – така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.

Про те, у яких випадках не зупиняється реєстрація ПН/РК, про оновлені критерії з 12.08.2017 р., за якими блокуються податкові накладні, щодо права платника подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою в електронному вигляді у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, про заповнення граф Таблиці даних платника податків детально роз’яснено Державною фіскальною службою України в листі від 06.09.2017 №2723/99-99-07-05-01-18.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту по ЄCВ

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.7 частини одинадцятої ст.25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464, органом Державної фіскальної служби здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464.

Згідно з частиною першою ст.165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №8073-Х зі змінами та доповненнями неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Індивідуальна письмова податкова консультація: порядок отримання

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

● найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

● код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

● зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

● підпис платника податків;

● дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Слід зауважити, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 ПКУ).

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет платника/Інформація з реєстрів/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx

Оподаткування роялті на користь нерезидента

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.п.14.1.225 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

При умові, що роялті виплачуються на користь нерезидента, необхідно враховувати вимоги п.п.«в» п.141.4 ст.14 ПКУ, згідно з якими, роялті відносяться до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України.

Підпунктом 141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ визначено, що у випадку виплати роялті нерезиденту, резидент зобов’язаний утримати податок з доходу (з роялті) за ставкою 15% від суми доходу і за рахунок такого доходу та сплатити цей податок до бюджету під час такої виплати.

Якщо правила оподаткування під час виплати роялті нерезидентам передбачені положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, оподаткування відбувається згідно вимог таких міжнародних договорів.

Застосування податкової соціальної пільги до суми допомоги, яка виплачується за лікарняними листами

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до пп.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно із пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.

Сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника податку, і у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.

Зміна суми компенсації вартості товарів/послуг: складаємо розрахунок коригування

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно із п.21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зі змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст.192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно з додатком 2 до ПН. РК складається на дату доплати/повернення коштів.

До уваги платників єдиного податку: оновлена форма декларації подається за 9 місяців!

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 05.05.2017 (з дня офіційного опублікування), набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 (опубліковано у офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 05.05.2017 №36), яким внесено зміни до форм податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.

Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, керуючись нормами ПКУ, оновлені форми декларацій використовуються платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за 9 місяців 2017 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, починаючи з 01.10.2017.

Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування набрав чинності

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 29.09.2017 (з дня офіційного опублікування, опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 29.09.2017 №76) набув чинності Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №651 та постановою правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 №16-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.2017 за №1017/30885) (далі – Порядок №651).

Порядок №651 розроблено відповідно до частини п’ятої ст.17 розділу V Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами.

Вищевказаним Порядком №651 визначаються:

◄процедура формування та надання витягу з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – реєстр страхувальників) на запит платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або застрахованих осіб;

◄ форма запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників;

◄ форми витягів з реєстру страхувальників;

◄ форма довідки про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників.

Релігійні установи та організації зобов’язані привести у відповідність установчі документи до 01 січня 2018 року

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до норм п.35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку ведення Реєстру неприбуткових організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), релігійні організації до 01.01.2018 року не можуть бути виключені з Реєстру через невідповідність установчих документів вимогам п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Критерії віднесення підприємств, установ та організацій до неприбуткових встановлено п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ та п.7 Порядку.

Слід зазначити, що доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності милосердя.

Контролюючий орган здійснює перевірку відомостей, які містяться у поданих неприбутковою організацією документах, щодо відповідності вимогам, встановленим ПКУ та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та у встановленому порядку приймає рішення про включення, відмову щодо включення до Реєстру, виключення неприбуткової організації з Реєстру.

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору за працівників неуповноваженого відокремленого підрозділу

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що військовий збір сплачується згідно з п.16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ.

Відповідно до п.29.2 ст.29 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Бюджетний кодекс) військовий збір належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Нормами п.п.168.4.1 п.168.4 ст.168 ПКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом.

ПДФО податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі. (ст. 64 Бюджетного кодексу).

ПДФО, нарахований працівникам неуповноваженого відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого неуповноваженого відокремленого підрозділу (п.п.168.4.3 п.168.4 ст.168 ПКУ).

Оскільки військовий збір в повному обсязі зараховується до державного бюджету, юридична особа перераховує його як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації).

Контрольовані операції: подання звіту за оновленою формою

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 16.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №468 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Наказ №468), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №652/30520.

Наказом №468 затверджено Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Наказ №8), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за №187/28317.

Так, внесеними змінами до Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) передбачено:

◄Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису;

◄у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

●новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

●уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).

◄якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Враховуючи те, що у 2017 році 30 вересня припадає на вихідний день, то останнім днем подання звіту по контрольованим операціям за 2016 рік є 02 жовтня 2017 р.

Порядок повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів набув чинності

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 26.09.2017 (з дня опублікування, опубліковано 26.09.2017 в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 26.09.2017 №75) набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, яким затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платжів (далі – Порядок).

Порядком визначено послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) при поверненні суб’єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилкового та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС.

Моніторинг податкових накладних: коли реєстрація не зупиняється

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) у листі від 06.09.2017 №2723/99-99-07-05-01-18 (далі – лист ДФС №2723) повідомила, що починаючи з 01.07.2017 р. згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо така податкова ПН/РК відповідає сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН (далі — Критерії). Зазначені Критерії разом з вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 зі змінами (далі – наказ №567).

Усі податкові ПН/РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків (далі – Моніторинг), за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС на відповідність до ознак, визначених п.-п.1–4 п.5 Критеріїв. Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що ПН/РК відповідає одній з цих ознак, – така ПН/РК не підлягає Моніторингу.

Не зупиняється реєстрація ПН/РК якщо:

1) податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю). Такі ПН складаються у разі:

- здійснення операцій з постачання неплатникам ПДВ;

- при умовному продажу (зокрема, при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 ПКУ, анулюванні реєстрації платника податку, у разі перевищення бази оподаткування над договірною вартістю);

- при отриманні послуг від нерезидента;

- при здійсненні експортних операцій;

- зведені податкові накладні за щоденним підсумком реалізації;

2) податкова накладна складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (стаття 197; пункти 2, 3, 41,12, 23,26,261,27,28,32,38,45,46,47 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ);

3) обсяг постачання, в ПН/РК, зареєстрованих в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, становить менше 500 тис. грн. та керівник – посадова особа такого платника податку займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків. При визначенні обсягу постачання не враховується сума ПДВ. За поточний період береться звітний період, в якому складена ПН/РК, що реєструється в ЄРПН;

4) загальна сума сплачених у 2016 р. єдиного внеску та податків і зборів платником та його відокремленими підрозділами становить більше 5 млн. грн. При розрахунку суми податків не беруться до уваги суми ПДВ, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України (ця ознака використовується з 01.04.2017 до 01.01.2018);

5) одночасно D>0,05, а P < Pм х 1,3,

де D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S – загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, за останні 12 місяців, за зареєстрованими ПН/РК

P – сума ПДВ в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді ПН/РК, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;

Pм – найбільша місячна сума ПДВ в зареєстрованих ПН/РК за останні 12 місяців.

Лист ДФС №2723 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72419.html

Нормативно-правове забезпечення роботи СМ КОР

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що запроваджена з квітня 2017 року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМ КОР), з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.

У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу СМ КОР.

1. Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» затверджено перелік підстав для прийняття рішення комісією ДФС щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).

2. Згідно з п.74.2 ст.74 та п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) затверджено механізм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації.

3. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ наказ Мінфіну від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620) визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, а також права та обов’язки її членів.

4. Згідно з п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ постановою КМ України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність Комісії ДФС.

Увага сільгоспвиробників! Оновлено форму Заявки на отримання часткової компенсації вартості сільгосптехніки

Як зазначив в.о.начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, доводить до відома сільгоспвиробників, що Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) внесло зміни до форми Заявки для отримання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (далі – Заявка), затвердженої наказом Мінагрополітики від 18.04.2017 №228. Ці зміни затверджено наказом Мінагрополітики від 07.09.2017 №499, наказ набрав чинності з 15.09.2017, з дня його офіційного опублікування (опубліковано у офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 15.09.2017 №72).

До форми Заявки додано нові пункти:

пункт 4«Основна діяльність» – тут зазначається, чи є виробництво сільгосппродукції основною діяльністю особи (чи становить питома вага вартості сільгосптоварів не менш ніж 75% вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12-ти послідовних звітних податкових періодів сукупно);

пункт 8«Ознайомлено» – особа, яка претендує на отримання часткової компенсації сільгосптехніки, має поставити відмітку про ознайомлення з вимогами п.10 і п.13 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженого постановою КМУ від 01.03.2017 №130. 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Березень 2024
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Інтерв'ю з письменником

                                      «Час минає й слідів[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]
Новини податкової

Інформація 10.02.2022-3

Навчальний семінар з актуальних питань[...]

Інформація 10.02.2022-2

На «гарячій лінії» у Львівській[...]

Інформація 10.02.2022-1

У Львівській ДПІ відбувся семінар -[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
5 Гостей
Рекомендуємо!